Життя

Хмельницький Майдан: у справі екс-очільника Хмельницького СБУ Крайтора оголосили перерву

Громадське
Життя/Хмельницький Майдан: у справі екс-очільника Хмельницького СБУ Крайтора оголосили перерву
Зберегти
Вигляд
lead
Суд оголосив перерву у справі щодо причетності колишнього очільника Хмельницького СБУ Віктора Крайтора до розстрілів активістів Хмельницького майдану біля будівлі СБУ у лютому 2014. Про це повідомляє кореспондентка Громадського із Подільського райсуду Києва.

Віктора Крайтора підозрюють у наданні незаконного усного наказу своїм підлеглим зробити постріли у бік активістів Хмельницького майдану 19 лютого 2014 року. Унаслідок цієї стрілянини загинула 72-річна Людмила Шеремет, ще близько 10 активістів отримали тілесні ушкодження.

Прокуратура наголосила на ризиках втечі Крайтора, можливому тиску на свідків, знищенні й спотворенні доказів, перешкоджанні розслідуванню і просила взяти чоловіка під варту.

Сторона захисту наголосила на тому, що їхній підзахисний того дня як керівник захищав будівлю СБУ, в якій був арсенал зброї від ймовірного штурму активістами. Також адвокати зазначили, що їхній підзахисний не збирається тікати з країни та переховуватися і просили обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Сам Віктор Крайтор заявив, що тоді «ухвалив єдине правильне і законне рішення — захищав будівлю СБУ».

Віктору Крайтору інкримінують перевищення службових повноважень, вбивство через необережність та завдання тяжких тілесних ушкоджень. У разі доведення вини чоловіку загрожує до 8 років позбавлення волі.

Нагадаємо, до 2016 року цю справу розслідувала військова прокуратура Західного регіону, втім після численних звернень потерпілих щодо неефективного процесу, за викриття злочину взявся департамент спеціальних розслідувань ГПУ. Групу прокурорів очолила Юлія Малашич.

Під час роботи вони виявили порушення в розслідуванні військової прокуратури, що, на їхню думку, свідчило про небажання її представників встановлювати істину. Військовою прокуратурою, за даними департаменту спецрозслідувань, не були вилучені ключові речові докази, частина з них була втрачена або свідомо знищена. Також не було допитано важливих свідків. Також саме військова прокуратура закрила справу стосовно Віктора Крайтора, не знайшовши складу злочину у його діях.

Прокурори департаменту провели повторні та нові експертизи та вийшли на ймовірного стрілка — нинішнього працівника Центру спеціальних операцій «Альфа» управління СБУ у Хмельницькій області Віталія Тарадая.

У червні 2018 року йому повідомили про підозру. Того ж місяця за указом генерального прокурора Юрія Луценка справу забрали у департаменту Горбатюка та передали військовій прокуратурі, департамент реорганізували в управління спеціальних розслідувань ГПУ, а Віталія Тарадая керівництво управління СБУ направило у відрядження до зони ООС, де він перебуває донині. Повертати його назад керівництво силового відомства не вбачає потреби. Прокуратура оголосила підозрюваного у розшук.

Також прокурори та слідчі реорганізованого департаменту звертались до генерального прокурора з вимогою повернути їм справу, наголошуючи, що саме у військовій прокуратурі гальмували розслідування. Справу повернули слідчим управління спецрозслідувань, спочатку частково, згодом — повністю. Втім, групу прокурорів очолив перший заступник головного військового прокурора Анатолія Матіоса — Сергій Долгополов. Саме він тепер здійснюватиме контроль над слідчими.

У червні співробітнику СБУ в Хмельницькому слідчі спецпідрозділу Горбатюка повідомили про підозру через постріли в активістів місцевого Майдану.

У Хмельницькому 19 лютого 2014 року біля будівлі управління Служби безпеки проводилася мирна акція протесту. Після загострення ситуації невідомі почали бити вікна у скляних дверях будівлі СБУ, через що силовикам віддали наказ застосувати зброю нібито через загрозу штурму. Унаслідок пострілів у натовп дві людини загинули та ще близько десятка дістали поранень різного ступеню тяжкості.

Згодом начальник Хмельницього управління СБУ Віктор Крайтор взяв на себе відповідальність за наказ застосувати зброю проти мітингувальників. Крайтора затримали та взяли під варту, однак у 2015 році він вийшов на волю, його статус обвинуваченого змінили на свідка.

9,5 тисяч свідків та один засуджений — що ми знаємо про «Справу Майдану».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖЗлочини проти хмельницького Майдану: хто покараний?

Більше про:
# справа майдану
Пов`язані новини