Чому тисяча українських служителів Феміди сидить без діла

Сьогодні в Україні понад тисячу служителів Феміди не здійснюють правосуддя. І хоча вони ходять на роботу, не розглядають справ і не виносять рішень.

Чому так? Скільки це коштує? І що робити?

За чинною Конституцією, суддів спочатку на 5 років призначає президент, а потім – за рекомендаціями Вищої ради юстиції – Верховна рада або обирає їх безстроково, або ж звільняє. Але це радше формальність – ані Рада, ані президент не перевіряють суддів. Та навіть цієї формальності нині парламент не виконує. Як наслідок, без повноважень більше тисячі українських суддів. Вони відпрацювали свої президентські 5 років і… потрапили у невизначеність.

РОМАН КУЙБІДА, експерт із судоустрою Центру політико-правових реформ:

- Свого часу парламент обрав низку суддів, до яких в суспільстві було дуже багато претензій. Це ті судді, які приймали рішення щодо майданівців, так. І, відповідно, парламент зараз боїться голосувати за тих кандидатур, оскільки він їх не перевіряв і не має таких повноважень перевіряти.

Роман Куйбіда – експерт Центру політико-правових реформ. Він брав участь у підготовці низки законів з питань судоустрою і правосуддя. Розповідає про те, як виникла проблема із суддями з часів Януковича.

РОМАН КУЙБІДА, експерт із судоустрою Центру політико-правових реформ:

- Чому виникла така ситуація, чому така велика недовіра до цих суддів 5-річників? Тому що... вони теж проходили конкурс, до речі, але... але є багато свідчень, навіть є кримінальна справа відкрита, єдине, що ще поки якихось результатів у вигляді вироків немає про те, що у відповідне тестування були втручання, про те, що там працювала корупція, про те, що там працювали протекції.

Заручниками обставин у цій ситуації стали і судді, і громадяни. Яскравий приклад – Рівненський окружний адмінсуд. Тут із 16 суддів лише четверо реалізують права громадян на захист своїх прав, – розповідає голова суду Василь Шарапа. Решта – ходять на роботу.

ВАСИЛЬ ШАРАПА, голова Рівненського окружного адмінсуду:

- Оскільки вони не звільнені з посади, вони приходять на роботу, займаються аналітикою, готують матеріали на збори суддів, на наради – узагальнення судової практики.

Голова каже, що на одного діючого суддю наразі лягає близько двохсот справ на місяць. Це забагато і позначається на якості рішень. Але є суди, де стан справ ще гірший.

ВАСИЛЬ ШАРАПА, голова Рівненського окружного адмінсуду:

- Деякі райони України взагалі не мають суддів, котрі можуть здійснювати правосуддя. Тобто, люди не можуть отримати елементарного – аліменти, поновлення на роботі.

Вирішити ситуацію може парламент, та він не голосує за так званих «суддів Януковича», виконуючи запит суспільства на очищення судової системи.

ОКСАНА ДУДАР, суддя Рівненського окружного адмінсуду:

- Я ж жива людина так само, я член так само цього суспільства.

Суддя Рівненського окружного Оксана Дудар пройшла кар’єрний шлях від секретаря судовОго засідання і, зрештою, стала суддею. Нині вона не судить, бо не має повноважень. Під час Майдану саме вона забороняла мирні зібрання в Рівному. Для багатьох саме вона – найбільш демонізована місцева суддя, частина системи, яка тоді ще мала сили опиратися революції.

ОКСАНА ДУДАР, суддя Рівненського окружного адмінсуду:

- Дуже мені було десь боляче ті всі образи і те все… ну бо мабуть такої кампанії, яка була проти мене в Рівному, проти судді, мабуть проти жодного судді такої кампанії не було з тими кривавими руками. Це десь пішло на якомусь енергетичному рівні десь.

«Позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню. Задовольняючи позов, суд, з метою забезпечення охорони здоров’я, захисту прав і свобод громадян, встановлює обмеження права на мирне зібрання шляхом заборони проведення безстрокової акції протесту під стінами Рівненської обласної державної адміністрації».

Час минув, та суддя Дудар не шкодує про своє рішення.

ОКСАНА ДУДАР, суддя Рівненського окружного адмінсуду:

- Чим більше проходить часу, тим більше я переконана, що я прийняла б таке саме рішення. Жодного тиску на мене не було.

Організатором мітингу тоді був спікер майдану у Рівному – громадський активіст Святослав Клічук. Він добре пам’ятає нічний суд, який заборонив запланований в центрі міста мітинг.

СВЯТОСЛАВ КЛІЧУК, громадський активіст:

- В Києві почалися акції, почався студентський Майдан. І ми вирішили доєднатися і тут поставити спочатку намет, потім, вже пізніше трошки – сцену. І те, що суддя Дудар зробила, і те, що міський голова і тоді обласна адміністрація – це було теж неправильно з їхньої сторони. Тому що рівняни показали себе з кращої сторони, ніж представники влади.

Навіть мер Рівного, який був позивачем та з подачі якого заборонили зібрання, шкодує про свій вчинок і в апеляції відмовився від позову:

- Ще раз кажу, якби я знав, як будуть розвиватися події, що будуть такі криваві наслідки, то й того не було б. Шкодую про те, що так сталося.

СВЯТОСЛАВ КЛІЧУК, громадський активіст:

- Справа була політична, і що ця справа була на замовлення обласної адміністрації. І суддя була, як на мене, наперед визначена невипадково, яка прийме необхідне рішення.

Святослав Клічук звертає увагу, що мітинги у Рівному суддя Дудар забороняла тричі. Двічі під час Революції Гідності і раз у 2011 році, коли у Рівному протестували проти арештів Юрія Луценка і Юлії Тимошенко. І кожного разу автоматична система розподілу чомусь обирала саме цю суддю.

ОКСАНА ДУДАР, суддя Рівненського окружного адмінсуду:

- Я дуже важко переживаю цю всю ситуацію, повірте, ця ситуація, яка в мене зараз зі здоров’ям це так само ті наслідки того десь нервового стресу. Я ж жива людина так само, я член так само цього суспільства. Мої батьки так само сиділи ночами дивилися трансляцію тих мітингів і переживали там і десь і я так само, тож я для, скажем, для громадян, для більшої частини суспільства я ніби як не є член цього суспільства, я є суддя, я є уособлення влади Януковича. Але я так само, я частинка цього народу, я частинка цього суспільства, єдине, що моя посада зобов’язує мене ставати трошки над конфліктом.

Суддя вірить у те, що все зробила правильно, бо найвищою цінністю є людські життя і хтозна, як розвивалися б події, ухвали вона інше рішення.

ОКСАНА ДУДАР, суддя Рівненського окружного адмінсуду:

- Повірте мені, що я ше в душі ше той революціонер… Але я би себе набагато би більше себе картала і на багато би більше знищувала себе, якби я знала, що я той мітинг не заборонила і загинула хоча б одна людина, як то було в Хмельницьку, наприклад, що СБУ штурмували і жінка, і жінку… пристрелили.

СВЯТОСЛАВ КЛІЧУК, громадський активіст:

- Це був один із таких способів нам показати, що вони всесильні.

ОКСАНА ДУДАР, суддя Рівненського окружного адмінсуду:

- Вибираючи між, скажем, радикальними якимись діями, між наслідками тими, до яких могли привести ці безпосередньо мітинги уже під ОДА, чи під МВС, які би вели до радикалізації ситуації і я все таки обрала між рішенням, скажем, яке би привело до радикалізації суспільства я би обрала, оперлася швидше на свою життєву мудрість і обрала те рішення, яке, якимось чином заспокоювало суспільство і згладжувало ситуацію.

– Ви вважаєте, що заспокоїло це рішення суспільство?

– Ну навряд чи, навряд чи.

Суддя Дудар розповідає, як довго йшла до своєї посади, як важко їй було під час революції, а ще важче – після. Суддя живе в орендованій квартирі та не має власного авто. Вона чекає. Чекає того, оберуть її безстроково… чи звільнять.

ОКСАНА ДУДАР, суддя Рівненського окружного адмінсуду:

- На цю посаду мене привів Бог. В мене нема ніде ні родичів, ні знайомих і я вважаю, що я заслужила цю посаду. І якщо буде воля бога на те, я з неї піду або я на ній залишуся… Якщо я не буду суддею, значить я кажу, мене боженька рятує мою безсмертну душу і мені того не треба і знаю якесь інше…

– І чим ви будете займатися?

– Поки шо не знаю.

– Адвокатською діяльністю?

– Навряд чи… ні в мене просто дуже… ні… на юриспруденцію навряд чи… Піду садити капусту, в мене буде дуже гарна капуста, полуниця, огірки.

Ми показали півгодинне інтерв’ю із Оксаною Дудар Святославу Клічуку. Було цікаво, чи пом’якшає його ставлення до судді, коли він почує її аргументи та побачить її історію.

СВЯТОСЛАВ КЛІЧУК, громадський активіст:

- Закликаю не вірити крокодилячим сльозам – вірити фактам.

- Ти пропонуєш її відправити садити капусту?

- Я пропоную їй не претендувати на посаду, на якій вона не має довіри, дати шанс її іншим колегам, які не дискредитували себе так, все таки відновити довіру до суддів, показати своїми справедливими рішеннями, що в цій країні є закон, що він працює.

Конфлікт у суспільстві за участі громадян, суддів та парламенту призвів до чималих втрат. Бо навіть коли судді без повноважень і не можуть робити те, для чого вони покликані, зарплатню вони все одно отримують. Бо про суддів дбають – на відміну від звичайних громадян.

За підрахунками «Слідства.інфо», наразі період «без повноважень» суддів обійшовся платникам податків у 300 мільйонів гривень. Для порівняння: це річна пенсія 22-х тисяч пенсіонерів.

Чи всі судді заслуговують на такі привілеї? У Вищій кваліфікаційній комісії кажуть, що близько 300 суддів брали участь у забороні мирних зібрань, арештах та інших переслідуваннях мітингувальників.

РОМАН КУЙБІДА, експерт із судоустрою Центру політико-правових реформ:

- Я не знаю, що краще для людей. Чи щоб їхні справи розглядали судді, яким вони не довіряють, як, власне, парламент тому й боїться... тривалий час розглядати це питання загалом. Чи краще, щоб ті судді не здійснювали правосуддя, але їм виплачували гроші. Звичайно що це не нормальна ситуація, потрібно, очевидно було зразу вирішувати питання про їх можливо звільнення, ось, але в цьому випадку, якщо їх так звільнити просто, то дійсно відкриваються перспективи, що захищати своє збереження на посаді в судовому порядку, чи це в українських судах, чи це там навіть в Європейському суді з прав людини.

Експерт пояснює, що проблему вже майже вирішено – з ухваленням змін до Конституції, які невдовзі набудуть чинності.

РОМАН КУЙБІДА, експерт із судоустрою Центру політико-правових реформ:

- Зараз є великі очікування, що питання щодо них буде винесено на розгляд парламенту. Якщо він проголосує, то ці судді будуть обрані безстроково, якщо не проголосує – їхні кандидатури мають бути повернені до Вищої ради юстиції і, відповідно, Вища рада юстиції мала би внести подання про звільнення їх з посад.

Поки ці процедури закінчаться, то можуть набрати чинності зміни до Конституції через три місяці. Це кінець вересня, орієнтовно, за якими повноваження тих суддів, які були призначені на 5 років, автоматично припиняються і має бути вирішення питання вже про їхні призначення, якщо вони забажають цього, але за результатами конкурсу.

Отже, таких дорогих суддів українці утримуватимуть своїм коштом щонайменше до вересня. А тоді треба буде пильно стежити за тим, щоб конкурси, які вирішуватимуть долю служителів Феміди, буди чесними й справедливими.

ВОЛОДИМИР ТОРБІЧ, ДМИТРО БОНДАР, Рівненське агентство журналістських розслідувань «4 влада» для проекту «Слідство.Інфо»