Чому за перетин лінії розмежування люди вимушені платити?

Сьогодні в Україні де-факто працюють чотири контрольні пункти в'їзду-виїзду, один з яких – Станично-Луганський, який відкрили 27 жовтня. Це невеликий пункт виключно для пішоходів. Вже в день відкриття прикордонники пропустили близько півтисячі людей. Заборонили прохід шестидесяти особам – не було перепусток, ні електроних, ні паперових, які видавали раніше, розвовів у студії Громадське.СХІД перший заступник Голови Державної прикордонної служби України Василь Серватюк. У межах Луганської області на сьогодні більше не існує жодного пропускного пункту.

Вже кілька днів міст бачить багато радості. Кілька жінок зі Станиці нарешті побачились зі своїми чоловіками, що залишились в травні в Луганську, і так не виїхали. Міст підірвали, дорогу закрили. Тепер вперше за півроку у подружжя побачення на одній зі сторін мосту. Всього на 10 хвилин, бо для цих 10-ти хвилин треба стояти годин 5 на одному боці в черзі і години дві в черзі на другому. Але нехай – кажуть жінки чоловіків. Головне, що тепер можна пройти, головне, що тепер батьки прийшли до дітей, а діти до батьків.

Місцеві, які хочуть попри все дістатися «того боку» йдуть окольними стежками. Такі маршрути досить небезпечні, бо у лісосмузі є розтяжки та міни. Вже було декілька випадків підриву місцевих мешканців. Згідно постанови Кабінету Міністрів, Донецька та Луганська області відносяться до контрольованих прикордонних районів, тому прикордонники можуть зупинити «небажаного пішохода».

«Ми зупиняємо людину, з'ясовуємо мету її перебування на цій території. Якщо нічого незаконного, ми пояснюєо порядок дій, попереджаємо про небезпеку. Особливо небезпечний Станично-Луганський район. Там практично суцільна зона мінування».

Кожну особу, яка перетинає контрольний пунк пропуску, перевіряють прикордонники, звіряють документи з базою даних. Злочинців затримують та передають у СБУ або МВС. На сьогодні затримали вже більше 400 осіб саме на КПВВ. Затримані були і з перепустками, і без.

Мешканці Донецька, які їхали на окуповану територію, розповіли журналістам Громадського.СХІД, що перетнути пункт пропуску можна і без перепустки. Коштує така «послуга» 350 гривень. Василь Серватюк не заперечує, що було випадків хабарництва серед прикордонників. Саме на КПВВ вже було затримано більше тридцяти осіб саме за протиправну діяльність.

Юрист БФ Восток СОС Левон Азізян розповів Громадському.СХІД про діяльність контрольно-пропускних пунктів. За півроку ситуація дещо змінилася на краще, та все ж залишаються проблеми. Розповідає про випадки, коли людям з існуючими електроними перепустками відмовляли у проході, запевняючи, що їх немає в електроній базі. Вони вимушені були давати хабар. До того ж, додзвонитись на гарячу лінію, щоб повідомити про подібні правопорушення майже неможливо. «Ніхто не хоче сперечатися з озброєною людиною», – пояснює Азізян.

Спільно з військовими адміністраціями прикордонники ініціюють відкриття більшої кількості пропускних пунктів. Так, на 3 листопада заплановане відновлення КПВВ у напрямку «Курахове – Георгіївка». Це не вирішить проблему, але дозволить зменшити напругу на Донецькму напрямку. Ще один пункт пропуску планують відкрити у Луганській області – КПВВ на Лисичанському напрямку. «За десять місяців існування лінії розмежування її вже перетнули 2,8 мільйонів осіб в обидва боки», – повідомляє прикордонник Василь Серватюк.

А мешканці Трьохізбенки і досі позбавлені таких «привілей», як контрольно-пропускні пункти. Мрія більшості місцевих – це відкриття проходу через міст в окупований Слов'яносербськ. Вони вже назбирали усіма селами підписів за те, аби їм тут встановили контрольно-пропускний пункт. По той бік річки, кажуть, у них не лише робота, лікарня, але й у одних діти, в інших батьки. У місцевій військово-цивільній адміністрації, втім, кажуть, що дозвіл на відкриття переходу має бути згори, хоча не заперечують того, що зараз на цій ділянці лінії зіткнення безпечно.

/Громадське.СХІД