Гарячий травень 2016-го: обшуки, затримання та зникнення у Криму

Обшуки чи військові операції

6 травня мусульмани селища Молодіжне під Сімферополем, виходячи із мечеті після молитви, побачили ОМОН зі зброєю. Силовики наполегливо намагались всадити їх до підігнаних автобусів та кудись вивезти.

Попри балаклави на обличчях та автомати в руках, силовики намагались створити видимість ввічливості. Вочевидь немісцевий співробітник звернувся до мусульман: «Будьте ласковые». Це, певне, мало б означати «будь ласка». Втім, люди відмовились їхати. Тож, їм запропонували пізніше самостійно приїхати до поліції.

Пізніше, низка обшуків відбулась у Бахчисараї. Там «маски-шоу» влаштували у ресторані «Салачик» та у будинках кримських татар. Свої операції кримські силовики проводять силами, достатніми для невеликої військової операції, – десятки бійців у повному спорядженні із автоматичною зброєю, броньовані вантажівки, очеплення району, але в будинках неозброєних людей вони не зустріли жодного випадку спротиву.

Чотирьох лютей тоді у Бахчисараї затримали – їм «шиють» вже традиційну в Криму «справу Хізб ут-Тахрір». За звинуваченнями в участі у цій організації, яка в Росії вважається терористичною, хоча в більшості країн світу існує як політична ісламська партія, — у СІЗО вже опинились щонайменше 14 кримчан.

«Це залякування людей, це буде продовжуватись»

Кримські правозахисники вже навіть не б’ють на сполох, вони сумно констатують: репресії влади та силовиків анексованого Криму посилюються і сподівань на покращення ситуації немає:

«Можна прогнозувати, що можуть ще нові бути обшуки, і це не просто обшуки, це масові обшуки, які проходять в місцях компактного поселення. І якщо згадати квітень та першу половину травня, то обшуки були не просто масові, вони були показовими. Це велика кількість техніки, багато ОМОНу, це залякування людей.

Це буде продовжуватись. Один з таких прикладів, — це те, що Поклонська заявила, що вони знову будуть боротись з екстремізмом. Застосування так званої «сепаратистської» статті 280.1  — воно також посилюється» — каже керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Прогноз Ольги Скрипник здійснився буквально наступного ж дня після інтерв’ю. Ранок четверга 26 травня розпочався із обшуків у Сімферополі та Алупці.

І хоча за інформацією, що з’явилась пізніше, обшуки проводились в рамках боротьби із незаконними мігрантами, трьох кримських татар до ранку п’ятниці чомусь протримали у так званому Центрі «Е», управлінні з протидії екстремізму.

Стаття «екстремізм» — одна з улюблених у кримських силовиків. Саме за її допомогою вони ведуть боротьбу із Меджлісом кримськотатарського народу. За поданням так званого прокурора Криму Наталії Поклонської організацію визнали екстремістською. А заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова обвинувачують у сепаратизмі за його висловлювання у ефірі телеканалу АТР. Слідчим не сподобались його слова про невизнання російської юрисдикції на Крим та про повернення його Україні. Якраз у день нових обшуків Умерова та його родичів вчергове викликали на допит до ФСБ.

«Сьогодні були слідчі дії, пов’язані із фотопортретною ідентифікацією того, що це я брав участь у конкретній телепередачі. От про те, чи це я – буде проведено експертизу. Крім того, я сьогодні дав підписку про нерозголошення матеріалів слідства» - розповів Ільмі Умеров після допиту.

Чергове викрадення людини

Найбільш тривожний сигнал із Криму пролунав вранці 25-го травня. Тоді стало відомо про зникнення у Бахчисараї Ервіна Ібрагімова, молодого члена регіонального Меджлісу.

Напередодні близько 23-ої години він телефонував батькам, питав про документи на машину. Втім, до ранку так і не з’явився. Вранці батько знайшов його машину буквально у кварталі від будинку – незачинену, непограбовану та із ключами у замку. Рідним та друзям вдалося знайти відео з камер спостереження – на ньому видно, як невідомі доганяють Ервіна та силою затягують до мікроавтобуса.

Заступник голови Меджлісу Наріман Джелял вважає це справжнім викраденням. Адже офіційно в жодний райвідділ Ервіна не доправляли. Більше того, управління ФСБ у Сімферополі, яке так опікується боротьбою із небезпечними злочинами, чомусь відмовилось прийняти від родичів заяву про викрадення хлопця.

Де Ервін Ібрагімов, що із ним та хто були ті люди, які просто посеред вулиці викрали його – невідомо і досі.

Примус до громадянства?

За словами правозахисниці Ольги Скрипник, тиск на кримчан не обмежується обшуками та затриманнями. І силовики, і чиновники примушують кримчан приймати російське громадянство:

«Це вже традиційна практика «влади» в Криму. Почалося зі справи Сенцова та Кольченка, колит взагалі без навіть їхнього дозволу або  бажання – їм просто видали.

Також ми знаємо, що до Костенка, який зараз в Кірово-Чіпецьку перебуває також приходили представники колонії і говорили, що  він повинен взяти російський паспорт.

Росія як проводила, так і продовжує проводити насильницьку паспортизацію. І це такий деякий аргумент для Росії, що начебто  «це ж наші громадяни, тому ми їх там захищаємо,  або навпаки ми їх обвинувачуємо. Це наші люди, ми самі вирішуємо, що з ними робити».

І це стосується не лише  системи судової або СІЗО. Це навіть  просто звичайне соціальне життя – це система, наприклад, працевлаштування. В квітні ми фіксували декілька прикладів, коли на роботодавця наклали штраф за те, що він взяв на роботу людину без російського паспорту і не змогла оформити собі так званий патент. Там штрафи від 30 до 250 тисяч рублів.

Ця проблема є, і є проблема із отриманням освіти. Щоб влаштувати дитину до школи вимагають також російський паспорт від батьків. Тобто, це все є елементи примусу до громадянства. Тому що Росія хоче показати, що начебто Крим – російський».