Бульвар Лепсе у Києві може стати бульваром імені Вацлава Гавела. Унаслідок декомунізаційних законів київський бульвар зможе носити ім’я відомого чеського громадського діяча, критика комуністичного режиму та  дисидента.

Вацлав Гавел є одним із найвідоміших лідерів демократичних рухів Центральної Європи. Його «Сила безсилих» є, можливо, одним із найяскравіших текстів ХХ-го століття проти тоталітаризму.

Після «Оксамитової революції», що позначила кінець комунізму у Чехословаччині, він став останнім президентом цієї країни, а потім – першим президентом Чехії (1993-2003). 

Існування бульвару Вацлава Гавела в Києві могло би стати знаком своєрідної єдності між антикомуністичними рухами у Чехословаччині, Польщі, Угорщині кінця 1980-х – і демократичним рухом сучасної України.

Бо великою мірою йдеться про схожі процеси. 

До 13 липня триває голосування на сайті КМДА.

На цьому голосуванні кияни можуть висловитися, чи потрібен їм бульвар Вацлава Гавела. 

Важливе перейменування

Чому це перейменування є важливими та чому Гавел заслуговує на підтримку киян — на ці питання Громадського відповідає Зорян Кісь, ініціатор кампанії «Бульвар Вацлава Гавела, Київ», активіст та правозахисник. 

Чому перейменування бульвару Лепсе у бульвар Гавела є важливим? Хто ініціював це перейменування?

- У жовтні кампанії «Бульвар Вацлава Гавела, Київ» виповниться рік. Я став її ініціатором , бо вже кілька років живу на бульварі Лепсе, і він став для мене рідним.

Ідея назвати на честь Гавела одну з київських вулиць «висіла в повітрі», і коли в Києві починався процес декомунізації, я вирішив, що хочу жити саме на бульварі Гавела.

Тоді я не уявляв, що ця ідея може викликати таку дискусію, і що кампанія затягнеться майже на рік. З іншого боку, я дуже радий, що ми отримали нагоду розповісти киянам і українцям більше про цю велику людину. 

Для мене боротьба за бульвар Гавела – це боротьба між Україною, відкритою для світу, і Україною, ізольованою в своїх власних травмах. Це протистояння між вільною Європою і «совком в голові».

Це боротьба за нову політику пам’яті, яка вписує Україну в Європейський і світовий контекст, першою робить крок назустріч своїм сусідам.

На сьогодні найбільшим успіхом нашої кампанії стала відмова від ідеї назвати бульвар на честь Валентина Згурського, який був партійним функціонером, входив в ЦК компартії, а на початку 90-х його ім’я преса пов’язувала із діяльністю так званої «київської сімки».

Це було б фактично «ре-комунізацією» бульвару і я радий, що нам вдалось цього не допустити. Наступний крок – назвати бульвар на честь великого антикомуніста Гавела. Однак, як завжди, боротись «за» щось – значно важче, ніж «проти».

Залишається менше доби до завершення голосування, де кожен голос може змінити хід історії.

В чому важливість персоналії Гавела для сучасної України?

- Кожного разу, коли я сідаю, щоб приділити кампанії кілька годин свого часу, я згадую один з плакатів, які бачив на Майдані – «Гавела на вас нема!».

Вацлав Гавел – великий друг України, чеський письменник, дисидент і правозахисник, політик. 

У 1996 році він отримав титул почесного доктора Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У 2006р. Гавела нагороджено Орденом князя Ярослава Мудрого – на той час вищою нагородою України для іноземців, що нею нагороджували за видатні заслуги перед Україною, зміцнення її міжнародного авторитету, за визначні гуманістичну та громадську діяльність.

Вацлав Гавел до кінця своїх днів був переконаним захисником незалежності України та її вільного вибору.

У своїй книзі «Коротко, будь ласка» (2006) він вітав Помаранчеву Революцію, яка засвідчила, що Україні ближчі європейські цінності.

У 2011р. у своїй статті «Україна заблукала» Гавел пророче писав, що «Україна досягнула роздоріжжя, де один з дороговказів позначає шлях до демократії, у той час, як другий – до авторитаризму».

«Хоч і явна більшість громадян України схвалює членство в ЄС, але їхній ентузіазм обмежується відсутністю чіткої політки ЄС щодо України. ЄС має вести щодо України набагато активнішу політику, – пише Гавел, – і тому вони не повинні бути проігноровані з причин політичної вигоди чи простого особистого економічного інтересу».

2014 року 17 українських студентів, котрі через політичний тиск не могли продовжувати навчання або були поранені під час подій на Майдані, отримали стипендію Вацлава Гавела.

Які є альтернативні пропозиції на сайті?

- З того, що люди залишають в коментарях на сайті, найпопулярніша версія – вулиця Бульварна. Так це місце називалось за радянських часів. Цікава аргументація прихильників цієї ідеї: «не доведеться перейменовувати знову», коли зміниться влада. 

Як проходить голосування? Чому деякі моменти викликають підозри?

- Впродовж майже двох місяців голосування прихильники бульвару Гавела мали впевнену перевагу в кількасот голосів.

Ця перевага почала танути в останні два тижні голосування, а особливо активно – в останні дні. Ми переконані, що проти нашої ініціативи працює «фабрика тролів», хоча нам важко зрозуміти, хто за цим може стояти. Про це пише, наприклад, Віталій Мороз, експерт з комунікацій «Інтерньюз-Україна».

Найбільш помітне «вкидання» голосів відбулось вночі з 10 на 11 липня, про це я писав у себе.

Вони перемагають, очевидно, в нечесний спосіб. Останні два тижні ми постійно утримували перевагу, хоч і невелику – в 30-60 голосів.

За цю ніч з'явилось 77 голосів проти, а за 7 хвилин цього ранку (з 8:25 до 8:32) «накрутили» ще 26 голосів - тобто, голосували «проти» кожні 16 секунд!

Я уже подав відповідний запит до КМДА – ми будемо наполягати на перевірці голосування. Знаємо, що КМДА має можливість перевірити ІР-адреси – тут треба шукати «масові» адреси – ті, з яких створювались фейкові профілі для голосування, а також перевірити ці та інші адреси на геолокацію – щось підказує мені, що велика частина голосів «проти» подана не з Києва, і навіть не з України.

Поділитись: