Вже одинадцятий рік фестиваль LINOLEUM заповзято доводить відвідувачам, що анімація — це не дитяча забавка. Для цього до Києва приїхав оскарівський номінант Бастьєна Дюбуа, а у Малій Опері показали 75 мультиплікаційних короткометражок.

Анімація — величезна індустрія, яка у світі давно же простягнулась від документалістики до фантастики. Також, не варто ігнорувати той факт, що анімація дає набагато більше можливостей для втілення власних ідей, ніж кіно. Більше того, технічні рішення таких компаній, як Pixar, використовуються у «живому» кінематографі для створення візуальних ефектів. Особливо це стосується 3D-моделювання істот та стихій (приклади: тигр у «Житті Пі» чи ведмідь у «Легенді Г’ю Гласса»).

За межами LINOLEUM. Анімація незалежної України

У незалежній Україні мультиплікація тримається здебільшого на ентузіастах. За радянського союзу «Київнаучфільм» вважався однією з найкращих студій анімації, де були створені серіал про козаків, «Пригоди капітана Врунгеля» та «Острів Скарбів».  Проте через брак фінансування за часів незалежності студія лише нагадувала свою тінь. Вона продовжувала випускати фільми, проте популярності вони не отримали. З релізів, що запам’яталися глядачеві, можна згадати екранізації казок Юрія Винничука («Історія одного поросятка» та «Як метелик вивчав життя»), а також заключну серію мультсеріалу про козаків — «Як козаки у хокей грали».

Головним здобутком української мультиплікації став пластиліновий фільм Степана Коваля «Йшов трамвай дев'ятий номер», який у 2003 році отримав «Срібного ведмедя» на Берлінському кінофестивалі.

На великий екран вітчизняна анімація повернулася лише у 2010-х. Завдяки державній підтримці, студія «Укранімафільм» (вона була сформована на базі радянської «Київнаучфільму»)  випустила повнометражний фільм «Бабай», мультсеріал «Пригоди Котигорошка та його друзів» а у 2016-2017 роках очікуються одразу два великих релізи — «Микита Кожум'яка» та «Руслан та Людмила».

Всередині LINOLEUM. Що показав вестиваль

Щоб повернути зацікавленість публіки та митців до роботи над анімацією, у 2005 році студія Film.ua започаткувала фестиваль анімації та медіа-мистецтва LINOLEUM. 

Як не важко порахувати, цього року відбувся вже одинадцятий за рахунком фестиваль. Почесним президентом події залишився Давид Черкаський (автор «Капітана Врунгеля» та «Острова скарбів»), а головою журі став оскарівський номінант Бастьєн Дюбуа. Організатором фестивалю виступив анімаційний підрозділ FILM.UA — студія «Анімаград».

Цього року в конкурсній програмі взяли участь 75 короткометражних мультфільмів з 24 країн, серед яких Україна, США, Франція, Китай, Великобританія, Японія, Мексика, Іран та Бразилія.

Кадр з мультфільму «ЕНТО» Андреа Кабраля, facebook.com/LinoleumFestival

На відміну від прокату, де здебільшого з’являються мультфільми про милих тваринок чи пригоди незвично намальованих людей, тут можна відкрити для себе мальовані документальні історії чи справжні фільми жахів.

Кадр з мультфільму «У стінах твоїх» Омера Шарона та Даніелли Шнітцер, facebook.com/LinoleumFestival

Особливість, яку одразу ж помічаєш: візуальний ряд у анімаційних фільмах працює набагато ефективніше, ніж у кіно. 

«Маленький хлопчик» іранської режисерки Мони Абдулли Шані, що розповідає історію дитини у центрі військового конфлікту, виконаний у стилі вугільного чорно-білого малюнку. У поєднанні з тематикою та певними художніми прийомами, що використовує авторка (хлопчик сам малює на стіні вугіллям), фільм сприймається зовсім інакше, занурюючи глядача у холодний, липкий світ війни. 

У той же час, Рорі Водбі-Толлі у своєму мультфільмі «Містер Маділла» розкриває нові грані комедії за допомогою анімації. Його персонаж намагається зробити мультфільм. Шукаючи натхнення, він заходить до «людини, що знає відповвіді на усі питання». В результаті, думки на філософські теми ілюструються перетвореннями. Персонажі постійно змінюються, не надто турбуючись про реальність того, що відбувається на екрані. 

Часом художників заносить у сюрреалізм настільки, що ти втрачаєш будь-яке розуміння того, що відбувається на екрані і залишається спостерігати за дивними переміщеннями кольорів та намагатися вловити зміст фільму за його назвою. Як видно, арт-хаус буває не лише в ігровому кіно.

Кадр з мультфільму «Кастійо та його снасть» Педро Харреза, facebook.com/LinoleumFestival

Фестивалю LINOLEUM справді вдається розширити рамки анімації далеко за межі Disney та Союзмультфільму. Документальні та соціальні мультфільми, драми, жартівливі замальовки та навіть фільми жахів — усе це зовсім не нагадує те, до чого ми звикли в прокаті. 

Поділитись: