Голландський референдум про Україну: 5 сценаріїв

6 квітня у Нідерландах відбудеться референдум щодо Угоди про асоціацію з Україною. На референдумі громадяни Нідерландів визначатимуться, чи має їхня країна ратифікувати Угоду про асоціацію з Україною.

Цікаво те, що всі інші держави ЄС уже ратифікували Угоду. І навіть обидві палати нідерландського парламенту також це зробили, із впевненою більшістю.

Утім, за новим нідерландським законом громадяни мають право ініціювати референдум щодо деяких питань. Необхідні підписи (понад 400 тисяч) щодо референдуму саме навколо України зібрала ініціатива GeenPeil (політичний проект сатиричного сайту GeelStijl, що відомий своїм провокативним характером та пошуками «альтернативної демократії»).

Тож що ближча дата референдуму, то дискусії «за» і «проти» в голландському суспільстві стають гарячішими.

Противники ратифікації активно використовують тему корупції в Україні. Їхній аргумент – «збільшення торгівлі з Україною може спричинити перетікання корупції з України до Нідерландів», — говорить у розмові з Громадським український активіст у Нідерландах Олександр Снідалов. Тут часто, як ілюстрацію, наводять історії про викрадені нідерландські картини. А також про те, що Україна не надала первинних даних радарів, які б допомогли пролити світло на трагедію MH-17.

Втім, на початку лютого цього року колишній перший заступник Міністра інфраструктури України Володимир Шульмейстер у коментарі голландському виданню AD.nl повідомив, що український уряд за весь час з моменту катастрофи літака так і не отримав від Ради безпеки Нідерландів запит щодо надання первинних радіолокаційних даних польоту. Він також зауважив, що не знає, чи вони існують. Втім, Нідерланди завжди можуть направити такий запит до українських військових. Такі дані можуть бути тільки у них.

Ще один із аргументів противників асоціації – у тому, що асоціація корисна не стільки простим українським громадянам, скільки олігархам.

Прихильники асоціації говорять переважно про потребу підтримки української демократії та про торговельні переваги, які дає Угода голландському бізнесу.

Але гарячішими за протистояння навколо українського питання є суперечки між прихильними Євросоюзу і євроскептиками, які критикують сам ЄС. І вся ця історія поволі стає викликом не тільки для України, але й для самого ЄС.

Громадське спробувало розібратися, які можуть бути сценарії розвитку подій. Передусім – що станеться, якщо результати референдуму будуть для України негативними.

***

Сценарій №1: зелений. «Зелений сценарій» простий: на референдумі 6 квітня більшість громадян голосують «за» Угоду про асоціацію з Україною. В цьому разі для України та ