Бізнес на війні: як Білорусь «годує» Донбас — розслідування «Белсат»

В умовах економічної блокади «ДНР» і «ЛНР» з боку України продукція десятків білоруських підприємств потрапляє на тимчасово окуповані території через російсько-український кордон, який не контролюється Києвом.

Інформація про те, що білоруські продукти помітили в магазинах окупованих Донецька і Луганська з’являється регулярно, але на поодиноких прикладах важко було оцінити масштаби цього бізнесу.

А масштаби справді неабиякі: так, донецький «діловий портал» бойовиків DNR-live оцінює частку білоруської продукції на споживчому ринку «ДНР» приблизно у 25%.

Мешканці підтверджують значну кількість білоруських товарів на полицях супермаркетів Донецька і Луганська.

«Алкоголь, сири, м’ясо глибокої заморозки... Причому до війни таких білоруських продуктів ми не бачили — м’ясо або пиво білоруське... ніколи! Потік уже потім пішов. Попит на них дуже високий — російські продукти сильно поступаються за якістю і ціною», — розповіла «Белсат» мешканка Луганська.

Білоруські товари у «віджатих» супермаркетах

Торгові мережі та оптові компанії у «ДНР» і «ЛНР» надзвичайно закриті для преси. Обговорювати з журналістами поставки з Білорусі вони категорично відмовляються. Більшість не має навіть сайтів, імена та контактні номери керівництва знайти складно, як і асортимент продукції.

Але бувають і виключення. Так, донецька торговельна мережа «Амстор» (згідно ЗМІ — безпосередньо підконтрольна ватажку бойовиків «ДНР» Олександру Захарченко) на офіційному сайті пропонує перелік продукції. У списку «Амстору» «Белсат» нарахував товари 8 білоруських підприємств.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Навіщо президент Білорусі Лукашенко приїхав до Києва

Донецький «Амстор» пропонує широкий асортимент білоруської продукції screenshot

Керівництво найбільшої у «ЛНР» торгової мережі «ЛНРПродторг», створеної на базі «віджатих» бойовиками українських супермаркетів «Лелека», ще в серпні 2015 року в інтерв’ю місцевій газеті «Жизнь Луганска» хизувалося безпосередніми контрактами з Білоруссю.

Директор «ЛНРПродторг» Алеся Полтавченко озвучила назви 9 білоруських підприємств, серед яких — тютюновий завод «Неман», агрокомбінат «Дзержинський» і «Санта Бремор» (усі вони, утім, не визнають поставки в «ЛДНР»). У самому «ЛНРПродторге» деталі розголошувати відмовилися.

Пункти призначення: Донецьк, Луганськ

Зазвичай намагаються не афішувати співпрацю з «ЛДНР» і білоруські заводи, деякі ж навпаки цього не приховують.

«Так, ми працюємо з Донецьком, — повідомила «Белсат» заступник генерального директора фабрики «Комунарка» з комерційних питань Лілія Сивакова, — це прямі постачання. Шоколад, шоколадні цукерки. Карамель не постачаємо. Працюємо за передоплатою. Розраховуються вони російськими рублями. Наскільки суттєві обсяги для «Комунарки»? Ну, кожна поставка дуже важлива, оскільки це передоплата. Звичайно, поставки в Росію — 80% від загального обсягу експорту. Стільки, скільки з’їдає Росія не з’їсть ані Донецьк, ані Луганськ. На Донецьк припадає кілька відсотків експорту».

Цукерковий цех фабрики «Комунарка» Фото з офіційного сайту компанії

Продукцію кондитерської фабрики «Спартак» також помітили в Донецьку і Луганську, але розповідати журналістам про співпрацю тамтешні підприємці відмовилися. На фабриці факт поставок не підтвердили, але й не спростували, заявивши, що вони «не надаватимуть такої інформації».

Так само відреагували на питання «Белсату» ВАТ «Савушкін продукт». Заступник директора зі зв’язків з громадськістю Олена Бабкіна спочатку зажадала письмовий запит, а потім заявила: коментарів щодо поставок у «ЛДНР» не надаватиме.

У компанії «Санта Бремор» однозначно заявили, що продукцію в «ДНР» і «ЛНР» не поставляють. На прохання журналіста «Белсату» пояснити, чому в такому разі на поличках донецьких і луганських супермаркетів з’являються продукти «Санта Бремор», у компанії відреагували різко: «Ми відмовляємося з вами розмовляти. Ніяких коментарів не буде».

Компанія «Санта-Бремор» входить у державний концерн «Брестмясомолпром». Інші підприємства концерну на питання про торгівлю з «ДНР» і «ЛНР» реагують спокійніше.

«Ми поставляємо сири через російську фірму, яка є нашим офіційним дистриб’ютором. Але пункт призначення в документах конкретно прописується — Донецьк, Луганськ. У документах це позначається не як територія України, а якось інакше... Уже не пам’ятаю. Поставляємо туди приблизно близько 20 тонн на місяць», — заявив перший заступник директора ВАТ« «Кобринський масло-сироробний завод» Микола Токар.

