УКРАЇНА

Гаазькі судді: хто вирішуватиме долю позову України проти Росії

13 березня, 2017 19:07
УКРАЇНА/Гаазькі судді: хто вирішуватиме долю позову України проти Росії
Зберегти
Вигляд
lead
У Міжнародному суді ООН у Гаазі є по одному представнику від кожної зі сторін – так звані судді ad hoc.

6-9 березня у Міжнародному суді ООН у Гаазі відбулися слухання у справі Україна проти Росії.

Україна вимагала застосувати до Росії запобіжні заходи у зв'язку із порушенням останньою міжнародних конвенцій — у першу чергу, щодо фінансування тероризму та дискримінації кримських татар та українців в анексованому Криму.

Серед складу суду, крім діючих його членів, є по одному представнику від кожної зі сторін – так звані судді ad hoc.

Громадське розбиралося, хто вони.

 

Хто такі судді ad hoc

Відповідно до правил Суду, якщо у його складі немає громадянина тієї країни, що є стороною справи, така держава може призначити суддю ad hoc, тобто тимчасового суддю саме для цієї справи. При цьому суддя ad hoc не обов'язково повинен бути громадянином держави, яка його призначила.

Так, користуючись цим правом, РФ призначила російського суддю Лєоніда Скотнікова, а Україна – італійського суддю Фаусто Покара.

Інститут суддів ad hoc втілює один з основоположних принципів, що регулюють функціонування Міжнародного суду ООН, тобто принцип суворої рівності сторін.

В першу чергу, це стосується тієї з країн-учасників процесу, яка не має свого громадянина у складі суду. Однак призначення такого судді не є обов’язковим.

Таким чином, суддя ad hoc, окрім обов’язкової присутності на засіданнях у справі, бере участь в ухваленні рішення і має право голосу на основі рівності з його колегами – 15 обраними членами Суду.

Члени Міжнародного суду ООН

Фото: icj-cij.org

Яскравим прикладом в цьому сенсі може бути справа позову Грузії проти Росії, який було подано Міжнародного суду ООН після війни 2008 року. Тоді колегія суддів із перевагою лише в один голос – вісьмома голосами проти семи – ухвалила так зване «тимчасове розпорядження», яке закликало обидві сторони конфлікту припинити порушення.

Тоді вирішальним став саме голос італійського судді, висунутого Грузією на посаду судді ad hoc.

 

Суддя від України

Для розгляду позову проти РФ у Міжнародному суді ООН Україна у якості тимчасового судді призначила італійця Фаусто Покара, який має багатий суддівський досвід і компетенцію у справах із міжнародного права, зокрема, із воєнних злочинів.

Суддя ad hoc Фаусто Покар у день відкриття слухань за позовом України проти Росії

Фото: icj-cij.org

1999-го Покар був призначений суддею Міжнародного кримінального трибуналу щодо колишньої Югославії, а також був президентом цього суду з листопада 2005-го по листопад 2008 року.

Всього за час існування трибуналу було проведено 142 судових процеси. Серед них справи лідерів боснійських сербів Ратко Младіча і Радована Караджича. Також обвинуваченим на судовому процесі в Гаазі був колишній президент Югославії Слободан Мілошевич, який помер у в'язниці Трибуналу.

Покар був також членом Апеляційної камери Міжнародного кримінального трибуналу щодо Руанди з 2000-го до його закриття у 2015 році.

Робота і вироки Трибуналу у справах злочинів у Югославії зазнавали особливо гострої критики саме з боку представників РФ, зокрема з боку колишнього постпреда Росії при ООН Віталія Чуркіна, який помер у Нью-Йорку напередодні дебатів у Радбезі, що їх організовувала Україна.

 

Суддя від Росії

Серед 15 діючих членів Міжнародного суду ООН є громадянин Росії – Кірілл Гєворгян. Тож російська сторона не потребувала призначення судді ad hoc.

Однак Гєворгян вирішив взяти відвід, скориставшись положенням Статуту Суду, який дозволяє йому, з урахуванням громадянства, як брати участь у процесі, так і відмовитися від розгляду справи.

Тож Росія отримала можливість призначити тимчасового суддю – і ним став Лєонід Скотніков, який був суддею Міжнародного суду ООН з 2006 по 2015 роки.

Суддя ad hoc Лєонід Скотніков у день відкриття слухань за позовом України проти Росії

Фото: icj-cij.org

Саме Скотніков був серед членів колегії суду під час розгляду позову Грузії проти Росії у 2008 році — тоді долю позову вирішив голос судді ad hoc від Грузії.

Скотніков вважав, що Суд не має права розглядати справу, оскільки не дотримані правила про обов'язкову досудову процедуру. І згодом за участі Скотнікова Росії вдалось домогтись того, що у 2011 році Суд офіційно проголосив, що ця справа перебуває за межами його юрисдикції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Позов України проти Росії до Міжнародного суду: 3 головні теми.

Суд над агресором: як Україна позивається проти Росії у міжнародних судах.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram

Пов`язані новини