Фотожурналістка. Висвітлювала події Євромайдану, анексію Криму та війну на Донбасі.
У своїй роботі на Донбасі Анастасія фокусується радше на простих людських історіях про радощі і смуток, аніж на великих військових перемогах чи поразках.
«В інтересах національної безпеки» Кабінет міністрів України вирішив зупинити підготовку Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Рішенню уряду Миколи Азарова, яке стало початком найкривавіших подій в історії незалежної України, рівно 5 років.
П’ятий рік поспіль слідчі, адвокати, прокурори, рідні та близькі жертв намагаються відтворити події тих днів. Посекундно збирають докупи окремі епізоди. Знов і знов повертаються на центральні вулиці Києва, щоб відповісти на питання: хто й навіщо вбивав людей.
У 2013-2014 роках саме тут відбувалися історичні події Євромайдану. Громадське пройшлося місцями, де спершу зібралися студенти, місцями, які згодом перетворилися на арену кривавих зіткнень між протестувальниками й силовиками. А відтак звідси поїхали перші добровольці на схід України. Саме тут вирішувалася доля країни.
Якими були ці місця тоді, і якими є тепер, за 5 років після початку Революції Гідності — у фотопроекті Громадського.
*щоб проглянути фото в повному розмірі, його необхідно збільшити, натиснувши в правому верхньому куті
ЛІВОРУЧ: Учасники акції протесту вигукують гасла на Михайлівській площі в Києві, 30 листопада 2013 року. У ніч з 29 на 30 листопада міліція жорстоко розігнала мирний мітинг студентів на Майдані Незалежності. Студентів побили, дехто опинився в лікарні з важкими травмами. Люди, обурені такими діями влади, вийшли на акцію непокори наступного дня. ПРАВОРУЧ: Михайлівська площа, Київ, 18 листопада 2018 рокуEPA/FILIP SINGER; Анастасія Власова/Громадське
ЛІВОРУЧ: Чоловік у козацькому одязі готує закарпатський банош на польовій кухні на Майдані Незалежності, який на той час уже перетворився на повноцінне окреме містечко зі своїми мешканцями та інфраструктурою, Київ, 7 грудня 2013 року. ПРАВОРУЧ: Жінки проходять повз конструкції зі світлинами часів Революції Гідності біля стели на Майдані Незалежності, Київ, 18 листопада 2018 рокуEPA/ZURAB KURTSIKIDZE; Анастасія Власова/Громадське
ЛІВОРУЧ: Вершники в козацькому одязі їдуть Хрещатиком у напрямку Європейської площі, Київ, 14 грудня 2013 року. Після багатогодинного протистояння майданівців із силовиками в ніч з 10 на 11 грудня й чергової спроби влади розігнати Євромайдан, кінні охоронці разом із іншими почали чатувати біля барикад й укріплень по периметру Майдану. ПРАВОРУЧ: Троє чоловіків у гуцульському вбранні прогулюються Хрещатиком, Київ, 18 листопада 2018 рокуЄвген Малолєтка/УНІАН; Анастасія Власова/Громадське
ЛІВОРУЧ: Силовики відтісняють протестувальників від проходу в урядовий квартал на вулиці Грушевського, 22 січня 2014 року. 16 січня Верховна Рада ухвалює «диктаторські закони», які обмежують свободу особистості. Це викликає нову протестну хвилю. Невдоволення переростає в побоїще на вулиці Грушевського 19 січня в день православного свята Водохреща. ПРАВОРУЧ: Європейська площа й вид на майже безлюдну вулицю Грушевського, де в лютому 2014 майже щодня горіли шини, а згодом протестувальники збудували там одну з найбільших барикад, використавши, зокрема, згорілі міліцейські автобуси, Київ, 18 листопада 2018 рокуЄвген Малолєтка/УНІАН; Анастасія Власова/Громадське
ЛІВОРУЧ: Протестувальники стріляють з катапульти, вулиця Грушевського, Київ, 23 січня 2014 року. ПРАВОРУЧ: Люди на зупинці громадського транспорту на вулиці Грушевського, Київ, 18 листопада 2018 рокуЄвген Малолєтка/УНІАН; Анастасія Власова/Громадське
ЛІВОРУЧ: Бійці внутрішніх військ і спецпризначенці міліції «Беркут» розбили табір біля Національного художнього музею, вулиця Грушевського, Київ, 23 січня 2014 року. ПРАВОРУЧ: Національний художній музей на Грушевського, Київ, 18 листопада 2018 рокуEPA/ALEXEY FURMAN; Анастасія Власова/Громадське
ЛІВОРУЧ: Згоріла техніка правоохоронців на вулиці Грушевського перетворилася на частину барикади, Київ, 25 січня 2014 року. ПРАВОРУЧ: Пам'ятний знак загиблому білоруському активісту Михайлу Жизневському на Грушевського, Київ, 18 листопада 2018 року. Михайло Жизневський загинув під час штурму на вулиці Грушевського біля стадіону «Динамо» близько 9-ї години ранку 22 січня 2014 року. Його смертельно поранили в серце з вогнепальної зброї. Хто саме вбив Михайла, донині не встановили. Розслідуванням смерті активіста, як і іншими справами з розстрілів, займається Департамент спеціальних розслідувань Генпрокуратури УкраїниЄвген Малолєтка/УНІАН; Анастасія Власова/Громадське
ЛІВОРУЧ: Силовики між деревами в парку на вулиці Грушевського в перерві між активними протистояннями з протестувальниками, Київ, 25 січня 2014 року. У них під ногами — шматки бруківки, яка «прилетіла» з боку майданівців. ПРАВОРУЧ: Порожній пагорб у парку на Грушевського зі слідами на снігу, Київ, 18 листопада 2018 рокуEPA/ALEXEY FURMAN; Анастасія Власова/Громадське
ЛІВОРУЧ: Учасник акції протесту в захисному шоломі, вулиця Грушевського, Київ, 25 січня 2014 року. ПРАВОРУЧ: Вхід на стадіон «Динамо» та пам'ятник українському футболісту й тренеру Валерієві Лобановському, Київ, 18 листопада 2018 рокуЄвген Малолєтка/УНІАН; Анастасія Власова/Громадське
ЛІВОРУЧ: Протестувальники біля барикади, вулиця Грушевського, Київ, 29 січня 2014 року. Будинки на Грушевського за 2 тижні активних протистоянь вкрилися сажею. ПРАВОРУЧ: Будинки на вулиці Грушевського, Київ, 18 листопада 2018 рокуEPA/ZURAB KURTSIKIDZE; Анастасія Власова/Громадське
ЛІВОРУЧ: Правоохоронці біля входу в парк на вулиці Грушевського в Києві, 31 січня 2014 року. ПРАВОРУЧ: Пам'ятник футболістам київського «Динамо», які загинули під час Другої світової війни, Київ, 18 листопада 2018 року. Монумент установили 19 червня 1971 року на території парку, а 5 грудня 2013-го — демонтували. Після подій Революції Гідності горельєф перенесли на початок алеї поруч з колонадою стадіонуЄвген Малолєтка/УНІАН; Анастасія Власова/Громадське
ЛІВОРУЧ: Недільне віче на Майдані Незалежності в Києві, 2 лютого 2014 року. ПРАВОРУЧ: Перехожі на Майдані Незалежності в Києві в неділю, 18 листопада 2018 рокуЄвген Малолєтка/УНІАН; Анастасія Власова/Громадське
ЛІВОРУЧ: Правоохоронці біжать вулицею Інститутською до барикади «Львівська брама» на майданчику перед входом у ТЦ «Глобус», Київ, 18 лютого 2014 року. На той час уже смертельно поранили 15 протестувальників і двох силовиків. ПРАВОРУЧ: Вид на вулицю Інститутську з верхньої тераси біля Жовтневого палацу, Київ, 18 листопада 2018 рокуЄвген Малолєтка/УНІАН; Анастасія Власова/Громадське
ЛІВОРУЧ: Чоловік з розбитою головою на вулиці Інститутській біля верхнього входу до метро Хрещатик, Київ, 18 лютого 2014 року. «Беркут» і внутрішні війська, посилені трьома водометами, від вулиці Шовковичної пішли в наступ Інститутською, закидаючи мітингувальників світло-шумовими гранатами. Тисячі людей почали втікати в напрямку Майдану Незалежності. Проте тим, хто відставав, а це переважно люди похилого віку, від правоохоронців діставалися удари кийками. Багато людей отримали травми голови, зокрема жінки, підлітки й літні люди. ПРАВОРУЧ: Вулиця Героїв Небесної сотні (частина Інститутської) з меморіальними знаками на місцях, де застрелили майданівці під час найкривавіших протистоянь у лютому 2014 року, Київ, 18 листопада 2018 рокуЄвген Малолєтка/УНІАН; Анастасія Власова/Громадське
ЛІВОРУЧ: Силовики на Інститутській у Києві, 18 лютого 2018 року. Просуваючись далі в бік Майдану 18 лютого, правоохоронці почали палити на своєму шляху намети вище готелю «Україна» й трощити автомобілі, припарковані біля «Кінопалацу». Вони зупинилися вище пішохідного містка та повністю зайняли майданчик перед Жовтневим палацом, а згодом просунулися до «Львівської брами» під мостом, зайнявши також міст, верх сходів від будівлі Укоопспілки та верхній рівень ТЦ «Глобус», звідки стріляли з помпових рушниць у мітингувальників, кидали каміння. Також підпалили намети поряд зі стелою Незалежності, один з яких використовувався як церква на Майдані. ПРАВОРУЧ: Вид на вулицю Героїв Небесної сотні (частина вулиці Інститутської, яка отримала свою назву після подій Революції Гідності), Київ, 18 листопада 2018 рокуЄвген Малолєтка/УНІАН; Анастасія Власова/Громадське
