Counter-Strike по-дорослому: як комп'ютерна гра змінила життя київських пенсіонерів

Кіберспорт в Україні — офіційна спортивна дисципліна. Українські команди беруть участь у світових турнірах, перемагають і заробляють чималі гроші. Нещодавно команда Natus Vincere (NaVi) виграла на турнірі Major Stockholm 2021із Counter-Strike:GO та заробила 1 мільйон доларів. І це той випадок, коли звичайне хобі та любов до комп’ютерних ігор переросли у професійну діяльність. 

Є вже навіть кіберспортсмени-пенсіонери. Наприклад, всі учасники Ageless Shooters знайшли себе в кіберспорті після виходу на пенсію. Сьогодні за їхніми плечима вже кілька перемог на міжнародних змаганнях, сотні годин онлайн-тренувань та вбитих ботів. Вони отримують хейтерські коментарі на кшталт: «Бабусю, віддай комп’ютер онуку». Але їх це лише мотивує ще більше «прокачувати свої скіли». 

Про те, як гра у Counter-Strike змінила буденність кількох київських пенсіонерів, читайте у партнерському матеріалі hromadske разом із компанією «Coca-Cola Україна».

Підземка

— Хто стріляє? Укроп, ти?

— Мені флешка в очі прилетіла!

— Валькірія! Хедшо-о-о-т, — у какофонії голосів здіймається переможний вигук. — Фраг, фраг!

Згори над нами готується до свят та пахне глінтвейном передноворічний Київ. А тут, у підземному торговому центрі «Метроград», вирує зовсім інше життя. У залі комп'ютерного клубу NN Bar чути уривки фраз, які дають зрозуміти — точиться запекла боротьба. Гравці часом не добирають слів: лайка лунає впереміш зі сленгом, притаманним кіберспортсменам. Щоби зрозуміти, про що йдеться, випадковому слухачеві доведеться полізти в Google.

Так відбувається пересічне тренування кіберспортивної команди Ageless Shooters (пер. з англ. «Стрільці поза віком»). Зараз такі зустрічі для них традиційні. Гравці збираються онлайн або офлайн тричі на тиждень: щопонеділка, щосереди та щоп’ятниці. А поміж тим — їздять на дачу, вишивають хрестиком, виховують онуків. Бо «найзеленішому» гравцеві команди — 59 років, найстаршому — 63.

Спорт і пенсія

Популярність кіберспорту у світі щороку набирає обертів та вже давно не вважається безглуздим марнуванням часу. Низка країн (серед яких Німеччина, США, Фінляндія, Китай та ін.) визнали кіберспорт офіційною спортивною дисципліною. Україна не стала винятком: Федерація кіберспорту України повідомила про те, що із 7 вересня 2020 року кіберспорт внесений до переліку видів спорту.

Чотири роки тому кіберспорт додали до офіційної програми спортивних Літніх азійських ігор 2022 року, які вже незабаром відбудуться в Ханчжоу в Китаї. Гравці зберуться, щоби позмагатися за перемогу в наступних іграх: Arena of Valor, Dota 2, Dream Three Kingdoms 2, EA SPORTS FIFA, Hearthstone, League of Legends, PUBG Mobile, Street Fighter V.

Психологи пояснюють, що комп'ютерні ігри, попри ризик залежності, мають позитивний вплив на організм людини. Тут, як і в інших видах спорту, вдалого результату можна досягнути за умови довгих тренувань та хорошої фізичної підготовки. Гравці витрачають десятки годин на вивчення стратегій, тактик боротьби, відпрацювання влучності та розвитку логічного мислення. За словами психологині та спеціалістки з роботи із залежними та узалежненими Наталії Чернявської, кіберспорт може допомогти впоратися зі своїми негативними емоціями:

 — У підлітковому віці рекомендовані будь-які ігри, де можна корегувати агресію («Бий, біжи»), скидати напругу, та фізичні вправи (наприклад, футбол тощо) Оскільки ігри на кшталт Counter-Strike — це командні ігри, які мають дві команди з «хороших і поганих хлопців», кожен може спробувати себе в різній ролі. Я добре пам‘ятаю, коли була підлітком і часом грала. Це було добре для викидання агресії та негативу. Це більш конструктивний спосіб заспокоїтися, ніж кричати на когось.

Але такі навички насправді не зашкодять людям у будь-якому віці. Згідно з даними дослідження аудиторської компанії Nielsen, кіберспорт приваблює також і дорослішу аудиторію. Середній вік українських гравців — 31 рік. Ба більше, декілька років тому, влипні 2019-го, у Києві з’явилася найдоросліша кіберкоманда 55+ із Counter-Strike:GO. Організатори оголосили відкритий конкурс, і охочих виявилося чимало. Проте до команди потрапило лише вісім учасників. Далі на них чекала перша справжня гра: змагання зі шведською командою Silver Shooters на Comic Con. 22 вересня 2019 року Ageless Shooters перемогла з рахунком 16:1.

