ENRU

До чого не були готові проросійські кримчани: наслідки «закону Ярової»

Qip shot   screen 209
Російські силовики розігнали мітинг і затримали депутата, 4 чевня 2016, Алушта alushta24.org
Записи в соцмережах досить скоро можуть стати причиною кримінального переслідування кримчан, а електронне листування і СМС на мобільному телефоні будуть відкритими для спецслужб. Така реальність незабаром спіткає Крим, який вже два роки живе за російським законодавством.

20 липня набуває чинності так званий «антитерористичний пакет» депутата Ірини Ярової та сенатора Віктора Озерова, ухвалений Російською Держдумою в п'ятницю, 24 червня. Законодавчу ініціативу підтримали 277 російських парламентаріїв.

7 липня відповідний пакет законів підписав президент Росії Владімір Путін.

Ухвалені законопроекти дозволяють російським силовикам отримувати доступ до всіх телефонних розмов та електронного листування. Операторів зв'язку зобов'язали протягом півроку зберігати всі повідомлення користувачів, а також надавати державним органам кошти для декодування зашифрованого листування.

Месенджери на кшталт WhatsApp і Telegram будуть оштрафовані на 1 млн рублів за нерозкриття ФСБ ключів для декодування повідомлень.

У російський кримінальний кодекс також внесена стаття про неінформування: за «неповідомлення про злочин» саджатимуть на термін до одного року. Крім того, у справах про тероризм знижений вік притягнення до кримінальної відповідальності — 14 років. Вводиться також нова стаття про «міжнародний тероризм», яка передбачає покарання аж до довічного ув'язнення.

У Росії нові поправки до російського кримінального кодексу вже назвали безпрецедентно жорстокими. Для кримчан, які живуть в анексованому Криму, і які жили за українським законодаством, це може означати нову хвилю репресій. Більш того, навіть проросійське населення часто шоковане діями силовиків, адже з початку року в Криму розігнали декілька мітингів з брутальними арештами.

6 травня 2015 Поліція затримала кримських козаків за участь в мітингу проти закриття кадетського корпусу

«Російська влада вже сприймає будь-який прояв власної думки як загрозу для свого існування. Виходячи з цього, приймаються все більш жорсткі «екстремістські» та «терористичні» поправки до російського законодавства, — розповідає член Кримської правозахисної групи Віссаріон Асєєв. — Кримчани, що звикли в Україні до свободи, мітингів, висловлення власної думки, але навіть проросійські кримчани часто шоковані від покарань. Навіть козаки, які підтримували окупацію, виходять на мітинг і їх розганяють. Вони цього не розуміють».

 

Кримський досвід

 

Яскравими прикладами нової реальності на півострові для кримчан були одразу декілька випадків. 6 травня 2016 року у Сімферополі силовики розігнали мітинг, влаштований кримським козацтвом. Тоді козаки мали намір провести в Сімферополі мітинг проти закриття кадетського корпусу. Та їм це не вдалось. За неузгоджений з місцевою владою мітинг силовики затримали його учасників.

6 травня 2015 Сімферополь Поліція розігнала мітинг проти закриття кадетського корпусу та затримала кримських козаків

Пізніше, в Алушті російська поліція розігнала мітинг, учасники якого виступали проти встановлення на набережній атракціонів, що закривають жителям прохід до моря.

В акції, що почалася вранці в суботу, 4 червня, брали участь близько 50 осіб. Силовики, що з’явились на місці затримали організаторів мітингу і відвезли їх у поліцейській відділок. Серед затриманих був і організатор мітингу, депутат міськради Алушти Павло Степанченко, якого випустили з поліцейського відділку через сім годин, в подертому на шматки одязі та з синцями на спині.

Поліція розігнала мітинг проти атракціонів, які перекрили прохід до моря та затримала організаторів. 4 червня 2016, Алушта

Алуштинський депутат Павло Степанченко, організатор мітингу після арешту. 4 червня 2016

Російське переслідування кримчан, які не підтримали анексію

За російським законодавством в Криму судять кримських татар у так званій справі «26 лютого». Саме 26 лютого 2014 року на мітинг під кримським парламентом на підтримку територіальної цілісності України вийшли кримські татари.