Торгує Кобринський завод і з анексованим Кримом, причому не через посередників на території РФ, а безпосередньо з кримськими компаніями. На сайті «Кобринського заводу» в якості офіційних дистриб’юторів зазначено ТОВ «Перша кримська продовольча компанія». За словами Миколи Токарєва, до Криму щомісяця поставляється близько 20 тонн сирів з Кобрина. До речі, на сайті сімферопольської «Першої кримської продовольчої компанії» серед партнерів, окрім Кобринського заводу, зазначені ще два білоруських підприємства — «Гамма смаку» і «Беллакт».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ 10 речей, які не можна робити в Білорусі

«Кобринський масло-сироробний завод»Фото з офіційного сайту компанії

Під загрозою санкцій

Березовський сироробний комбінат і Пружанскій молочний комбінат також підтверджують торгівлю з «ЛДНР».

«Ми торгуємо з Донецьком і Луганськом, але не треба це афішувати. Працюємо успішно, з двома фірмами, претензій ніяких немає. Обсяги поставок для нашого комбінату досить скромні, а для деяких, може і серйозні. Усе йде добре, за планом», — говорить директор Березовського комбінату Володимир Попеня.

Назви фірм, з якими співпрацює підприємство, Попеня не назвав, але підтвердив, що вони — на території Донецька та Луганська.

Березовський сироробний комбінат Фото з офіційного сайту компанії

Директор Пружанського молочного комбінату Володимир Микитович розповів «Белсат», що у квітні МЗС Білорусі отримало ноту від офіційного Києва, в якій висловлювалася стурбованість торгово-економічним співробітництвом білоруських підприємств з фірмами в «ЛДНР». Відтак уряд Білорусі розіслав компаніям листи з попередженням, що за торгівлю з сепаратистами Україна може ввести проти них санкції. На Пружанському заводі вирішили дослухатися, тим більше, що обсяги поставок до «ЛДНР» були невеликими. «Нині ми з ними не співпрацюємо», — додав Микитович.

Те, що по білоруським підприємствам надсилали попередження щодо можливого введення санкцій з боку України, «Белсат» підтвердили і на Гродненському лікеро-горілчаному заводі, що входить у холдинг «Мінськ Кристал Груп». Але це не змусило Гродно відмовитися від співпраці з «ЛДНР». Особливою популярністю у їхніх донбаських партнерів користується дешева горілка: «Житня», «Золото полів», «Золотий урожай».

Щоб перевірити, як зазвичай налагоджується співпраця між білоруськими компаніями і фірмами сепаратистів, кореспондент «Белсат» зв’язався з відділом зовнішньоекономічної діяльності «Пінського м’ясокомбінату» під виглядом донецького бізнесмена, який хотів би постачати білоруську продукцію на непідконтрольні Києву території.

На підприємстві заявили, що готові працювати з донецьким підприємцями без посередників і попросили надіслати реквізити для укладення договору, попередивши, що безпосередньо з «ДНР» укласти контракт неможливо: «Треба, щоб контракт був з Україною або РФ».

Реакція пінського заводу добре ілюструє особливості цього бізнесу. Білоруські підприємства не можуть укладати договори з фірмами неіснуючої держави, а Донбаські компанії не можуть розрахуватися з Білоруссю через власну банківську систему.

«Оплата можлива лише в рублях. І платити можна тільки в РФ. Якщо потрібно заплатити у валюті — у «ДНР» робиться дозвіл на вивезення валюти, а далі оплата йде, як прийдеться. Правда, у «банку ДНР» дозволу на вивезення валюти в Білорусь не дають. Тобто легальних способів розрахуватися з Білоруссю не існує», — пояснили нам в одній з донецьких консалтингових фірм, яка працює з Білоруссю.

Саме тому для цього бізнесу потрібна фірма-прокладка, через рахунки якої можна розраховуватися за товари і яку можна позначати у всіх документах.

«Перший Республіканський супермаркет» у Донецьку. Праворуч на полицях — білоруські соки ABC

У результаті схема виглядає наступним чином: білоруська компанія веде прямі перемовини з оптовою фірмою з «ЛДНР», безпосередньо поставляє в Донецьк і Луганськ товари, але формально має контракт, приміром, з російською фірмою, яка, у свою чергу, так чи інак пов’язана з сепаратистами або Білоруссю.

Гроші на рахунок російської фірми потрапляють або через ЦМР-банк (який використовується для розрахунків росіян з «ЛДНР»), або через банки Південної Осетії (Південна Осетія визнає «ДНР», а Росія визнає Осетію, тому через її банківську систему можна проводити гроші з Донецька і Луганська в РФ), або просто готівкою. Потрапивши на рахунок російської фірми-прокладки гроші абсолютно легально перераховуються білоруським заводам.

Таким чином, білоруські підприємства не порушують закони. Зате порушують законодавство України, яке забороняє поставки товарів у непідконтрольні Києву райони Донбасу, а також у Криму.

Білоруські чіпси «Онега» в супермаркеті Луганська

Відтак офіційна статистика демонструє аномальні цифри: експорт Білорусі у прикордонну з Донбасом Ростовську область у 2016 році виріс на 20,5%, сягнувши рівня 201 мільйону доларів (водночас загальний товарообіг Білорусі та Росії у минулому році знизився). А у травні 2017 року віце-прем’єр Михайло Русий пообіцяв довести товарообіг з Ростовською областю до 500 мільйонів доларів США.

У другій частині розслідування «Белсат» розповість, яка горілка і пиво під торговими марками «ДНР» виробляються на білоруських заводах, як Білорусь торгує з «ЛДНР» через Гонконг і Канаду, і хто з лідерів бойовиків особисто має відношення до бізнесу з Білоруссю .

/Перша частина розслідування «Белсат» про торгівлю з «ЛНР» та «ДНР».

Підписуйтесь на наш канал в Telegram