Депутати дозволили уряду оперативно виділяти кошти з держбюджету на армію

Верховна Рада ухвалила закон про зміни до Бюджетного кодексу України, який дозволить уряду ухвалювати рішення щодо спрямування грошей з держбюджету на потреби армії.

Відповідний проєкт закону № 7100 ухвалили на засіданні 23 лютого.

Цей документ надає право Кабінету міністрів перерозподіляти видатки держбюджету до резервного фонду на національну безпеку та оборону, зокрема на потреби військових (за погодженням з президентом як Верховним головнокомандувачем ЗСУ).

Депутат від «Голосу» Ярослав Железняк зазначив, що у Бюджетному Кодексі вже є норма про перерозподілення урядом військових витрат без Верховної Ради, але у разі запровадження воєнного стану. Депутати ж пропонують застосовувати її вже зараз.

Також уряд зможе ухвалювати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування.

Депутати встановили, що виконання повноважень органами Казначейства України на відповідній території може здійснюватися в особливому режимі у порядку, визначеному урядом.

Як пояснив депутат від «Європейської Солідарності» Олексій Гончаренко, ці зміни тимчасові ㅡ на три місяці. Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Загострення на Донбасі

З 17 лютого в зоні бойових дій на Донбасі значно збільшилася кількість обстрілів. Бойовики за добу десятки разів порушують режим «тиші» (а 19 лютого була понад сотня порушень), водночас заявляючи про «атаку» з українського боку.

У ЗСУ наголошують, що відкривають вогонь лише у тих випадках, коли дії окупаційної влади загрожують життю та здоров'ю українських бійців і мирних громадян.

А вже 21 лютого президент РФ Володимир Путін підписав укази про визнання «ЛНР» та «ДНР» і доручив ввести на ці окуповані території України російські війська для «підтримки миру». Уже 22 лютого Держдума РФ та «парламенти» самопроголошених «республік» «ратифікували» договори про співпрацю. Договори уклали на 10 років з автоматичним їх продовженням на п'ять років.

Після такого рішення низка країн — Велика Британія, США, Канада, Австралія, ЄС — запровадили санкції щодо декількох російських банків, російських олігархів та депутатів Держдуми.