Після анексії Криму Ахтема Чийгоза, Алі Асанова і Мустафу Дегерменджі звинуватили в організації масових зіткнень під час проукраїнських мітингів на території України. Сьогодні тривають слухання, арештовані більше року перебувають в СІЗО.

Суд над Ахтемом Чийгозом у справі «26 лютого». Фото «15 минут»

Пізніше, після приходу російської влади на півострів, тут масово арештовують і судять кримських мусульман по так званій «справі Хізб ут-Тахрір».

«Хізб ут-Тахрір» — ісламіська організація, визнана терористичною в Росії. Тепер на півострові масово відкривають провадження проти кримських мусульман, які нібито є організаторами осередків та прихильниками «Хізб ут-Тахрір» на півострові.

Щоправда російському слідству не вдається зібрати достатню доказову базу, і правозахисники стверджують, що кримських мусульман арештовують за кухонні розмови та громадську позицію.

Тепер, після внесення «поправок Ярової», кількість арештів може зрости, адже тема російського вторгнення до Криму залишається головною серед кримських татар, як і незаконні арешти, і обшуки в будинках кримських мусульман, стверджує координатор Кримської правозахисної групи Абдурешит Джеппаров.

«Те, що прослуховування, соцмережі, спілкування в публічних місцях… це вже буде все злочином. В Криму на 400 тисяч осіб кримських татар, кожен може бути злочинцем, тому що у нас мало хто не спілкується на цю тему. І спілкуються в тому плані, що кожен чекає змін для себе, а в нашому розумінні зміни — це спроба змінити те, що ми зараз маємо.

Нас не влаштовує режим, нас не влаштовує юрисдикція. А це вже чимось є. Погано, тому що і без того було не дуже добре. І у нас склалося так, що частина населення Криму - прихильники російської сторони, в такому випадку вони із задоволенням будуть повідомляти, доносити, доповідати» — говорить Джеппаров.

Ще до «поправок Ярової», приводом для вручення українським активістам застереження про нібито протидію екстремізму вже ставали скріншоти з соцмереж.

Так було напередодні дня народження українського письменника Тараса Шевченка. За словами активіста Українського культурного центру Леоніда Кузьміна, у березні влада Сімферополя заборонила проводити мітинг до дня народження Кобзаря.

Пізніше активістам УКЦ прийшло попередження від контрольованої Росією прокуратури про неприпустимість будь-яких мітингів 9 березня 2016 року біля пам'ятника Т.Г. Шевченка в Сімферополі. Приводом для попередження став допис у Facebook.

«Вони постійно відстежують інформацію, яка публікується на Facebook​. Співробітник прокуратури дав посилання з моєю публікацією у мережі, де я ніби агітую виходити на річницю Шевченка у Сімферополі», — згадує Кузьмін.

Російський досвід

Що значить два роки в'язниці за висловлювання в Інтернеті у Росії вже знають.

6 травня 2016 року блогер з Твері Андрій Бубєєв був засуджений до 2 років і 3 місяців колонії-поселення за публікацію на своїй сторінці «ВКонтакте» статті за підписом Бориса Стомахина «Крим — це Україна!» І малюнку, на якому рука вичавлює зубну пасту з тюбика, з написом «Вичави з себе Росію».

Андрій Бубєєв, засуджений до 2 років 3 місяців за публікацію в соцмережі. Фото з особистого архіву Бубєєвих

За словами дружини засудженого Андрія Бубєєва, Анастасії, у Росії громадськість обговорює нові поправки Ярової, зокрема питання посилення покарання за статтями про екстремізм.

Формулювання цих статтей залишаються досить розмитими, тому ніхто у Росії не може з впевненістю сказати, за що саме особа може бути притягнена до відповідальності.

«За минулий рік кількість кримінальних справ за так званими політичними статтями сягнула жахливого розмаху. На мою думку, зараз стоїть завдання задушити будь-яку політичну активність населення в мережі Інтернет, зокрема в соціальних мережах (як універсальних майданчиках для обміну інформацією).

Нові закони, показові суди над простими громадянами — це ніщо інше, як акти залякування. У людях вирощують почуття страху перед будь-яким самовираженням. У РФ вже зараз саджають за мирні акції протесту, за нестандартне мистецтво, за перепис, вишукуючи в усьому цьому політичний підтекст.

Нові поправки до законодавства лише розширять межі дій правоохоронців і полегшать роботу слідчих, одночасно з тим в рази ускладнивши приватне життя кожного громадянина. Звичайно, кримчан, які тепер живуть за російськими законами, все це теж стосується. У цій країні будь-яка ініціатива може бути покарна» — пояснює Анастасія Бубєєва.

Арештовувують у Росії не лише за проукраїнські висловлювання чи то проти анексії Криму. Розцінювати як екстремізм в Росії, і на анексованих їй територіях, можуть і за критику влади.

Наприклад, томського відеоблогера і громадського активіста Андрєя Тюмєнцева засудили до 5 років колонії загального режиму. Приводом для порушення справи стала публікація двох роликів на Youtube і на особистій сторінці Тюмєнцева в мережі «ВКонтакте»: «День народного гніву в Томську проти свавілля чиновників і маршрутників» і «Жителів Донецької та Луганської областей — геть із Томська!».

Суд над томським блогером Андрєєм Тюмєнцевим. Фото  vtomske.ru 2015 рік

Під російським контролем

На думку російських правозахисників, сьогодніші посилення криміналного законодавства спрямовані на продовження курсу силового керування суспільством, на залякування суспільства і на силове придушення будь-якої незгоди під приводом боротьби з тероризмом та екстремізмом.

Стосовно кримчан, то на півострові більш посилена практика застосування російського кримінального законодавства, коментує Сергій Давідіс, член ради правозахисного центру «Меморіал»:

«В Криму зараз ситуація така, що на там жорсткіше застосовуються ці норми, російські правоохоронці грубше діють в Криму, ніж в інших регіонах Росії. І тут, мабуть, буде різниця. Збільшення кримінальних термінів, збільшення штрафів та зниження віку кримінальної відповідальності стосуватимутся Криму та Росії. Покарання, яке може призначити неправильний суд, буде важчим».

Аби убезпечитись від арештів, кримчанам необхідно менше публічно висловлюватись та зменшити активність в мережі, в іншому випадку доведеться покидати Крим.   

«Рекомендації напрацьовані, і це стосується публічних висловлювань. На жаль, необхідно ретельно добирати слова, якщо людина перебуває під російською юрисдикцією та до неї є доступ у російських правоохоронців, необхідно чітко уникати закликів, які російська влада вважає екстремізмом та тероризмом. На жаль, лише обережність. А для кримчан, якщо вони вже стали обєктом уваги російських силовиків, пошвидше вийти з зони досяжності» — говорить Давідіс.

Засновник легендарного інтернет-ресурсу «Lurkmore» Давід Хомак, коментуючи ухвалення в Росії так званих «поправок Ярової» говорить, що досить скоро в Росії може зникнути поняття приватного листування в Інтернеті. Саме ж законодавство, зовсім не вирішує питання зменшення екстримізму та тероризму в буквальному розумінні. 

«Я не знаю, чи можна перемогти тероризм, я не фахівець у боротьбі з тероризмом. Але очевидно, що такими методами не можна перемогти ані тероризм, ані взагалі злочинність. Тому що терористи будуть використовувати якісь інші методи.

Наприклад, не використовуватимуть Інтернет взагалі, тому що попередні я не знаю скільки років вони взагалі обходилися без Інтернету. Або будуть використовувати голубину пошту врешті-решт. Для боротьби з тероризмом спецслужби повинні боротися з тероризмом, а не з Інтернетом», — коментує засновник «Lurkmore» Давід Хомак.

На думку Хомака, передбачити як далі розвиватиметься ситуація складно, адже що далі, то абсурдніші закони ухвалюватиме Держдума.

«І ось ці закони застосовуються абсолютно не так, як написано. Але я бачу, що ситуація розвивається від поганого до гіршого, до ще гіршого. І закони вигадуються все більш божевільні і застосовуються ще більш божевільно. Зупинити цей процес можна так само успішно, як спробувати зупинити потяг голіруч»