Дослідники розробили метод ідентифікації користувачів за мозковою активністю

Американські дослідники з університету штату Нью-Йорк у Баффало розробили електронні паролі на основі вимірювання активності різних частин мозку у відповідь на показану людині картинку.

Про це повідомляється на сайті університету штату Нью-Йорк у Баффало.

Дослідники прагнули розробити паролі на основі біометричних даних, які з одного боку були б унікальні для кожної людини, а з іншого їх було б легко замінювати.

Для цього вчені вирішили використовувати викликаний потенціал (ВП) — хвилі, які випускає мозок у відповідь на зображення або текст. Ця характеристика унікальна для кожної людини, адже у всіх людей різний досвід. Наприклад, людина, яку вкусила собака, реагуватиме на зображення собак не так, як ті, кого собаки не кусали.

Оскільки реакція неусвідомлена і не залежить від волі людини, її неможливо підробити. У той же час, якщо базу даних з картинками вкрали, їх легко змінити та, відповідно, зміниться реакція мозку.

Для вимірювання мозкової активності використовується електроенцефалограф, автори пристосували для вимірювань гарнітуру, з якої прибрали більшість електродів, залишивши шість — три для вимірювання активності різних областей мозку, два — в ролі заземлення та один в ролі контрольного.

За допомогою гарнітури вимірювали активність трьох областей мозку: межтеменной борозни, яка асоціюється з пам’яттю на події, нижньої тім’яної часточки, що пов’язана з розпізнаванням осіб і скронево-тім’яної вузла, який грає роль в розумінні тексту.

Для випробування технології дослідники запросили 179 добровольців. 93 з них були чоловіки, 86 — жінки; середній вік учасників 30 років. Добровольцям показували фотографії тварин (починала працювати декларативна пам’ять), фотографії знаменитостей (розпізнавання осіб) і короткі фрази (розуміння тексту).

Кожну картинку показували протягом 200 мілісекунд, з 200-мілісекундною перервою між ними. Одноразовий цикл займав 1,2 секунди. Його повторювали чотири рази та отримували «мозковий пароль», який завантажували в базу даних. Вся процедура займала менш ніж п’ять секунд, її повторювали 20 разів для кожного учасника.

Також дослідники перевірили стійкість даних до злому. Кожному учаснику показували кілька наборів картинок, і відповідно, отримували кілька нових «мозкових паролів». Потім один з них використовували, як робочий, а учасник намагався зайти в систему, використовуючи інші набори картинок.

У двох інших серіях експериментів автори перевіряли довговічність паролів. У них брали участь 78 осіб з 179. Вдруге їх запрошували через п’ять днів, в третій — через п’ять місяців після першої серії експериментів. На цей раз дослідники показували учасникам ті ж картинки, що і під час першого експерименту, і перевіряли, чи збігається мозкова активність учасників з тією, що визначили раніше.

Точність методу виявилася вище 95 відсотків у всіх трьох серіях експериментів, тільки при перевірці через п’ять місяців ефективність паролів впала на один відсоток.

Автори відзначають, що багатьом користувачам не надто сподобається надягати гарнітуру, щоб створити пароль або увійти в систему. Однак, якщо вона виглядатиме, наприклад, як окуляри доповненої реальності, ставлення до неї може помінятися. Крім того, можливо, спочатку технологією почнуть користуватися компанії, що піклуються про безпеку, і привчать до неї своїх співробітників, а потім підтягнуться і решта.

Автори представлять результати дослідження на 16 Міжнародній конференції з мобільним системам MobiSys 2018, яка пройде з 10 по 15 червня в Мюнхені.

Раніше ми розповідали, що біологам вдалося «вимкнути» страх у мозку мишей та навчили їх «бачити» світло без допомоги очей.