Політика

Британія виходить з ЄС: головні наслідки

Політика/Британія виходить з ЄС: головні наслідки
Зберегти
Вигляд
lead

23 червня у Великій Британії відбувся референдум щодо членства ЄС. 52% учасників голосування висловилися за вихід з Євросоюзу, і тільки 48% хочуть в ЄС залишитися. 

Громадське проаналізувало головні наслідки такого результату - і для Європи, і для України. 

 

1. Довгі переговори про вихід.

Результати референдуму не означають, що Британія вже завтра вийде з ЄС

У Лісабонському договорі (основній правовій базі нинішнього Євросоюзу) є стаття 50, яка окреслює умови виходу країни з Євросоюзу. 

Відповідно до неї, переговори про ці умови мають займати принаймні 2 роки. І можуть бути подовжені за консенсусом сторін. 

Тут ЄС стикається з ситуацією, яка досі не мала прецеденту. 

Єдина схожа з «Брекзитом» ситуація була з «виходом» Гренландії з ЄС у 1985 році. Але навряд чи можна порівняти острів з 50-тисячним населенням, який не є повноцінною незалежною країною, з країною з населенням в 64 мільйони. 

Мінус для Британії в тому, що за Лісабонським договором на рішення щодо умов впливають всі країни, діючи «кваліфікованою більшістю». А це означає, що Британія не має права вето і залежить від позиції решти країн. Це може викликати ще одну хвилю дебатів і сварок: чи захочуть євроскептичні британці вести переговори за цією статтею, чи виставлятимуть свої умови. 

Можуть бути різні моделі подальшої співпраці Британії з ЄС. Однією з них є швейцарська чи норвезька: ці дві країни не є членами Євросоюзу, але інтегровані в єдиний ринок ЄС, адаптувалися до європейського законодавства і навіть увійшли в простір вільного руху осіб (Шенгенської зони). Але ця модель означає, що країна залежить від рішень Брюсселя щодо європейського законодавства, не маючи на нього впливу. Навряд чи Британія на це погодиться. 

Інша модель – це більше дезінтеграція з Євросоюзом і встановлення політичних відносин з ЄС за правилами класичної дипломатії, а в економіці – за правилами Світової організації торгівлі. Тобто, на тих умовах, що і всі інші країни. 

Тоді Лондону треба буде радикально переглянути те європейське законодавство, яке вже є частиною британської законодавчої системи. А це майже 100 тисяч сторінок. Чи можна буде його швидко змінити, навіть за 2 роки?

Також виникає питання, наприклад, чи матиме Британія зону вільної торгівлі з ЄС. Чи, натомість, захищатиметься від Євросоюзу митними тарифами. 

У кожному разі це призведе до сильного скорочення торгівлі; сьогодні на ЄС припадає понад 44% британського експорту товарами та послугами; 53% всього імпорту в Сполучене Королівство приходить з ЄС. 

Від виходу програють менш заможні британські регіони. За європейською логікою, вони отримували дотації з бюджету ЄС. Те саме можна сказати про фермерів, передусім у Вельсі: спільна європейська аграрна політика їх серйозно дотувала. Тепер ці гроші будуть перерозподілятися. 

З іншого боку, Британія заощадить ті гроші, які вона віддавала в бюджет ЄС. А це близько 13 мільярдів фунтів щороку. Як вона їх використає? Можливо, на внутрішню політику, наприклад, заповнення дефіциту бюджету охорони здоров'я. А, можливо, і на зовнішню політику за межами ЄС. 

2. Ефект доміно.

Британське голосування може спричинити «ефект доміно» в інших країнах ЄС. 

Про готовність йти слідами Британії свідчать нещодавні опитування в Данії: кількість людей, які хочуть референдуму про членство, виросла до 42%. Про підтримку подібного референдуму нещодавно говорив лідер правої Данської народної партії Крістіан Тулезен Даль.  

