«Чи може Україна врятувати себе від Володимира Путіна та олігархів?». Відомий британський історик та філософ Тімоті Гартон Еш аналізує українську ситуацію на сторінках The Guardian. «Навіть якби на сході не було війни, перешкоди для будівництва кращої держави є величезними. Більше того, війна тільки відкрила резерви народної енергії. Суспільство мобілізувалось. На вулицях ви постійно бачите добровольців, які збирають пожертви на армію та гуманітарну підтримку для більш ніж одного мільйона переміщених осіб. Війна об’єднала більшу частину країни, навіть попри відділення частини сходу. Не вперше в історії – нація формується у конфлікті. Але гуманітарна, економічна та політична ціна війни зростає та може стати ще вищою. Нам треба розуміти, що Путін навряд чи погодиться на «заморожений конфлікт» на сході України. А саме це в Києві часто називають найкращим варіантом з усіх найгірших. Путіну треба постійно тліючий конфлікт, який забезпечить слабкість усієї України, нестабільність та параліч держави. Наше завдання як європейців – не дати йому досягти цієї мети», - наголошує Тімоті Гартон Еш.  

«Володю, в нас теж є ракети». Gazeta Wyborcza публікує статтю Енн Епплбаум, яка оцінює роль ядерної зброї в зовнішній політиці. На її думку, «після розпаду СРСР Захід веде свою політику так, ніби ядерної зброї в світі не існує, тобто розглядає її як щось, що не має впливу на сучасні процеси. Але ця зброя існує і має величезне значення в міжнародній політиці». «Ніхто не хоче визнати правди: ми не продамо Україні навіть оборонної зброї, бо Росія - ядерна держава, яка нам постійно про це нагадує», - каже Епплбаум. На її думку, «якщо Захід дійсно хоче безпеки для себе та своїх союзників, то він повинен час від часу згадувати в розмовах про ядерний потенціал НАТО». «Ядерна стратегія - це на 99% психологічна гра, в якій ніхто не бере участь з ентузіазмом. Але якщо повністю від неї відмовляєшся, то програєш», - вважає Енн Епплбаум.

The Sunday Times на прикладі однієї сім’ї з Дебальцевого пише про складнощі перетину громадянами неофіційного кордону між Україною та її східними окупованими територіями. «Батьки з Дебальцевого опинились у ситуації коли вони практично не можуть отримати дозвіл на відвідини своїх дітей, оскільки неофіційний кордон не можливо перетнути без спеціального дозволу. Оскільки його можна отримати тільки на українському боці, він стає недосяжним для більшості людей, як проживають на контрольованій сепаратистами території», - пише газета. Вона нарахувала сотні людей, та десятки легкових машин і вантажівок на різних українських пропускних пунктах, де подають папери на дозвіл. Деякі подорожуючі повідомили, що за отримання дозволу вони заплатили близько 800 гривень – досить значну суму для більшості українців.

«Ципрас не знайде порятунку в Москві». Оглядач The Financial Times Вольфганг Мюнхау скептично оцінює шанси грецького прем’єра отримати щедру підтримку Кремля під час свого візиту в середу. «Путін, швидше всього, не в змозі виділити Греції якусь серйозну суму. Російська економіка у поганому стані. Санкції спочатку сильно не вплинули, але потім фактично вбили інвестиції. А це уповільнює зростання в майбутньому. Більш переконливими зробило санкції падіння цін на енергоносії. Звичайно, гроші в Росії найближчим часом не закінчаться. Але її валютні резерви помітно скорочуються. Чим менше у неї свободи для маневру, тим більш вразливою вона буде для західних санкцій та чергових економічних потрясінь. Грекам треба подумати про те, як сильно вони прагнуть бути залежними від держави, яка точно буде в першу чергу займатись подоланням наслідків власної кризи. А росіяни до того ж обізнані з тим, скільки мільярдів євро члени єврозони вгатили в грецьку економіку», - пише видання.

Поділитись: