Бомбосховища на шахтах. Південні околиці Донецька.

«Трудовські» шахти в районі Петровського на околиці Донецька. За териконом - Мар'їнка – земля на межі між українськими військовими і бойовиками «ДНР». Обстріли там відбуваються постійно останні п'ять місяців. Чимало людей перебралися жити у бомбосховища. В одних немає даху, в інших - вибиті вікна, тож жити в холоді немає змоги. Решта бояться ночувати вдома, тому бігають туди митися і готувати їжу. Більшість часу проводять під землею. Лише коли вимакають світло доводиться готувати на вогнищі надворі. У цьому районі волонтери групи "Відповідальні громадяни Донбасу" опікуються трьома бомбосховищами. В них живуть і старі, і діти, які не ходять до шкіл. В першому постійно живе до 70 людей.

У бомбосховищі на території самої шахти «Трудовська» живуть ті робочі, які лишилися працювати. Хоча зарплату не платять з серпня. Співробітниця шахти отримала лише 20% - 200 гривень. Знайти роботу за межами району складно - транспорт працює лише до обіду. На Петровського чимало людей роботу втратили: хтось працював на ринку, який потрапив під бомбування, інше підприємство закрилося.

Третє бомбосховище у підвалі місцевого будинку культури. Колись там проводили репетиції місцеві гурти. Прибігає бабця Валя. Уночі піднялася температура, все ж побігла провідати хворого сина. Поки поверталася – обстріли посилилися. Гучний глухий звук цього дня не вщухає. Відеокамера не фіксує звук, а головне те, як резонує земля. Їх сусідка по бомбосховищу тьотя Оля пояснює, що боїться не без причини.

Якось вибуховою хвилею її знесло під паркан, але травми були незначні. В обох з серпня немає пенсій. В гаманцях порожньо. Вдячні тим, хто допомагає, але кажуть що соромно просити.

«Як же ж гарно, тільки-но гляньте, - на останок каже тьотя Оля.– У нас тут така краса і влітку, і восени. Сподіваємося, що мир повернеться».

Товстий шар снігу засипав снаряди й воронки. За териконом чути вибухи. Град з гаубіцою тут більше не переплутають.

/Наталя Гуменюк