Більшість українців виступають проти російської мови в офіційному спілкуванні — опитування КМІС

81% українців та українок або бажають усунення російської мови з офіційного спілкування на всій території країни, або проти її використання у своєму регіоні.

Про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).

Так, згідно з опитуванням, станом на лютий 2024 року 66% українців вважають, що російську мову потрібно усунути з офіційного спілкування, 3% виступають за те, щоб ця мова отримала статус другої державної. На думку решти 24% населення, російська мова може стати офіційною в тих регіонах, де цього захоче більшість людей.

Дані опитування щодо статусу російської мови в Україні у різні рокиКиївський міжнародний інститут соціології

Серед 24% українців, які підтримують офіційний статус російської в окремих областях, 15% людей проти того, щоб вона стала офіційною в їхньому регіоні, натомість 7% підтримують таку ідею. Ще 1% опитаних не визначився зі своєю позицією.

В результатах опитування також зазначають, що найбільш відчутні зміни у ставленні до статусу російської мови в Україні відбулись у південних та східних областях. Так, за даними КМІСу, 69% населення півдня країни та 52% сходу підтримують або повне усунення з офіційної сфери, або принаймні проти, щоб у їхньому регіоні російська мова була офіційною. Натомість 18% респондентів із південних та 34% опитаних зі східних областей хочуть, щоб ця мова була офіційною в їхньому регіоні або взагалі стала державною.

КМІС також зазначає, що в усіх регіонах України різко зросла частка тих, хто вважає, що російську мову взагалі не варто вивчати у школах: у 2019 році таких було 8%, у 2023 році — 52%.

Про опитування

Дослідження КМІСу проводили упродовж 17-23 лютого методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Так, в опитуванні взяли участь 1052 респонденти, які мешкають у всіх регіонах України, окрім Автономної республіки Крим.

Опитування проводили з дорослими громадянами України, які на момент дослідження проживали на підконтрольній Україні території. До вибірки не ввійшли жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України, а також ті, хто виїхав за кордон після 24 лютого 2022 року.