Схожа ситуація в Нідерландах: лідер нідерландської партії свободи Геерт Вілдерс уже закликав провести голландський референдум за вихід з ЄС. Референдум щодо України у квітні був для голландських євроскептиків лише першим кроком. 

Представники Національного фронту у Франції також публічно називають результат британського референдуму «перемогою». Лідерка Фронту Марін Ле Пен заявляла напередодні британського референдуму, що «кожна країна ЄС має провести референдум» щодо членства в Союзі. 

«Якщо їм можна, то чому не можна нам?» – може стати головним аргументом євроскептиків по всьому ЄС. Окрім Данії, Нідерландів та Франції наступними країнами ризику можуть стати Італія, Греція чи Чехія. 

Наслідки можуть бути дуже серйозними і для ЄС, і для України. Британія є однією з тих країн, яка дає в бюджет ЄС «чистий внесок», тобто дає більше грошей, ніж отримує. У цьому показнику вона поступається тільки Німеччині.

Те ж можна сказати і про Нідерланди (3-е місце за «чистим» внеском), Францію (4-е місце) чи Данію (8-е місце). Якщо ці країни виходять, бюджет ЄС стає значно скромнішим – і урізатимуть передусім частину закордонної допомоги. А це важливо для України. 

Крім того, ЄС, очевидно, входитиме у складний період гарячіших внутрішніх дискусій. Процеси навколо «виходів» з ЄС робитимуть внутрішній порядок денний значно важливішим, ніж зовнішній. 

Адже сьогодні багато європейських суспільств поділені навпіл. Перевага однієї зі сторін дається з дуже маленькою більшістю і з дуже великими ефектами для розколу суспільства. 

За такої ситуації питання подальшого розширення ЄС ставатимуть менш ясними. Cтратегія України має це враховувати. Важливим є питання, як ставати більш європейським, демократичним і справедливим суспільством в умовах, коли перспектива членства відкладається. І як модернізуватися через входження в європейський ринок та європейську систему цінностей, радше ніж входження до європейських інституцій. Обидві моделі мають і плюси, і мінуси.  

З іншого боку, результати референдуму можуть стати одкровенням для тих прихильників європейської ідеї в самому Євросоюзі, які досі мирно спали.

Європейський проект під загрозою, і зараз наповнений силами саморуйнування. Тому від мобілізації проєвропейських сил по всьому континенту залежить, чи витримають вони перед дедалі потужнішою атакою євроскептиків. 

3. Наслідки для віз та міграції.

Вихід Британії прямо не впливатиме на українські перспективи безвізового режиму з ЄС

Британія не є членом Шенгенської зони, а тому можливий безвізовий режим на неї все одно би не поширювався. Для отримання британської візи потрібно проходити саме британські, а не загальноєвропейські, процедури. 

З іншого боку, є непрямий ефект: кампанія проти членства спиралися значною мірою на антимігрантські настрої. Тому її перемога посилить ці настрої в інших країнах ЄС. Утім, європейці продовжують запевняти, що затримка зараз для України технічна, а не політична. 

Утім, вихід Британії матиме серйозний вплив на британські правила міграції, передусім щодо громадян ЄС. Британія є головним магнітом для працівників з інших країн Євросоюзу. 

Тому Brexit буде серйозним ударом по поляках, чехах, литовцях, латвійцях, естонцях, словаках. Мільйони громадян цих країн – у статусі громадянина ЄС — зараз працюють у Британії і мають такі ж права, як і британські працівники. Правила щодо них стануть жорсткішими, і, можливо, багато хто з них муситиме повернутися до рідних країн. Чи осісти в інших країнах ЄС. 

4. Наслідки для ринків та фінансів.

Фінансові ринки вже реагують на рішення британських громадян. Британський фунт уже впав на 10% відносно долара – і це найнижчий показник від 1985 року. Дехто очікує падіння на 20%.

Британський фінансовий сектор підтримував членство в ЄС. Адже завдяки йому британські банки могли виходити на фінансові ринки інших країн ЄС без обмежень. 

