Ексміністра охорони здоров’я Степанова підозрюють у міжнародній корупційній схемі на пів мільярда гривень

Про це повідомляють НАБУ і САП.

Підозру оголосили п’ятьом фігурантам справи, серед них є колишній директор «Поліграфкомбінату». Правоохоронці традиційно не називають імен, проте з відкритих реєстрів відомо, що на момент вчинення злочину цю посаду обіймав Максим Степанов — колишній голова Одеської обласної державної адміністрації (із січня 2017-го до квітня 2019 року) та ексміністр охорони здоров’я України (з березня 2020-го до травня 2021 року).

Розслідування встановило, що ексдиректор «Поліграфкомбінату» для власного збагачення при закупівлі матеріалів для виготовлення документів (зокрема, паспортів для виїзду за кордон) використав підконтрольну йому компанію, що зареєстрована в Естонії.

Матеріали для українського державного підприємства закуповувалися не напряму у виробників, а через цю «компанію-прокладку», пояснюють правоохоронці.

У такий спосіб ціни завищувались у чотири–шість разів. Упродовж 2013–2016 років на рахунках естонської компанії зосередилася сума в розмірі, що еквівалентний сумі приблизно пів мільярда гривень. Після чого кошти переказувалися на рахунки великої кількості компаній, зареєстрованих у різних країнах.

Крім того, ексдиректор «Поліграфкомбінату» замаскував як продаж 45% своїх акцій у підприємстві, яке фактично не працювало (фактична ринкова вартість близько 100 тисяч доларів США), іншій підконтрольній компанії за 1,35 млн доларів.

Далі він їх задекларував, фактично отримавши можливість їх використовувати. Частину коштів, у сумі 150 тисяч доларів, було переведено безпосередньо на рахунки близьких до ексдиректора людей.

Також посадовець запатентував на підконтрольну компанію, яка використовувалася для закупівель, право інтелектуальної власності на імплантовані захисні елементи, що використовуються в українських паспортах.

Тому кожен громадянин, отримуючи документи, не лише переплачував унаслідок завищень при закупівлях, але й «донатив» посадовцеві за його «інтелектуальний внесок», додають у НАБУ.

На початку 2022 року уряд підтримав ініціативу НАБУ та змінив технічні вимоги й зображення захисних елементів українських документів, що надало можливість позбавитися залежності від результатів «інтелектуальної праці» екскерівника «Поліграфкомбінату».

У НАБУ наголошують, що розслідування стало результатом співпраці слідчих із України, Естонії та Франції під егідою Євроюсту.

Так, докази отримані з Естонії дозволили встановити усі деталі схеми вчинення злочину та легалізації грошових коштів. Зараз французькі правоохоронці перевіряють своїх громадян на причетність до цього злочину.

Що загрожує учасникам схеми?

Окрім ексдиректора, підозри отримали колишній начальник відділу «Поліграфкомбінату» та їхній пособник. Їх підозрюють у заволодінні коштами державного підприємства — ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

Максимальне покарання за цією статтею — позбавлення волі на строк до чотирьох років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Ексдиректору додатково інкримінують легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом — ч. 3 ст. 209 КК України. Це карається позбавленням волі від 8 до 15 років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років із конфіскацією майна.

Також до Естонії скеровано документи для повідомлення про підозру двом громадянам цієї країни — директору та менеджеру підконтрольної компанії.