Боротьба в Україні є важливішою за війну з Ісламською Державою (огляд преси)

«Греція не просто відкинула план жорсткої економії, але й засудила європейську політику, яку тут багато людей обвинувачують в тому, що вона поставила країну на межу колапсу. Фінальний результат – понад 60% «ні» - відгукнеться далеко за грецькими кордонами, особливо у слабких європейських економіках. У наступні години, європейським лідерам доведеться ухвалити неприємне рішення. Або виконати погрози та дозволити Греції випасти із єврозони – це шлях шантажу, який кидає тінь на життєздатність єдиної валюти. Або зробити більше поступок країні із лівим урядом – це крок, який ще більше зруйнує довіру до Європи. У понеділок канцлер Німеччини Ангела Меркель має зустрітись із французьким прем’єром Франсуа Олландом у Парижі, напередодні надзвичайного саміту лідерів єврозони у вівторок. Половинчаста політика, яку Європа вела під час кризи, уже не вихід. Голосування «ні» означає, що вихід греків із зони євро – це не просто можливість, але реальність, якщо Європа не втрутиться», - пише Politico.

«На відміну від Греції український уряд зробив усі болючі кроки, які вимагав МВФ, навіть в умовах війни. Але Євросоюз, який виділив 222 мільярди доларів допомоги Греції, надав Україні 5,5 мільярдів. США надали Мексиці 20 мільярдів доларів, щоб врятувати її від дефолту, та 18 мільярдів виділили на реконструкцію Іраку. Україні США надали 3 мільярди доларів під гарантії». «Чи дамо ми Україні померти?», - матеріал у The Washington Post.

«Боротьба в Україні є більш важливою, ніж «Ісламська Держава», - каже в інтерв’ю Джон Гербст. Він колишній посол в Україні та Узбекистані, а нині експерт Атлантичної Ради у Вашингтоні. «Все дуже просто. Будь-який військовий аналітик розглядає загрозу та її можливу шкоду. Путін прагне змінити мирні угоди, підписані після Другої Світової війни та у 1991-му». Щоб скинути російських маріонеток, українці здійснили дві революції – у 2004-му та 2014-му. Нині запитання у більшості людей, а чи не доведеться робити третю. «Чи дійсно США допомагають тільки нафтовим державам?», - розчаровано запитує Наталя Яресько, американка з Чикаго та міністр фінансів України. «Україна здобула демократію. Якщо вона провалиться тут, то який сенс її будувати у будь-якому іншому місці», - пише Діан Френсіс у The New York Post.

«Війна за контроль над містом Бенгазі все ще триває», - The Washington Post пише про складну гуманітарну ситуацію у одному із найбільших міст Лівії. «Лівійську економіку зруйновано. Її видобуток нафти – основне джерело доходів – складає тільки третину від того, що було до повстання проти Каддафі у 2011-му. Працівник гуманітарної місії у Бенгазі Ессам ель-Хамалі повідомив, що тільки у цьому місті 140 тисяч переміщених осіб. Більшість з них ледь зводять кінці з кінцями. Його організація отримала тільки незначну частину від обіцяної із закордону допомоги. «Ми проголосили Бенгазі зоною лиха, але, здається, всім на це наплювати»».