У новій редакції українського правопису 95 відсотків норм залишилися тими що й були у попередній, кажуть мовознавці. Що саме кардинально відрізняє нову редакцію від старої та керуючись чи ухвалювати ці оновлені норми?

Про це ми говорили з заступником Міністра освіти й науки України Максимом Стріхою та доктором філологічних наук Олександром Пономаревом в ефірі програми «Нині вже» на Громадському.

«Я раджу всім заспокоїтися. Насамперед маємо не новий правопис, а нову редакцію правопису, 95 відсотків норм залишилися тими що й були. Навіщо це було робити? Попередню редакцію правопису готували у 1989 році, тоді великої кількості слів і понять, якими ми оперуємо сьогодні — інтернет, айфон, стартап, булінг і т д — просто не існувало. Відтак у чинному правописі немає рекомендацій, як їх писати. Будь-яка жива мова раз на 15-20 років оновлює правопис» — заначив Стріха

Він нагадав і про обтяжливі обставини ухвалювання попередніх редакцій правопису з огляду на впливи Росії.

«Частину норм (характерних українській мові — ред.) вдалося відновити в редакції 1989 року, більшу частину — ні. Відтак у нас тривала серйозна дискусія що відновлення норм 1928 року, який єдиний затвердили після тривалої дискусії всіх тодішніх провідних мовознавців... Але зараз сталося так, що частина ЗМІ самочинно почала вживати «харківський» правопис або його модифікації. Себто правопис потрібно було оновлювати, досі всі справи наражалися на політику», — пояснив Стріха.

Він наголосив, що упродовж 5 років питання до ЗНО формуватимуть із запитань, які не стосуються тих 5% норм, які змінилися. «Тобто не буде завтра це вимагатися, щоб ніхто не казав, що я закінчив школу три роки тому і щодо мене здійснюється геноцид», — додав представник Міносвіти.

«Хай трудящі заспокояться, нічого страшного, тим паче геноциду, немає. Правопис не потрібно обговорювати широким масам. Медики ж не питають у мас, яку кістку треба видаляти в людини, а яку ні. Рано чи пізно правопис всі міняють», — прокоментував мовознавець, доктор філологічних наук Олександр Пономарів репліку журналістки, що люди в соцмережах бідкаються.

Він додав, що не дуже задоволений оновленою редакцією, бо не всі зміни, які відстоювали мовознавці, внесли, але ті, що внесли, на думку Пономарева, необхідно підтримувати.

Позитивними нововведеннями Пономарів вважає написання часток пів/напів (тепер вони писатимуться окремо у всіх випадках, досі було окремо, з дефісом і з апострофом залежно від конкретних нюансів).

«Треба розуміти, що коли сходяться люди і коли шукають компроміс, то ніхто не буває задоволений цілком. Це той компроміс, який наразі об'єднав, а далі мовна практика покаже», — підсумував Стріха.

Нагадаємо, 22 травня Кабінет міністрів України схвалив оновлений Український правопис у новій редакції, який замінить редакцію 1992 року.

Поділитись: