Будинок першого гелікоптера

Київський авіаконструктор, «батько гелікоптера» Ігор Сікорський за своє життя розробив 17 базових моделей літаків і 18 гвинтокрилів. На гелікоптерах Sikorsky літають президент США Барак Обама та Королева Англії Єлизавета II. Менш відомими залишаються його філософські праці. Він шукав відповідь на питання, в чому сенс життя людини

«Те, що одна людина може уявити, інша може зробити реальним»
Жуль Верн («Робур-Завойовник» 1886 рік)

Улюблена цитата Ігоря Сікорського — людини, що змусила злетіти «важчий за повітря літаючий апарат».

Хто такий Ігор Сікорський?

«Про Сікорського говорять що це людина, яка з’єднала континенти, а я б ще додав, що людина, яка з’єднала і час» — переконаний завідувач відділу історії «КПІ» Віталій Татарчук.

Ігор Сікорський народився у Києві 25 травня 1889 року в Києві у заможній родині відомого дитячого психолога, професора-медицини Київського університету Івана Сікорського.

«Існує така легенда — розповідає Віталій Татарчук, — що маленький Ігор побачив сон під впливом прочитаного роману Жуля Верна «Робур-Завойовник», у якому головний герой на літальному апараті облетів навколо світу. І ніби цей сон відклав відбиток на його подальшу діяльність».
Чи ця історія мала місце в біографії Сікорського історик не береться стверджувати, але в університеті Святого Володимира, де працював батько у серпні 1989 року відбувався Х Всеросійський з’їзд природознавців та лікарів, і в його складі вперше працювала підсекція повітроплавання. Крім доповідей, на цьому з’їзді демонстрували звичні на той час аеростати і дирижаблі, а також повітряні змії, зонди, повітряні кулі. Саме там Ігор Сікорський міг вперше побачити літальні апарати.

У 1906 році Ігор Сікорський поїхав навчатися у Паризькій технічній школі, а у 1907 — 1911 роках був студентом Київського політехнічного інституту Імператора Олександра ІІ, який він так і не закінчив.

«Взагалі Сікорський не закінчив жодного вищого навчального закладу, хоча й був студентом принаймні двох» — Татарчук.
Родина Ігоря Сікорського підтримувала його захоплення повітроплаванням. Під час навчання у нього були кошти створювати свої власні літальні апарати. На подвір’ї батьківського будинку Сікорський конструює свої перші гелікоптери.

 
Перший у світі гелікоптер піднявся в повітря улітку 1909 року, але двигун не мав потрібних потужностей для вертикального зльоту апарату, тож дерев’яний гелікоптер впав, і Сікорський більше не повертався до цього, надавши перевагу традиційним аеропланам.

 
Під час маневрів Київського військового округу у 1911 році Сікорський привернув увагу Імператора Миколи ІІ, який у той час перебував з візитом у Києві. Йому запропонували очолити нове авіаційне відділення на Російсько-Балтійському вагонному заводі у Ризі. Саме там, а потім і в Санкт–Петербурзі, під керівництвом Сікорського було створено одні із перших у світі багатомоторних літаків «Гранд» («Російський вітязь») і «Ілля Муромець»

Після «революції 1917 року» Сікорський був готовий, як авіаконструктор, працювати на нову більшовицьку владу, але один із лідерів революційного уряду Лев Троцький зазначив, що «літаки — це забаганки для багатих», тому Сікорський був змушений емігрувати спочатку до Франції, а у 1919 році — до Сполучених Штатів Америки.
В Америці Сікорському довелося починати все з початку, не знаючи мови, не маючи достатньо фінансів він зміг гуртувати навколо себе однодумців та меценатів, і вже у 1926 році конструює перший американський літак S-29а.

 
У 20-ті роки польоти вже не обмежувались одним континентом. Літаки Сікорського здійснили перші польоти через Американський і Африканський континенти, а у 1931 році — через Атлантичний океан.
У 1939 Сікорський повертається до своєї «першої любові» — гелікоптера.

 
«Авіаконструкторів, які підкорювали повітряний океан було багато, але Ігорю Сікорському належить особлива роль — говорить Віталій Татарчук, — в Україні він зробив перші кроки в авіації, сформувався як авіаконструктор. Але що від Сікорського залишилось? Тільки архівна справа в «КПІ» і все. Хроніки повідомлення в київських газетах. Навіть пам’ятних знаків чи меморіальних дошок немає, навіть у тому будинку, де він жив і де будував свій перший гелікоптер» — наголошує історик.

Будинок на Ярославовому Валу, 15б

Земельна ділянка, на якій побудовано будинок родини Ігоря Сікорського належить Міністерству оборони України. У 2000-му році відомство передало цю землю в довготривалу оренду на 49 років «Міжнародному благодійному фонду «Музей історії повітроплавання і авіації ім. Сікорського».  За умовами договору будинок мали відремонтувати та виділити декілька кімнат під музей авіаконструктора.

«За 15 років нічого не відбулося» — повідомив Громадському тимчасово виконуючий обов’язки директора департаменту державної власності Міноборони Кирило Клименко.
Спеціалісти Міністерства оборони України вже порахували, що на консервацію, а в подальшому і на реставрацію пам’ятки потрібно до 75 млн гривень.
«Безумовно, таких грошей у відомства немає — заявив директор департаменту соціальної та гуманітарної політики Міноборони Валентин Федічев, — але ми звернулися з ініціативою і сподіваємося, що буде створено ініціативну групу з громадських організацій, меценатів, столичної влади, щоб спільними зусиллями відреставрувати цю пам’ятку і включити цей будинок до складу «Національного військово-історичного музею України», створити тут експозицію, присвячену не лише видатному інженеру Ігорю Сікорському, а в цілому історії повітроплавання України».

«Тоді, у 2000-х, була перша спроба відновити цей будинок, до цього залучилися ряд громадський організацій і діячів, в США почали збирати гроші, фондом Сікорського були перераховані кошти на відновлення будівлі — розповідає Владислав Таранець, директор Національного військово-історичного музею України, — І що? Гроші зникли, а будівля не змінилась. Тому реакція родини Сікорського була однозначна: раз так ставиться Україна до Сікорського і, так як він частина і російської історії, то всі речі демонстративно передали до Москви. І, я думаю, що зараз вони до цього теж поставляться песимістично, знаючи попередній досвід спілкування з українською владою».

Перше, що потрібно зробити зараз — законсервувати будинок, наполягає директор музею, — зробити оцінку, а потім уже розробляти концепцію музею.

На думку Владислава Таранця, потрібно створити музейний центр: «Не музей Сікорського у чистому вигляді, тому що гарна експозиція створена у Політехнічному музеї «КПІ», а за нашим проектом це має буди музейний центр, де звичайно буде експозиція, присвячена розвитку повітроплавання в Україні і в світі на той час, і крім цього, створити простір, де зможуть зустрічатись і працювати науковці, проводити конференції, а також проводитись виставки. Потрібно створити умови, аби музей міг заробляти гроші для свого розвитку чи навіть просто утримуватись, зважаючи на економічну ситуацію в країні».

Але більш реалістично говорити про те, на що можна перетворити родинний будинок авіаконструктора Сікорського можна буде лише після рішення суду та завершення всіх юридичних процедур, вважає Владислав Таранець. 
11 грудня 2015 року Господарський суд Києва з четвертої спроби задовільнив позов Міністерства оборони України про розірвання договору оренди та повернення будинку Сікорського.

«Повагу до історії вибивали багато років — вважає військовий історик, — спочатку одні 70-т років показували лише кращі сторони, а не показували темні, а тепер навпаки, — дістають темну сторону. А історія має бути такою, як вона є. І ми зараз не знаємо що гарно, а що ні, тому і ставимося так до тієї історії і до того будинку».