Економіка фестивалів: заробітки організаторів та користь державі

Те, що на креативності можна заробити, і вона здатна принести в економіку кошти на рівні машинобудування чи туризму, у світі зрозуміли ще на початку 2000-х. В Україні ж поняття «креативна індустрія» з'явилося лише в червні 2018 року. Саме тоді Верховна Рада додала його в закон «Про культуру». Від цього часу концерти та фестивалі припинили бути просто розвагою і офіційно стали однією зі складових креативної економіки.

«Креативна економіка — це передусім економіка, яка займається творчими індустріями. Коли окремі творчі сфери почали приносити в економіку країн досить великі гроші, стало зрозуміло, що їх можна відокремити. Таким чином виникло поняття, яке згодом розвинулося до всесвітньовідомого феномену», — пояснює засновниця Port creative hub Катя Тейлор.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Топ-15 музичних фестивалів цього літа

У різних країнах до поняття креативна економіка та креативна індустрія відносять різні сфери. В ЄС креативними індустріями вважають: видавничу та музичну діяльність, виробництво кіно-, відеофільмів і телевізійних програм, розробку і трансляцію заходів, ІТ-сферу, інформаційну діяльність, наукову та архітектурно-інженерну сфери, рекламу та маркетинг, мистецтво і розважальні заходи, а також спортивні заходи та організацію відпочинку і розваг.

Україна ж наразі з креативними індустріями не визначилася. Згідно з ухваленими парламентом правками до закону «Про культуру», на це уряд має час до кінця 2018 року.

Креативні гроші

Поки держава визначається, креативні голови вже приносять в економіку чималі кошти. За даними дослідження Європейської бізнес асоціації (ЄБА), торік у сферах креативної економіки України працювали близько 470 тисяч людей. Вони принесли країні майже 105 мільярдів гривень або 4,4% ВВП. Непогано, якщо зауважити, що за даними ООН, на частку креативної економіки припадає 3,4% світового ВВП, що становить майже 1,6 трильйонів доларів США. Водночас креатив у світі вже приносить вдвічі більше, ніж міжнародний туризм.

Що ж стосується фестивального життя, за даними ЄБА, торік до організації музичних заходів залучали понад 10 тисяч людей, які заробили для країни біля 700 мільйонів гривень.

Щороку фестивальний рух в Україні набирає обертів. Лише в столиці за останні чотири роки з'явилися щонайменше п'ять нових великих фестивалі: Made in Ukraine, «Всі.Свої», «Кураж Базар», Atlas Weekend та Upark. Зростає й кількість відвідувачів. Наприклад, у 2016 році фестиваль Atlas Weekend відвідали 142 тисячі людей, а вже у 2017-му — 315 тисяч. Цьогорічна кількість, за попередніми підрахунками, перевищить півмільйона відвідувачів.

«Цього року зафіксували десь півмільйона відвідувань за 6 днів фестивалю, враховуючи перший безкоштовний день, на якому було до 154 тисяч людей. Що ж стосується продажу квитків, продавали до 50 тисяч щодня», — розповідає виконавчий директор фестивалю Atlas Weekend Андрій Маркевич.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пил і музика: фоторепортаж з Atlas Weekend

Музичний фестиваль Atlas Weekend, Національний експоцентр України, Київ, 28 червня 2017 року Фото: Олександр Попенко/ГромадськеМузичний фестиваль Atlas Weekend, Національний експоцентр України, Київ, 1 липня 2017 року Фото: Олександр Попенко/Громадське

Фестивальний механізм

Якщо розглядати фестивалі як бізнес, то, на перший погляд, вони мають просту фінансову модель. Є затратна частина та активності, що приносять доходи. Найбільше — 70-80% — організатори витрачають на гонорари, переліт, проживання та харчування артистів.

«На другому місці — інфраструктура фестивалю та облаштування території. На третьому — реклама. Також значна частина витрат — оплата праці персоналу. На фестивалі щодня працюють тисячі людей, які забезпечують чистоту, охорону, обслуговують сцену та, власне, розважають відвідувачів виступами», — відмічає Андрій Маркевич.

Левову частку доходів приносить продаж квитків на фестиваль, решту — спонсори. «А от бари, фудкорти та мерчендайзинг не дуже монетизуються. Це радше сервісна частина, яка створює атмосферу фестивалю», — зізнається виконавчий директор фестивалю Atlas Weekend.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Фестивальна хвиля: як це пережити місту?

І хоча щороку відвідувачів фестивалів стає все більше, а отже й заробіток збільшується, паралельно зростають і витрати. Наприклад, Atlas Weekend на організацію витрачає мільйони доларів. У менших фестивалів сума коливається в межах мільйонів, а то й сотень тисяч гривень. Економлять здебільшого на вартості оренди локації та дешевшій оплаті праці співробітникам фестивалю. Проте є багато інших нюансів.

«Фестивалі — це не завжди про заробіток», — розповідає засновник фестивалю «Республіка» Андрій Зоін. З 8 проведених ними фестивалів, заробіток приніс лиш один-два. Решта — вийшли в нуль.

«Головний підводний камінь «Республіки» — це те, що ми робимо фестиваль у маленькому місті і дуже важко знайти партнерів. Набагато простіше робити фестиваль не тільки за свої кошти. Адже в малих містах усі організатори роблять фестивалі лише за свої гроші і це дуже великий ризик. Бо якщо три дні йде дощ, то ти маєш щось потім продавати, щоб віддати борги», — пояснює Андрій Зоін.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У нас було три тисячі гривень і ми зробили фестиваль — Андрій Зоін | Hromadske.art

Музичний фестиваль UPark, стадіон «Динамо», Київ, 27 липня 2018 року Фото: UPark FestivalМузичний фестиваль UPark, стадіон «Динамо», Київ, 27 липня 2018 року Фото: UPark Festival

Бізнес чи дороге хобі?

Світова практика свідчить, що масштабний фестиваль може принести прибуток лише за 3-5 років. Підтверджують це й українські організатори.

«Цьогоріч ми підібралися до відмітки нуль, раніше було важко. Узагалі, заробіток грошей — це не те, заради чого треба займатися фестивалями. Адже швидко заробити гроші — це точно не про заходи. Передусім має бути якась ідея і бажання зробити щось більше. У будь-якому випадку, фестиваль — це гра не на один раз, потрібно весь час розвивати і жити цим. Наразі це дуже дороге хобі, але з щороку воно стає чимось серйознішим», — каже Андрій Маркевич.

Отже, поки фестивалі в Україні радше стосуються захоплення, ніж заробітку. Але при правильному підході фестивальне життя може стати чимось на кшталт підприємства пост-індустріальної ери. Як, наприклад, сусідній Sziget, який проходить у Будапешті. Торік ювілейний 25-фестиваль відвідало понад півмільйона людей зі 100 країн світу. Бюджет фестивалю склав 20 мільйонів євро, а штат — 15 тисяч працівників.