Після виходу з ЄС це зміниться: виникнуть нові бар'єри. Тому британські банки робитимуть ставки на інші країни ЄС – Францію (Париж) чи Німеччину (Франкфурт). Можуть бути також Дублін, Варшава чи Лісабон.

Британія не є членом зони євро, але Лондон є головним місцем, де продають і купують євро. Ринок торгівлі євровалютою оцінюється в 2 трильйони євро. Але зараз це може змінитися. Європейський центробанк вже хотів обмежити роль Лондона в торгівлі євро; зараз його аргументи сильно посиляться. 

5. Шотландія вступить у ЄС?

Шотландія, на відміну від багатьох інших британських регіонів, традиційно виступає за збереження членства в ЄС. 

На вчорашньому референдумі всі 32 виборчі округи в Шотландії проголосували за те, щоб Британія залишилася в ЄС. 

Інтрига полягає в тому, що два роки тому шотландці проводили свій референдум – щодо членства у Сполученому Королівстві. Тоді прихильники союзу з Лондоном перемогли. Але зараз все може змінитися. Якщо Шотландія проведе другий референдум, цілком можливо, що вона вийде зі складу Сполученого Королівства. І тому наступним кроком може бути вступ Шотландії, як окремої країни, у Євросоюз.

Нікола Стерджон, що посідає посаду «першого міністра» Шотландії, заявила, що «народ Шотландії бачить своє майбутнє як частину Європейського Союзу». 

Відома письменниця Джоан Роулінг написала у Твітері, що «Шотландія тепер шукатиме незалежності», і що рішення Кемерона про референдум «розвалить два союзи» – і союз Британії з ЄС, і союз Шотландії зі Сполученим Королівством. 

Тому, цілком можливо, в наступні роки Шотландія може зайняти місце Британії у Євросоюзі. 

6. Наслідки для України.

Вихід Британії з ЄС означає вихід з тих міжнародних угод, які укладені від імені ЄС. Ключовою для нас є Угода про асоціацію, зокрема про зону вільної торгівлі. 

Коли процес виходу формально завершиться за кілька років, це означатиме, що положення зони вільної торгівлі між ЄС та Україною вже не поширюватимуться на Британію. 

З одного боку, це погано, бо британський ринок може бути цікавим для українського бізнесу. З іншого боку, Україні тоді треба буде проводити переговори про зону вільної торгівлі власне з Британією. Враховуючи те, що Британія традиційно займає більш ліберальний підхід до торгівлі, Україна може сподіватися на певні можливості. 

Але головний наслідок, без сумніву, полягає в послабленні ЄС та в можливому ефекті доміно в інших країнах. Це удар по самій ідеї європейської інтеграції, яка скеровує багато процесів в Україні за останні кілька років. 

Очевидно, що переможцями є всі ті, хто намагається боротися з європейським проектом та його цінностями, як усередині ЄС, так і поза його межами, пропонуючи, натомість, інший проект: більш авторитарний, закритий, націоналістичний та агресивний.  

7. Розділяй і володарюй: Путін перемагає?

Путін є, можливо, одним із найбільших переможців референдуму. Політика Росії протягом останніх років була спрямована на те, щоб розділити Євросоюз зсередини. 

Про це говорили чимало експертів та політиків і в Україні, і в ЄС, але наразі багато хто в Європі продовжує залишатися сліпим щодо цієї загрози. 

Вихід Британії з ЄС — наразі найгучніша перемога євроскептичних рухів на континенті. 

Складно сказати, чи Росія має сили створювати євроскептичні рухи в ЄС – але вона точно має сили використовувати їх для своїх інтересів. Москва вважає розвал СРСР наслідком західної змови – а тому, природно має надію завдати «симетричного» удару. І тому підтримує відцентрові процеси в Євросоюзі. 

Вихід Британії з ЄС, можливий ефект доміно, все більший розкол всередині правлячої коаліції в Німеччині – це результати цього процесу. 

Водночас це потужний сигнал Європі про те, що гібридна війна йде також і на її території. І що спати далі вже немає часу. 

Пов`язані новини