«Дуже тяжко показувати свою стрічку вдома». Інтерв’ю з режисером фільму «Поводир»

- Як вам вдалося зробити таку стрічку, яку розуміють не тільки українці?

- Насправді, ми задачу таку собі ставили. Поставили задачу розказати перш за все собі про себе самих. З іншого боку, якщо вдасться, розказати цю історію поза Україною, щоб нас більше розуміли, знали. Просто, поки фільм робили, ми вірили в те, що ця історія важлива, правдива, і знімали, перш за все, для себе. Виявилося, що це ще комусь подобається, що ще хтось в цьому бачить свою історію.

- Ви були на презентації свого фільму на Волині? Як поставилися ваші співвітчизники до фільму?

- Дуже тяжко показувати вдома, де є люди, які тебе знали, коли ти був маленький, є ті люди, які тебе колись чомусь вчили. Тут був на прем’єрі, що для мене було дуже важливо, зараз покійний і дуже відомий багатьом людям Борис Павлович Ревенко. У мене навіть є фотографія (він її навіть не бачив), де ми разом сфотографувались на фоні банера, на якому було написано «Поводир», на передпрем’єрному показі фільму. І він дуже скромний був, він намагався казати «Ну от, ви там виросли»… А ми перед ним з оператором були такі самі маленькі. Він для нас був насправді от такий Поводир у світ кіно. Ми бачили його в дитинстві. Він для нас був якимось капітаном з незвіданих країв, який десь у світі бував, вмів заряджати плівку… Він якраз людина з тої казки, яку ми хотіли добитися… Ми виросли, а він прийшов до нас, як до гостей, боїться з нами говорити, бо ми зірки. Це не правда, це не так. Просто ми виросли і він для нас завжди був і залишається тим метром, від якого ми вчилися.

- Чим для вас особисто є фільм «Поводир»?

- Це така професія, у якій ти, що сам собі придумав, то нічого не важить. Важливо, що про тебе думають. І ти можеш потім криком кричати «я не «Титанік»», «я «Титанік», - це нікого не цікавить. Всіх цікавить історія далі. Але кожна наступна картина, яка мала якийсь успіх, вона обтяжує тебе наступними кроками. Всі чекають від тебе знову щось такого іншого, унікального, ти мусиш їх знову дивувати». Іноді це допомагає працювати, іноді ні.

- Що ви плануєте надалі?

- Я вже почав робити, але це секрет. Єдине, що можу сказати, шо фільм буде з українскьими героями. Картина буде в спільній копродукції України та Європейськими країнами. Там зніметься один або декілька американськіх акторів. Я зараз перетворююсь на такого сценариста з бородою.

Громадське.Волинь

Фото: zefir.ua