Чи на часі нацвідбір на «Євробачення», що коштував майже 11 млн грн

Нацвідбір на «Євробачення-2024» став черговим приводом для розмов про те, що під час війни доречно, а що ні. Цьогоріч на виробництво шоу витратили майже 11 мільйонів гривень — ці гроші заробив 1+1 production, який виграв тендер на платформі ProZorro.

Частина українців все ж обурилася: мовляв, краще б ці гроші витратили на армію. Зокрема, співачка Lama порушила це питання у своєму інстаграмі — виконавиця зауважила, що на кошти держави закупили не дрони, а зробили шоу.

Для порівняння: «третій мавік» коштує в середньому 3 тисячі доларів. Тобто за витрачені на нацвідбір гроші можна було купити до ста таких дронів. Водночас інша частина українців наголошує на важливості культурної дипломатії та стверджує, що «Євробачення» — потрібне.

Чи справді Україні принципово брати участь у пісенному конкурсі та витрачати на це гроші під час війни — читайте у матеріалі hromadske.

У Румунії — брак коштів. А Україна що?

Румунія вирішила не брати участь у «Євробаченні-2024». Національний мовник заявив, що на це не вистачить закладених коштів, а тому країна повернеться до конкурсу в майбутньому.

У 2015 році представник України теж не виступав на великій сцені «Євробачення». Тоді організатори зазначали, що мусять оптимізувати витрати на тлі нестабільної фінансової та політичної ситуації, а також через військову агресію на сході країни.

Тож теза про те, чи доречне шоу нині, почасти має сенс. А в момент, коли виплати зарплат для українців залежать від міжнародної допомоги, — і поготів.

Креативна продюсерка «Суспільного мовлення» Зоряна Биндас написала у Facebook, що витрачені кошти на цьогорічний нацвідбір — це, на її думку, «взагалі мінімальний можливий бюджет». Справді, такі шоу завжди коштують дорого.

Чому 1+1 production?

Ще у грудні голова Комітету Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин в інтервʼю «Чесно» зазначав, що суспільний мовник наймає тих, хто спроможний швидко та якісно реалізувати шоу. А це можуть бути великі медіагрупи — наприклад Starlight Media або 1+1 media.

Так, концерт нацвідбору на «Євробачення-2023» створювало ТОВ «Старлайт Продакшн». Та команда отримала майже 10 мільйонів гривень за свої послуги.

Голова української делегації на «Євробаченні» Оксана Скибінська в інтерв’ю «Детектору медіа» розповідала, що для виробництва шоу «Суспільне мовлення» проводить мистецький конкурс.

«На українському ринку є не так багато компаній, які мають достатні ресурси, щоб виробити проєкт такого масштабу», — наголосила вона.

Про доречність

Креативна продюсерка Зоряна Биндас переконана, що «Євробачення» для України — давно не про розваги, а про інструменти.

«Чи можна “Євробачення” міряти дронами? Світ організований трохи складніше, ніж може здаватися. Вплив від участі України в “Євробаченні” для нашої армії значно відчутніший, ніж закупівля дронів на 11 мільйонів. Це може конвертуватись у мільярди доларів підтримки», — йдеться в її публікації.

Зокрема, Биндас згадала матеріал Forbes про вплив перемоги України на «Євробаченні-2022». Тоді гурт Kalush Orchestra поїхав у концертний тур Європою та Північною Америкою. Артисти зібрали 60 млн грн на ЗСУ та відбудову культурних пам’яток України.

На концертах і телевізійних шоу Kalush Orchestra виконав пісню Stefania понад 200 разів. Її почули в Польщі, Німеччині, Італії, Португалії, Австрії, Іспанії, Ізраїлі, Грузії, Чехії, Нідерландах, Великій Британії, США, Канаді тощо.

Ярослав Юрчишин у коментарі hromadske зазначив, що участь у міжнародних конкурсах — один з елементів культурної дипломатії, яка критично необхідна для України під час війни. Чого вартий лиш виступ Kalush Orchestra і згадка оборонців Маріуполя на аудиторію в кількасот мільйонів.

«Нас часто порівнюють із Румунією, але ні їй, ні іншим країнам, які не беруть участі, не потрібно бути постійно на слуху в європейців. Країни Європи стали зараз найбільшими постачальниками зброї та ресурсів для України. Чи це пов'язано? Безпосередньо. Бо вирішуючи, чи підтримувати Україну, європейські уряди озиратимуться на громадян», — зауважив він.

І додав, що під час війни буде спокусливо шукати прості рішення. Можна всі гроші спрямувати на дрони. Але без європейської підтримки ці кошти закінчаться, а з ними й озброєння. Спрощено, але так усе влаштовано, зазначив Юрчишин.

«Чи ефективно інвестували виділені гроші? Це питання, де справді є місце для аналізу та дискусії. І якщо їх використали неефективно, є всі механізми для того, щоб розібратися в цьому питанні. Хоча показники в етеру хороші, а ще відбувся збір на гуманітарне розмінування, який уже залучив понад 2 мільйони», — наголосив посадовець.