«Джин» з лінії фронту. Жінка на війні

Її позивний «Джин». Бо завдяки минулому волонтера вона і досі може діставати необхідне спорядження для військових. Це вже її 2 ротація. Вона брала участь у боях за Дебальцеве. Вона – боєць батальйон Нацгвардії ім. Кульчицького. Хоча про себе говорить: «Я - звичайний солдат».

Саме в бійця на передовій Юлія виросла з Майдану, чимало волонтерила в той час. А потім, коли її «підопічні» поїхали на війну на схід, якийсь час слухала їхні розповіді телефоном, а потім не витримала і поїхала сама. Особливої різниці у жінках та чоловіках на фронті немає, підкреслює Юлія. Навіть оце «ти ж жінка» говорять ті, хто відсиджується у мирних містах, на «гражданці». Хоча, сміється, часом може вдаватися до жіночих хитрощів, коли дуже треба випросити, наприклад, цукор. Вона не згодна з тим, що у війни нежіноче обличчя і навіть припускає, що варто було б ввести призов і для українських жінок. Як от, наприклад, це діє в Ізраїлі.

«Бо ми не хочемо відсиджуватися»,- наголошує «Джин». А потім вибачається і спішить до побратимів, на позиції.

Журналісти Громадського провели кілька годин з жінкою-бійцем, щоб зрозуміти, чи є різниця між чоловіками та жінками на війні. Історія про Юлію – в матеріалі Громадського.

/ Кіра Толстякова