УКРАЇНА

Допомога на папері та в житті: як держава планує опікуватися в'язнями Кремля

25 травня, 2018 13:49
УКРАЇНА/Допомога на папері та в житті: як держава планує опікуватися в'язнями Кремля
Зберегти
Вигляд
lead
Кабінет міністрів України ухвалив постанову, яка передбачає фінансову підтримку для в'язнів Кремля. Йдеться не лише про українських заручників на Донбасі, але й про політв'язнів у Росії та в анексованому Криму, а також про їхні родини.

Громадське вивчило документ і поспілкувалися з тими, кому призначена ця допомога.

Постанова на папері

Згідно з постановою, держава бере на себе витрати на адвокатів для політв'язнів. Для цього вони або їхні родичі повинні звернутися до Міністерства з питань тимчасово окупованих територій. Далі спеціальна комісія при міністерстві повинна розглянути питання й виділити гроші.

У цілому передбачають виділити майже 97 мільйонів гривень (близько 4 мільйонів доларів). Також на одноразову допомогу можуть претендувати звільнені на Донбасі в грудні та січні заручники, проте конкретну суму наразі не визначили.

Після розгляду комісією, гроші повинні зараховувати на спеціальний рахунок, з якого можна оплачувати, зокрема, послуги адвоката. Досі юридичні послуги родичі політв'язнів оплачували з власної кишені. Покладатися можна хіба що на правозахисні фонди, небайдужих людей та інші недержавні джерела.

Постанова в реальності

Наразі гроші на оплату юридичних послуг для політв'язнів виділені лише на папері. Головна заковика в тому, що донині не створили комісію, яка опікуватиметься розподілом коштів.

«У цьому й проблема, що з питанням компенсації правових послуг поки ніхто не відповідає, тому спершу потрібно створити комісію, а положення про комісію немає», — каже правозахисниця, керівниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Крім того, документ передбачає включити в комісію представників Мін'юсту, Мінфіну, Мінсоцполітики, МВС і Служби безпеки України. Однак, жодне із цих відомств не займається повною мірою політв'язнями. А правозахисні організації, які моніторять ситуацію з правами людини від самого початку анексії Криму та військового конфлікту, залишилися, по суті, за бортом.

Водночас ні у МВС, ні в СБУ або інших відомствах немає можливості відслідковувати ситуацію за межами України, а надто стежити за судовими процесами в РФ. Питання, як саме вони ухвалюватимуть рішення, не маючи повної картини, залишається відкритим.

Сам критерій визнання людини політв'язнем теж не ясний. Досі цей статус визначали правозахисні неурядові організації. На державному рівні такого статусу наразі не існує.

Поки що родичі продовжують шукати фінансування самостійно. Зокрема, брат політв'язня Євгена Панова Ігор Котелянець шукає гроші уже півроку. Він так само нарікає, що в реальності документ обходить політв'язнів стороною, а комісію, яка повинна ухвалювати рішення про оплату адвокатів, так і не створили.

«Це означає, що мій брат, як і інші десятки українських політв'язнів усе ще не можуть покладатися на державу і розрекламовану чиновниками допомогу. Вона немов би є, але її немов би немає. І ця ситуація тягнеться місяцями», — розповів Котелянець Громадському.

На захист Євгена Панова гроші виділили американські фонди. Причому зробили це протягом місяця, а коштів вистачить на оплату адвокатських послуг тільки до кінця року.

Пов`язані новини