Менеджер команди Денис Добровольський пригадує, що суперники неабияк здивувалися:

— Шведи тоді були шоковані, — розповідаючи про команду, Денис не приховує гордості та захоплення. — На той час гравці команди Silver Shooters вважалися чемпіонами Європи у цій віковій категорії. А наші здобули розгромну перемогу. І це беручи до уваги, що тренувалися лише три тижні. Доти практично ні в кого не було досвіду гри. А шведи тренувалися роки два, не менше.

Для гравців Ageless Shooters ця перемога також стала своєрідною точкою відліку. Спершу команду планували розпустити після завершення Comic Con, проте результат цього поєдинку змусив організаторів переглянути своє рішення. Відтоді команда почала ще активніше розвиватися: з’явилися нові суперники, перемоги та цілі на майбутнє. Сьогодні команда активно бере участь у різних турнірах (так, у жовтні 2021 року знову відбувався двобій зі шведами: Ageless Shooters змагалися за перемогу з командами SWG та PRO. Мінітурнір був приурочений до Міжнародного дня захисту людей похилого віку).

Хоча на момент кастингу та пробного тренування більшість із майбутніх гравців не мали навіть приблизного уявлення ані про Counter-Strike, ані про кіберспорт загалом, пройти відбір їх спонукала радше цікавість та жага до нового, аніж професійний інтерес.

Один зі стрільців Ageless Shooters, 63-річний Олег Перетяка, який грає під ніком UKR.OP (поєднання слів Україна та Олег Перетяка),каже, що доля вирішила трохи з нього покепкувати:

— До цього я не грав у Counter-Strike. У нього грали мої діти, коли ще були школярами, а я їм забороняв. Ховав мережевий кабель, щоб вони не могли увімкнути комп'ютер. Але вони хитрі! Виявили той сховок, і, доки я був на роботі, вмикали, грали, а потім швидко повертали на місце, ніби нічого й не було.

Каже, що обмежував дітям доступ до комп’ютера, бо прагнув, аби ті більше часу проводили на вулиці, грали у футбол, зустрічалися з ровесниками та вели активний спосіб життя. Сьогодні чоловік піджартовує з цього свого рішення, бо упевнений: комп'ютерні ігри ніяк не заважають повноцінно жити. У цьому він переконався на власному досвіді, але вже коли вийшов на пенсію.

Спорт нині — невіддільна частина життя Олега Перетяки. У минулому він вже встиг приміряти на себе безліч ролей:військового лікаря Балтійського флоту, викладача кафедри публічної служби та управління Луганського університету, журналіста-розслідувача й активіста-правозахисника. А зараз щотижня відвідує басейн, бере участь у спортивних запливах, зокрема у складі команди «Пливи до мети», б'є власні рекорди та отримує почесні медалі. Олег Перетяка переконаний, що на пенсії конче слід дбати про свій фізичний стан, оскільки це безпосередньо впливає на загальне самопочуття та самосприйняття.

— Усім своїм одноліткам я завжди раджу: треба подивитися на себе збоку, як у дзеркало. Ось я вже такий, ось так виглядаю. Звісно, не так, як у молодості. Але деякі жінки й чоловіки на пенсії собі дуже не подобаються: сиве волосся, борода, зморшки...

У свої 63 роки Олег Перетяка часом працює моделлю в різних фото- та відеопроєктах, а також відвідує акторські кастинги та знімається в кіно. Олегове сиве волосся рівно зачесане назад, скроні виголені, борода коротка й срібляста. На мить може здатися, що перед тобою сидить хтось із сивочолих моделей глянцю: чи то Лоран де Монсі з Франції, чи то Андреас фон Темпельхоф із Німеччини.

— Нам треба докорінно змінити свій підхід до пенсійного віку, — підсумовує Олег Перетяка, усміхнувшись, — треба дивитися на себе і думати: «Бог ти мій, це ж чудово! Я дожив до цього віку».

Пожити для себе

— Мені часто пишуть у чат: «Бабушка, go sleep. Ти вже в 45-му воювала?» — сміється Тетяна Бірюкова (у дівоцтві — Скороход), яка сьогодні грає під ніком Taskor. — Але ми на це не реагуємо. Ми розуміємо, що ми класні.

Команда ніколи не приховує свого віку та завжди грає під своїми справжніми аватарами. Реакція на це буває різною: часом гравці по той бік мережі впізнають гравців Ageless Shooters та захоплено коментують: «От якби мої так могли!» — і запрошують зіграти разом в одній команді. А буває — найчастіше така поведінка притаманна підліткам, — що висміюють та намагаються образити. Але сивочолі кіберспортсмени на це не зважають. Кажуть: це лише мотивує не зупинятися.

