Duty-free: що привезла Україні Єврокомісар з торгівлі

30-го вересня Україну відвідала Сесилія Мальмстрьом, Єврокомісар з торгівлі. Її можна вважати одним із найголовніших для України європейських політиків. Адже саме Комісар з торгівлі стежить за реалізацією зони вільної торгівлі між ЄС та Україною. Оскільки питання зовнішньої торгівлі ЄС контролює передусім Єврокомісія, її представниця є ключовою фігурою в цій сфері.  

Сесилія Мальмстрьом тривалий час була депутаткою Європейського Парламенту, а потім – міністром Швеції з європейських справ. 

У 2010 вона стала Єврокомісаром з внутрішніх справ, а з 2014 – Єврокомісаром з торгівлі, змінивши на цій посаді Карела де Гухта – який також відвідував Україну. 

До України вона привезла нову законодавчу пропозицію Єврокомісії, що відкриває додаткові можливості для українського експорту. Цю пропозицію ще мають схвалити дві інші інституції ЄС – Європарламент та Рада ЄС – але з цим навряд чи будуть проблеми.  

Громадське спробувало розібратися, що міститься в цих додаткових торгівельних поступках Євросоюзу. 

                                        Збільшення квот на аграрну продукцію

Одна з ключових новин – збільшення так званих «тарифних квот» на деякі види аграрної продукції.

Річ у тім, що в Угоді про асоціацію експорт важливих для України аграрних товарів регулюється саме механізмом «тарифних квот».

Вони не є обмеженнями торгівлі як такої. Вони є радше обмеженнями обсягу, який Україна може експортувати в ЄС без мита. Якщо український експорт перевищуєте цей обсяг – тоді експорт може продовжуватися, але з нього вже стягуватиметься мито.

Однак, звісно, українські експортери зацікавлені в тому, щоб обсяги дозволеного безмитного експорту збільшувався.

Характерно, що рішення минулого тижня Єврокомісія «оформила» як односторонній акт, не вносячи змін до Угоди та не вимагаючи симетричних дій України. Тому його можна вважати своєрідним жестом підтримки. Адже Угода про асоціацію формально такого збільшення не передбачає.

По деяких товарах ЄС запровадив досить простий підхід: він збільшив наявні квоти удвічі. Наприклад, удвічі збільшується квота на кукурудзу (650 тисяч тон «на додаток» до нинішніх 650 тисяч). Те саме стосується ячменя (подвоєння з 350 тисяч) та круп (+7 800 тон – теж подвоєння нинішньої кількості).

Квоту на томати збільшено на 5 тисяч тон (зараз її обсяг становить 10 тисяч). Квота на пшеницю з наявного 1 мільйона тон на рік збільшується ще на 100 тисяч тон.

З іншого боку, в Угоді про асоціацію закладено цікавий механізм: що більша «глибина» обробки продукції, то більше шансів, що її експорт до ЄС буде простішим.

Наприклад, на пшеницю, кукурудзу чи ячмінь існують уже згадані тарифні квоти. Також ці квоти поширюються на борошно з цих культур. Але на продукцію з більшою доданою вартістю – печиво, вафлі, пряники тощо – ЄС давно скасував мита для України. Без будь-якого перехідного періоду і будь-яких квот.

Те ж можна сказати щодо томатів: якщо на оброблені томати ще поширюються квоти, то вже на томатні соуси чи кетчупи жодних квот немає: експорт цих товарів до ЄС може йти без мит.

Це, до певної міри, спростовує міф про те, що Європі Україна потрібна як «сировинний придаток». Скоріше, навпаки: умови Угоди про асоціацію часто роблять експорт продукції з більшою доданою вартістю вигіднішим, ніж експорт сировини.

                                                    Скасування мита на деякі промислові товари

Інша новина – це те, що ЄС скасовує ввізні мита деякі наші промислові товари.

Характерно, що для експорту промислових товарів до ЄС існує менше обмежень, ніж для експорту аграрних продуктів. На більшість промислових товарів з України ЄС повністю зняв мита ще в Угоді про асоціацію. Крім того, "тарифних квот" для промисловості не існує.

Водночас це не означає, що в Угоді про асоціацію ЄС скасував мита на все. Залишалися певні винятки.

Тому важливо, що на деякі з цих винятків ЄС зараз знімає мита.

Йдеться про продукції з міді та алюмінію, добрива, взуття та деякі види електротехнічного обладнання.

Наприклад, ринок взуття ЄС зазвичай сильно захищає. В Угоді про асоціацію на більшість позицій ставка мита була на рівні 17%. Тепер на деякі позиції мито скасовується. Тобто українська продукція в ЄС істотно дешевшає.

Важливі також кращі умови для нашого експорту електротехнічного обладнання, зокрема відеотюнерів чи теле- та радіоприймачів. Річ у тім, що в Україні є компанії, які успішно працюють у цьому сегменті на міжнародних ринках. Європейське мито на більшість із цих позицій було близько 14%, так що його нинішнє скасування може мати досить серйозний ефект.

На добрива ЄС здебільшого мав ввізне мито в 6,5%; зараз вони теж скасовуються.

Обнулюється також мито на вироби з міді (вони були на рівні близько 5%) та алюмінію (близько 6 — 7%).

Економічні наслідки цього одностороннього рішення ЄС можна буде побачити пізніше. Але його політична вага досить серйозна. У ЄС, схоже, всерйоз думають про те, що підтримка української економіки має не зупинятися на Угоді про асоціацію, а поступово рухатися далі.

                                                 600 мільйонів євро: є ще деякі умови

Україна продовжує чекати на наступний транш так званої «макрофінансової» допомоги від ЄС.

Макрофінансова допомога – це кредити за найнижчими у світі ставками. У чомусь її можна порівняти з кредитами МВФ – тільки йде вона безпосередньо від ЄС.

У 2014 — 2016 роках Україна отримала перші два пакети такої допомоги, а також частину третього пакету. Загальна сума уже наданих грошей – 2,2 мільярди євро.

Зараз надається третій пакет (1,8 мільярдів), який іде трьома траншами – по 600 мільйонів кожен. Перший транш Україна вже отримала. Зараз вона виконує умови для отримання другого траншу.

Деякі з цих умов Україна вже виконала. По-перше, в середні вересня вона отримала 1 мільярд доларів від МВФ (а макрофінансова допомога від ЄС часто «прив'язана» до рішень МВФ). По-друге, наприкінці вересня було ухвалено закон про регулятора в сфері енергетики – що є важливим для створення конкурентного ринку енергетики в Україні.

Залишаються дві умови. Перша стосується соціальної політики: в ЄС незадоволені, як Україна поставилася до соціальних виплат переселенцям.

Друга стосується, власне, торгівлі: українська заборона на експорт деревини суперечить нормам зони вільної торгівлі між ЄС та Україною – зокрема, статті 35 Угоди про асоціацію, що забороняє експортні обмеження.

Щойно ці дві умови буде виконано, обіцяні 600 мільйонів євро можуть надійти Україні. Це може статися ще в цьому році.