ЛІВОРУЧ: Мітингувальники розбивають бруківку на дрібніші шматки на Майдані Незалежності в Києві, вранці в середу, 19 лютого 2014 року. Напередодні ввечері 18 лютого силовики штурмували Майдан з усіх боків, прорвали блокаду на Хрещатику та Інститутській. Для спецоперації залучили декілька частин внутрішніх військ МВС, штурмові спецпідрозділи СБУ та МВС — «Альфа», «Омега», роту спецпризначення ПМОП «Беркут», три БТР, щонайменше три водомети, сотні «тітушок» та комунальників. Згорів Будинок профспілок на Майдані. ПРАВОРУЧ: Інженери встановлюють конструкцію на Майдані Незалежності для заходів до 5-ї річниці початку Євромайдану, Київ, 18 листопада 2018 року. На задньому плані — відновлений і відкритий у жовтні 2018 року Будинок профспілокЄвген Малолєтка/УНІАН; Анастасія Власова/Громадське
ЛІВОРУЧ: Протестувальники намагаються прорватися вгору вулицею Інститутською, коли правоохоронці відійшли від позицій зранку 20 лютого 2014 року. ПРАВОРУЧ: Вид на пішохідний міст, звідки полюбляють фотографуватися туристи, та Майдан Незалежності, Київ, 18 листопада 2018 рокуEPA/ALEXEY FURMAN; Анастасія Власова/Громадське
ЛІВОРУЧ: Протестувальники несуть пораненого з пагорбу від Жовтневого палацу на вулиці Інститутській, 20 лютого 2014 року. Цього дня вбили 48 активістів та 4 силовиків, вогнепальні поранення отримали 173 людини, як з боку мітингувальників, так і з боку правоохоронців. ПРАВОРУЧ: Вид на пішохідний міст та Майдан Незалежності, Київ, 18 листопада 2018 рокуEPA/MAXIM SHIPENKOV; Анастасія Власова/Громадське
ЛІВОРУЧ: Протестувальники намагаються прорватися вгору вулицею Інститутською, коли правоохоронці відійшли від позицій зранку 20 лютого 2014 року. ПРАВОРУЧ: Вид на Жовтневий палац та оновлений квітковий годинник на вулиці Інститутській, Київ, 18 листопада 2018 рокуEPA/ALEXEY FURMAN; Анастасія Власова/Громадське
ЛІВОРУЧ: Протестувальники деруться на пагорб біля Жовтневого палацу, щоб прориватися далі по вулиці Інститутській, 20 лютого 2014 року. ПРАВОРУЧ: Сходи біля Жовтневого палацу на вулиці Героїв Небесної сотні (частина вулиці Інститутської), Київ, 18 листопада 2018 рокуEPA/ALEXEY FURMAN; Анастасія Власова/Громадське
ЛІВОРУЧ: Медики та бійці сотень Майдану ведуть пораненого біля Жовтневого палацу на Інститутській, 20 лютого 2014 року. ПРАВОРУЧ: Меморіал загиблому майданівцю Володимирові Мельнічуку біля Жовтневого палацу, Київ, 18 листопада 2018 року. Володимир — один з тих активістів, які допомагали прибирати у звільненому від силовиків приміщенні Жовтневого. Коли чоловік вийшов на вулицю подзвонити, отримав снайперську кулю в головуEPA/ALEXEY FURMAN; Анастасія Власова/Громадське
ЛІВОРУЧ: Майданівці несуть вулицею Інститутською пораненого товариша, Київ, 20 лютого 2014 року. ПРАВОРУЧ: Люди спускаються на Майдан вулицею Героїв Небесної сотні (частина вулиці Інститутської) повз меморіали на місцях, де загинули протестувальники в лютому 2014-го, Київ, 18 листопада 2018 рокуEPA/IGOR KOVALENKO; Анастасія Власова/Громадське
ЛІВОРУЧ: Протестувальники на пагорбі біля Жовтневого, 20 лютого 2014 року. На задньому плані палають автобуси, які залишили силовики. ПРАВОРУЧ: Пам'ятний хрест жертвам Голодомору та політичних репресій на пагорбі над Майданом Незалежності біля Жовтневого палацу в Києві, 18 листопада 2018 рокуЄвген Малолєтка/УНІАН; Анастасія Власова/Громадське
ЛІВОРУЧ: Протестувальники відтягують пораненого товариша на вулиці Інститутській, Київ, 20 лютого 2014 року. ПРАВОРУЧ: Стрічки та квіти на дереві на вулиці Героїв Небесної сотні (частина вулиці Інститутської), Київ, 18 листопада 2018 рокуЄвген Малолєтка/УНІАН; Анастасія Власова/Громадське