Психологиня Наталія Чернявська пояснює, що онлайн-світ стирає межі віку та субординації, всі ніби рівні. Проте є певні моменти:

— В онлайн-світі підлітки почуваються мегадорослими. А тут їм раптом трапляються реальні дорослі люди. Тому виникає конкуренція вже не щодо змагання у своєму віковому діапазоні. Адже в житті вони не можуть конкурувати, а у віртуальному світі можуть бути віртуозами своєї справи. І тому для них є несподіванкою, коли «пенсіонери, які нічого вже в сучасній грі не розуміють» добре грають та ще й здобувають перемогу.

Тетяні Бірюковій — 62. Вона має витончене каре та світлі очі. Фарбує губи рожевою помадою. І зніяковіло додає: жінка завжди має бути красивою. За фахом Тетяна — економістка. Багато років працювала бухгалтеркою, а зараз захоплюється подорожами, походами в гори, легко збирає найнеобхідніше в наплічник і колекціонує фотографії та спогади з підкорених вершин. З чоловіком розлучилася, доньку виростила. Каже: час пожити для себе.

— Я почала ходити в гори ще студенткою. Але потім вийшла заміж, народила дитину. Тому протягом усіх подальших років свої зусилля спрямовувала на сім’ю, роботу і постійне готування-прибирання. А ще — на будівництво дачі. І лише коли я вийшла на пенсію, зрозуміла, що тепер можу зробити все, що мені давно хотілося, але на це бракувало часу. Тому почала я пробувати різне: стала ходити в фітнес-клуб, вивчати йогу, опановувати види рукоділля та грати в Counter-Strike.

Жінка жартує, що в них у родині все вийшло навпаки: донька цікавиться в’язанням, а мама вбиває ботів у мережевій грі. Зізнається, що спершу боялася розповісти доньці про своє нове захоплення, але пізніше, коли про команду заговорили в медіа, страх лишився в минулому. Сьогодні Тетяна вже не уявляє свого життя без кіберспорту. Переконана, що найважливіше — бути щасливою в тому, що робиш. І неважливо, скільки тобі років.

На думку психологині Наталії Чернявської, вихід на пенсію завжди є стресом, оскільки для кожної людини це перехід на абсолютно новий життєвий етап.

— У цей період відбувається переоцінка цінностей, пріоритетів: «Хто я? Чого я досяг у цьому житті? Кому я потрібен? Діти виросли, живуть своїм життям, їм не до мене». Найбільший страх — страх самотності. Тому важливо забезпечити собі місце простору для майбутнього життя. Для цього треба розширювати коло своїх інтересів, згадувати дитячі мрії, що не втілилися.

Тому чоловікам та жінкам на пенсії важливо знайти свою точку опори. Нею може бути будь-що. Найголовніше, щоби це не давало людині часу провалитися у фрустрацію та депресію. Комп'ютерні ігри в цьому випадку допомагають знайти однодумців, підтримати свій запал та азарт до перемоги, спонукають мислити та соціалізуватися.

Гравець Олег Перетяка з Ageless Shooters переконаний: запорука успіху їхньої команди в тому, що кожен старається чути іншого. Будують свої відносини на взаємній повазі та підтримці. А ще — стараються планувати на багато років уперед.

— Може, це й смішно. Пенсіонери й майбутнє. Але один молодий хлопець якось нам сказав про нашу гру: «Ви — майбутнє!» Уявляєте? Тому ми прагнемо цього. Наші цілі, які ми собі ставимо, тягнуть нас уперед, спонукають жити далі. Бо якщо ми лише сидітимемо на дивані перед телевізором, кому ми будемо цікаві?

Саме комп’ютерні ігри можуть дати чоловікам та жінкам на пенсії ту точку опору, яка допоможе відчути себе молодими та потрібними. Адже в Україні часто вихід на пенсію вважається неприємним та асоціюється з розгубленістю, відчуттям втрачених можливостей та непотрібності. Комп’ютерні ігри можуть стати тим містком, який допомагає відновити зв’язок одне з одним, покращити самооцінку та знову відчути себе цікавими; а також вони об’єднують. Філософію об'єднання людей у віртуальному та реальному світах прагне донести й Coca-Cola через свою нову кампанію «Від мене до тебе — одна Coca-Cola». Це своєрідна метафора віри в те, що ми маємо більше спільного, ніж відмінного. Водночас вона відбиває власне суть Coca-Cola — справжність та унікальність. 

За допомогою платформи #справжнямагія компанія хоче залучити людей до зовсім іншої екосистеми. Платформу створено для спільноти, яка потребує чогось нового та незвичайного. Для цього Coca-Cola залучила до співпраці розробників, геймерів, Twitch та інших людей, аби разом створити власне місце в реальності, до якої ми ще не звикли.

Партнерський матеріал опублікований на правах реклами. Над проєктом працювали: журналістка Ксенія Чикунова, редакторка Ярослава Тимощук, дизайнерка Тетяна Костік та креативна продюсерка Тата Кривенко.