Домашні копченості: як кулінарне хобі стає власною справою — БІЗНЕС-ПЛАН
Спочатку Тарас Парандій навіть недумав, щоза копченими реберцями незабаром вишикується черга потенційних покупців. Нині він побудував коптильню, співпрацює збарами й крамницями, розширює бізнес і створює Асоціацію крафтових виробників, щоб ділитися досвідом. Як йому цевдалося— далі пряма мова.
У Києві важко купити хороше копчене м’ясо. Коли я вирішив побудувати власну коптильню, навіть не розраховував, що зароблятиму на цьому якісь гроші. Робив просто, щоб побалувати себе. Але після того, як виставив світлини коптильні у Facebook, здійнялася справжня хвиля, почали телефонувати мої друзі-ресторатори, писали: «Ой, а ми теж хочемо м’яса, продай нам м’ясо». Я почав виконувати замовлення й зрозумів, що в принципі це хороша модель бізнесу — такого продукту немає. Є вільна ніша, чому б її не зайняти?
Я займаюся копченням уже 2 роки. Робив декілька консалтингів по всій Україні, запускав ресторан в Одесі. Коптив практично на всіх видах смоукерів, які є нині в Україні, щоб зрозуміти, відчути, як відбувається процес. Це і електрика, і дрова, і вугілля, і переносні домашні коптильні. Це все дозволяє розуміти, як саме воно має відбуватися. Тому на сьогодні у власній коптильні я можу по звуку, запаху зрозуміти, на якій стадії продукт і скільки часу ще йому потрібно.
На нове виробництво ми переїхали нещодавно. Узагалі, знайти правильне приміщення з виробничим призначенням практично нереально в Києві. Багато цехів не хочуть працювати в білу, за безготівковим розрахунком. Більшість не мають нормальних умов, документів. Тому приміщення — це вистраждана наша знахідка. І ми дуже втішені, що нарешті знайшли своє місце.
Наш смоукер зроблений по типу американських, але за моїми кресленнями. Функціональну частину і технічну, дизайнерську складову безпосередньо розробляв я, а також ставив задачу зварювальникам.
Тарас Парандій Фото: Громадське
Ми вже кілька місяців не беремо стільки замовлень, скільки могли б узяти. Позаяк перед нами більша мета — ми прагнемо розвиватися, продаватися по всій Україні у великих обсягах. А для цього потрібно робити стратегічні речі. Можна набрати багато замовлень і ночувати біля коптильні, але загалом це буде «грою в коротку».
А нам цікава довга дистанція, тому маємо розуміти, до чого йдемо, які процеси треба відпрацювати. Щоб не сталося кризи жанру, коли ми почнемо робити інші обсяги або не сталося так, що ми не зможемо вчасно доставити чи не маємо сировини. Отже, наша мета — вирішити насамперед ці питання, а не гнатися за обсягами.
ДИВІТЬСЯ УСІ ВИПУСКИ ПРОГРАМИ БІЗНЕС-ПЛАН
«Бізнес-план» — спільний проект Громадського й каналу «Настоящее время» про малий і середній бізнес в Україні.
- Поділитися: