УКРАЇНА

Невловимий Ставицький: міністр-втікач і підозрюваний у відчуженні Межигір'я — СПЕЦРЕПОРТАЖ

23 грудня, 2016 09:03
УКРАЇНА/Невловимий Ставицький: міністр-втікач і підозрюваний у відчуженні Межигір'я — СПЕЦРЕПОРТАЖ
Зберегти
Вигляд
lead
Громадське зустрілося з Едуардом Ставицьким в Ізраїлі. Тель-Авів — місто, куди у 2014 він емігрував із сім'єю, і де отримав паспорт на ім'я Натана Розенберга

На початку березня 2014 року Генпрокуратура України почала розслідування стосовно низки українських чиновників, серед яких — колишні президент Віктор Янукович, прем'єр-міністр Микола Азаров та інші. Розслідування стосуються незаконного заволодіння держмайном шляхом зловживання посадовими повноваженнями та інших економічних злочинів, а також наказів про розстріли на Майдані.

Сьогодні, майже через три роки, ці розслідування зупинені у зв'язку з тим, що всі персони перебувають у розшуку. Після розстрілів на Майдані практично всі ці чиновники поїхали з країни. Більшість втекли в Росію слідом за Януковичем. Деякі ж обрали Європу і навіть країни Близького Сходу.

Ціни в Ізраїлі цілком співмірні з Британією, але для тих, хто жадає спокою, це підходить

Тель-Авів — непогане місце для того, щоб ховатися від української влади. Щоправда, життя в ізраїльській столиці дещо дорожче, ніж в Україні. Оренда квартири коштує від тисячі доларів, середній чек практично в будь-якому кафе — 50 доларів, жорстка система податків. Ціни в Ізраїлі цілком співмірні з Британією, але для тих, хто жадає спокою, це підходить. Принаймні українського міністра-втікача Едуарда Ставицького, здається, все влаштовує.

Ставицький обіймав одну з ключових посад у державі: очолював міністерство енергетики. Також він входив до групи, яка займалася питаннями асоціації з Євросоюзом, і брав участь у зустрічі з Владіміром Путіним під час Майдану в грудні 2013-го, на якій російський президент підписав указ про виділення Україні кредиту на 15 мільярдів доларів.

Сьогодні Ставицький підозрюється Генпрокуратурою в тому, що у 2007 році підписав договір про передачу Межигір'я через національну акціонерну компанію «Надра України», яку він на той час очолював, приватній компанії. Спочатку розпорядження про передачу урядової дачі тодішнього прем'єра Віктора Януковича підписав в таємному режимі Віктор Ющенко. Потім відбулася угода з НАК «Надра України», за якою Межигір'я перейшло компанії Медінвесттрейд, а через якийсь час — компанії «Танталіт».

Ставицький підозрюється ГПУ в тому, що у 2007 році підписав договір про передачу Межигір'я через національну акціонерну компанію «Надра України», яку тоді очолював, приватній компанії

У 2009 році Українська Правда оприлюднила розслідування про схему відчуження Межигір'я. Згідно з ним, засновником «Танталіту» є уродженець Донецька Павло Литовченко. Він же — засновник донецької компанії «Едельвейс», одним з кінцевих акціонерів якої є старший син екс-президента Олександр Янукович.

Другим засновником «Танталіту» Українська Правда називала зареєстровану у Відні Euro East Beteiligungs GmbH. Вона заснована австрійським банком в інтересах анонімного клієнта і частково належить лондонській BLYTHE. Її директор — юрист з Ліхтенштейну Райнхард Прокш. Він же є директором іншої компанії, яка взяла під контроль мисливську резиденцію в Сухолуччі.

За договором між НАК «Надра України» і «Медінвесттрейд» в обмін на Межигір'я державі відійшли дві напівзруйновані будівлі комплексу Маріїнського палацу на Парковій дорозі в Києві. На той час угода не викликала підозр у Генеральної прокуратури.

У березні 2014 року Ставицький з сім'єю емігрував до Ізраїлю, де отримав паспорт на ім'я Натана Розенберга. В інтерв'ю Hromadske, яке за його умовами відбувається в студії російськомовного ізраїльського телеканалу ILand, він стверджує, що на момент угоди не був знайомий ані з Януковичем, ані з Ющенком, розповідає про спроби людей, які називають себе представниками української прокуратури, домовитися, і про свої плани позиватися до Європейського суду з прав людини за порушення ГПУ в процесі розслідування його справи.

25 вересня 2007 року НАК «Надра України» вирішила помінятися з «Медінвесттрейд» — йому передали резиденцію Межигір'я в обмін на два будинки на Парковій дорозі. Буквально через добу Межигір'я опинилось на балансі управління справами президента, а незабаром воно перейшло компанії «Танталіт».

Не готовий відповідати вам, тому що я голова великої акціонерної компанії. Є правління, наглядова рада, вища інстанція, а ми були виконавцями рішень вищезазначених організацій. Ухвалили рішення провести господарську операцію, я підписав документ, тому що мені це було наказано, я не міг відмовитися. Навіть якби я проголосував проти, я був би змушений підписати. А так як рішення ухвалювалися одноголосно, без зауважень, то як я не можу не виконати? Я все ж чиновник.

Після цього вас підвищили в команді Януковича.

Я не був знайомий ані з Ющенком, ані з Януковичем. Я виконував свою роботу.

Ну як це ви не були знайомі?

Абсолютно відверто вам кажу. У той період часу в 2007 році я не був знайомий з президентом України і з прем'єр-міністром.

Чому ви перебуваєте не в Україні, якщо ви стверджуєте, що проти вас не порушено жодної кримінальної справи? Що вам заважає перебувати на батьківщині?

У мене є батьківщина, де я народився, і історична батьківщина, де жили мої предки. Події лютого-березня 2014 року, серйозно вплинули на рішення моєї сім’ї репатріюватися на нашу історичну батьківщину. Ми спокійно поїхали, скориставшись законом про повернення. З яких причин? Передусім це загроза життю. Це були погрози і телефонні, і в прямому спілкуванні з певними людьми. У квартиру, де ми живемо, вкинули величезний об’єм ртуті, і члени моєї родини отруїлися. Тоді ми зрозуміли, що справа може стати дуже неприємною.

Ухвалили рішення провести господарську операцію, я підписав документ, тому що мені це було наказано, я не міг відмовитися

Чому стільки чиновників втекли в Росію після подій на Майдані?

Так, саме втекли. Побігли, підірвалися незрозуміло з яких причин.

Для вас незрозуміло, з яких?

Абсолютно незрозуміло! Як можна взагалі, як заєць стартанути? Це ж ні в які рамки не лізе! Я не розумію таких чиновників.

А ви? Вас же ніхто не змушував виїхати.

Як це мене не змусили виїхати? Мене змусили! Мені погрожували життям, я вже про це говорив. Я поїхав, тому що зрозумів, що не можу залишатися, інакше буду просто ліквідований.

Не можу говорити про президента, тому що там різні були питання. Те, що було підписано в адміністрації президента — ніхто за це не відповів. Були призначені вибори, все було в порядку. Нас залишилося вісім членів кабінету міністрів. Ми зрозуміли, що відбувається щось недобре, і залишалися в робочих кабінетах, завершили все і передали абсолютно спокійно владу, виходячи з ухвалених Верховною Радою рішень. А ось те, що втекли деякі товариші, і ми пам'ятаємо ці кадри, як через турнікети генеральні прокурори з міністрами проривалися, ось це для мене дивно. На підставі чого? Чого злякалися, хлопці?..

17 січня 2013 було підписано угоду, за якою Путін передав Україні 15 мільярдів доларів. Що це були за гроші? Відмова від євроінтеграції чи щось ще?

Дуже хороше запитання. Я справді був у складі делегації. Це Україна проявила наполегливість і вимогливість, щоб отримати кредитні транші від Росії, які пішли в економічний сектор країни, а не комусь по кишенях! Ніхто не змушував і не наполягав з боку РФ, щоб ми не підписували якусь асоціацію. Це вигаданий міф. Був наданий державний кредит, була надана знижка на газ — з 550 до 260 доларів — і підписаний певний план взаємодії Євросоюз — Росія — Україна. Якась така комбінація на трьох.

Є велика справа Януковича, у якій фігурують більшість чиновників його уряду. На ваш погляд, звинувачення проти них виправдані чи ні?

Доки ніхто не засуджений, ніхто не має права назвати людину злодієм, злочинцем або ще якось, принижуючи його честь і гідність. Ці санкційні списки знаєте чим закінчаться? Януковичу вже півмільйона євро повинні виплатити, Україна повинна. Хто ще там виграв? Портнов (Андрій Портнов, був заступник голови АП при Януковичі - ред.) отримав компенсацію ...

Ви будете позиватися до Європейського суду з прав людини?

Обов'язково, звичайно, за компенсацією буду позиватися. А як мені бути? Мені завдано не просто моральних, а й економічних збитків. Ніхто нічого не пояснив. Якщо людина винна, вона повинна нести відповідальність. Якщо я повинен за щось відповісти, я відповім. Значить, така моя доля. Що порушив — покажіть. Якщо не можете показати — припиніть третирувати! Я ж виграв в Люксембурзі суд. Є ж довіра до Люксембурзького суду?

Я ні від кого не переховувався. Коли мені допекло, два роки тому, я оголосив, що я — громадянин Ізраїлю

Чи спілкуєтеся ви з кимось із оточення Януковича?

Ні, абсолютно.

Чому?

Ну бо якщо я не потрібен нікому і до мене ніхто не дзвонить, чого я сам буду шукати приводу? Марк Твен добре сказав свого часу, і в Талмуді це відображено, ще до Твена, що якщо дружба закінчилася, значить, її ніколи не було.

Наскільки мені відомо, вам надходили пропозиції начебто від Генпрокуратури про якийсь відкуп, щоб ви перевели гроші в український бюджет, аби вашу справу зупинили. Це так?

Упродовж трьох років на мене виходили різного роду люди, деякі з метою прямого шантажу, інші — з метою нібито допомоги. Врешті все закінчувалося фінансовими пропозиціями, зовсім мені не цікавими. В якісь мені було просто цікаво увійти з точки зору розуміння, чим мене шантажують. Я ні від кого не переховувався. Коли мені допекло, два роки тому, я оголосив, що я — громадянин Ізраїлю. Написав з десяток клопотань в прокуратуру, що я готовий дати пояснення, щоб просунулися в питанні. Але все марно. Ми отримували якісь відписки, приїжджайте, мовляв, сюди, ми тут вам будемо питання ставити. Незважаючи на те, що я громадянин іншої країни.

Тим часом ви є громадянином України теж.

Я навіть не знаю, в якому статусі перебуваю. Об'єктивно.

Але вас же не позбавляли громадянства.

Розумієте, я в Україні не живу вже три роки, там за Конституцією різні аспекти описані. Відносно статусу громадянства я багато втратив вже з точки зору законів України.

На початку 2016 року на мене виходили люди, які представлялися від людей в ГПУ, військового прокурора, з тим, що ми будемо тобі псувати життя в Ізраїлі. Мовляв, скоро буде візит (військового прокурора Анатолія Матіоса — Hromadske) і подивишся, до чого це все приведе. Я з посмішкою сприймав цю ситуацію, тому що Ізраїль — демократична держава і будь-яке рішення ухвалює суд.

 На мене виходили люди, які представлялися від людей в ГПУ, військового прокурора, з тим, що ми будемо тобі псувати життя в Ізраїлі

Я увійшов в переговорний процес, щоб з'ясувати, що ж проти мене готується такого цікавого. І в підсумку перед приїздом військового прокурора черговий посильний — не від нього особисто, я думаю, він і не знав про це, але хтось, хто володіє інформацією всередині і намагається перетворити її на користь собі, — почали більш посилено надзвонювати і пропонувати цифри, щоб закрити справу або взагалі мене не чіпати. Почали з 5 мільйонів доларів. Потім я виявив активну позицію, щоб з'ясувати суть, чим мене шантажують. Вони спустилися до 2 мільйонів і надали мені секретний документ, з яким військовий прокурор буде їхати в Ізраїль. Коли я його почитав, зрозумів, що це банальний шантаж. Я, м'яко кажучи, відмовився від подальшого спілкування. У підсумку документ я тут зафіксував, ми пішли до відповідних органів Ізраїлю, щоб вони розуміли, як секретні документи ходять. Коли пан Матіос приїхав, там, куди він надавав ці документи, ми вже все надали.

Інтерв'ю з Hromadske за умовами Едуарда Ставицького відбувається в студії російськомовного ізраїльського телеканалу ILand

Громадське подало запити в ГПУ, щоб з'ясувати, чи є Ставицький підозрюваним, оскільки у відповіді його адвокату йдеться про те, що він не підозрюється в жодній з двох справ, що стосуються оточення Януковича.

У відповіді ГПУ Громадському від 15 листопада йдеться про те, що Ставицький підозрюється в заволодіння держмайном — резиденцією Межигір'я — за попередньою змовою з Віктором Януковичем шляхом зловживання службовим становищем. Але в попередній відповіді ГПУ від 11 листопада (яку Громадське надсилало стосовно справи екс-президента) про змову з Януковичем — ані слова. Сам Ставицький стверджує, що не був знайомий ані з Ющенком, який підписав указ про виведення Межигір'я з держвласності, ані з Януковичем, який цю власність отримав через фірму «Танталіт».

До слова, Межигір'я, як і раніше, перебуває у власності «Танталіту». Але це вже трохи інша історія.

/Катерина Сергацкова, Роман Степанович

Пов`язані новини