Марія Тарасенко
Фото:

Єврорадіо

Мешканка Білорусі, яку внесли до «бази дармоїдів», буде судитися з чиновниками, які підвищили їй комунальні платежі. Якщо вона виграє справу, це стане прецедентом для 500 тисяч її співвітчизників — стільки людей білоруська влада вважає соціальними утриманцями і змушує платити збір на фінансування державних витрат. Громадське публікує матеріал Єврорадіо.

Марія Тарасенко з білоруського міста Гомель домогосподарка. Гроші в сім'ї заробляє чоловік, його доходу цілком вистачає. На Марію оформлена їхня двокімнатна квартира.

В середині січня жінці прийшов лист, які в Білорусі іронічно називають «листами щастя»: повідомлялося, що для неї, як для «дармоїдки», з першого січня підвищується комунальна плата. На думку білоруського уряду, вона — типова дармоїдка, а підвищення комуналки — своєрідний штраф за те, що вона не працевлаштована.

«Листи щастя»

Відповідний закон — декрет «Про запобігання соціальному утриманству» — президент Білорусі Олександр Лукашенко підписав 2 квітня 2015 року. Він зобов'язує громадян Білорусі, які постійно проживають на території країни, але не мають офіційних доходів, платити збір на фінансування державних витрат.

Станом на 1 грудня 2018 року в базі дармоїдів було півмільйона людей. На думку держави, це працездатні громадяни, не зайняті в економіці країни. Чиновники зі служби зайнятості відстежують, наприклад, тих, хто не вчиться на денній формі навчання, не стоїть на обліку як безробітний і при цьому не платить податки і внески. Таких людей вносять до бази «дармоїдів», про що і повідомляють «листами щастя».

У базі нерідко з’являються студенти і люди, які виїхали вчитися та працювати за кордон. Їм доводиться приїжджати в Білорусь та нести в спеціальну комісію документи, які підтверджують, що вони працюють або навчаються за кордоном.

Білоруси обурилися, тож за рік Лукашенко доручив уряду переглянути декрет. Оновлений документ включає послаблення для деяких груп громадян, але Марію вони не торкнулися. Декрет набув чинності 1 січня 2019 року.

Від сплати збору на фінансування держвитрат, зокрема, звільнені:

  • батьки, які виховують дітей до 7 років, якщо їхня дитина у віці від 3 до 7 років не отримує дошкільну освіту;
  • спортсмени національної або збірної команди Білорусі;
  • громадяни, які проходять альтернативну службу;
  • безробітні, які стоять на обліку в центрі зайнятості;
  • люди, які перебувають у важкій життєвій ситуації, відповідно до рішення місцевих виконавчих або розпорядчих органів;
  • військовослужбовці, співробітники воєнізованої організації, дружина або чоловік військовослужбовця, який проходить службу за контрактом;
  • громадяни, які здають в оренду приміщення, машино-місця при сплаті податку на доходи з фізосіб.

Марія Тарасенко збирається домогтися виключення з «бази дармоїдів» через суд.

Якщо їй це вдасться, її справа може стати першим прецедентом з моменту дії оновленого «декрету про дармоїдів».

Своїм прикладом Марія хоче показати іншим, що свої права треба захищати.

«Виключення з "бази дармоїдів" — не єдина мета, — розповідає Марія. — Я хочу надихнути людей, які отримують “листи щастя", щоб вони не впадали в депресію, не відчували себе неповноцінними.

Вона зізнається — боїться, що справа не обмежиться підвищенням тарифів на воду і опалення: «Яке повідомлення від влади, як безробітна людина, я можу отримати пізніше? Може, мені заборонять виходити на вулицю? Або за те, щоб зайти в парк, потрібно буде заплатити?»

Жінка розповідає, що майже десять років працювала на швейних підприємствах, потім в родині вирішили, що на життя буде заробляти чоловік. В середині січня Марії повідомили, що з 1 січня 2019 року для безробітних власників квартир підвищуються ціни на гарячу воду.

«Листи щастя» для білорусів
Фото:

Єврорадіо

«Не то данина, не то оброк»

Питання щодо «дармоїдства» Марії виникали й раніше:

«Все почалося в грудні 2016-го року, — каже вона. — Тоді я отримала повідомлення, що не беру участі у фінансуванні державних витрат. Мені потрібно було заплатити чи то данину, чи то оброк, але чомусь називалося це податком. Мене це дуже обурило, але я нічого не змогла зробити. У мене почалася депресія».

Наступного разу Марії подзвонили вже цьогоріч — її запросили для пояснень, чому вона «не зайнята в економіці».

«Подзвонили з домоуправління на прохання адміністрації Залізничного району Гомеля. Мені, як власниці квартири, загрожує підвищення плати за гарячу воду в 4-5 разів. В кінці року мене також очікує зростання тарифів за опалення. Все через те, що я не працюю».

Якщо з наступного місяця Марії підвищать вартість гарячої води, вона не платитиме, оскільки вважає це дискримінацією.

Зараз опалення в однокімнатній квартирі еквівалентно $6 на місяць, підігрівання води може коштувати приблизно $2,5.

Будь-яка жива людина зайнята в економіці

Щоб захистити свої права, мешканка Гомеля звернулася до регіонального відділення незалежної профспілкової організації РЕП (Білоруська профспілка радіоелектронної промисловості — ред.). Скарги про порушення прав Марії Тарасенко вже відправлені до Гомельського облвиконкому і адміністрації Залізничного району міста.

Член Ради профспілки РЕП Андрій Стрижак називає формулювання «не зайнятий в економіці» дивним, і у випадку з Марією Тарасенко, за його словами, шанси на успішний результат є.

«Будь-яка жива людина зайнята в економіці», — пояснює Андрій Стрижак. За його словами, будь-який житель Білорусі бере участь у фінансуванні держпослуг, наприклад, через оплату ПДВ, яким обкладаються практично всі послуги.

Фото:

Єврорадіо

Користування громадським транспортом і зв'язком, покупки в магазинах — це в будь-якому випадку зайнятість в економіці, говорить Стрижак, навіть якщо людина — повний утриманець: «Тому словосполучення “не зайнятий в економіці” економічно неграмотне. І це добре демонструє рівень наших чиновників, які ухвалювали декрет».

У випадку Марії Тарасенко будуть зібрані документи, які підтверджують, що вона проживає в Білорусі і бере участь в економіці.

«Наша мета більше стратегічна, — додає гомельський правозахисник. — Будемо відпрацьовувати алгоритм, за яким кожна людина, що потрапила до "бази дармоїдів", могла би захистити свої права. Практика показує, що, коли починається серйозний розгляд, влада звільняє людей від клейма, яке поставила».

Домагатися видалення імені Марії Тарасенко з «бази дармоїдів» білоруські правозахисники почнуть через судові засідання. Якщо це не допоможе, юристи профспілки РЕП та правозахисного центру «Весна» звернуться до Комітету з прав людини ООН.

Під час вуличних протестів
Фото:

Єврорадіо

Поділитись: