Депутати IX скликання вже втратили майже 40 млн грн через прогули засідань Ради і комітетів — «ЧЕСНО»

Протягом більш як рік роботи Верховної Ради IX скликання 235 народних депутатів позбавили виплат через їхню неучасть у голосуваннях на пленарних засіданнях та в засіданнях комітетів без поважних причин.

Таку кількість прогульників підрахувала громадська організація «Рух ЧЕСНО», проаналізувавши переліки на сайті регламентного комітету Ради. Списки прогульників публікують щомісяця.

Так, загальна сума коштів, які народні обранці не отримали через свої прогули, складає 38,8 мільйона гривень. Ідеться не про зарплати депутатів, а про відшкодування витрат, пов’язаних із виконанням депутатських повноважень.

До числа оштрафованих прогульників «Рух ЧЕСНО» зарахував усіх депутатів, котрих протягом каденції Верховної Ради останнього скликання позбавляли виплат хоча б за один місяць.

Хто потрапив під грошові «санкції»?

З-поміж 235 оштрафованих прогульників 9-го скликання п’ятеро вже не є народними депутатами. Це Олексій Кучер, Олександр Ткаченко, Ольга Бєлькова, Святослав Вакарчук і Руслан Требушкін.

Також фактично не виконує депутатські обов’язки один із топпрогульників Ігор Колихаєв: із кінця листопада 2020 року він обіймає посаду мера Херсона. Ще тоді написав заяву про складання повноважень депутата, але Верховна Рада досі не спромоглася позбавити його мандата.

Лідером за кількістю депутатів, яких принаймні один раз позбавляли виплат за прогули, є фракція «Слуга Народу». А втім, «Рух ЧЕСНО» наголошує, що цей факт не сенсаційний, адже ця фракція найбільша в парламенті.

Так, від загальної чисельності «Слуги Народу» оштрафовані прогульники складають 41,2%. У «Голосі» під грошові «санкції» також потрапила менш як половина фракції — 40%. А от у решті фракцій та груп протягом 13 місяців оштрафували понад 50% їхніх членів. Лідером є група «За майбутнє», мало не всіх представників якої за цей час позбавляли виплат.

Чому це — погане заощадження коштів?

«Рух ЧЕСНО» наголошує, що неучасть депутата в роботі парламенту без поважних причин свідчить про невиконання обов’язків, покладених на нього виборцями.

Через це позитивний на перший погляд ефект від «заощадження коштів» на прогульниках не повинен підміняти реальну мету — мінімізувати прогули серед народних обранців.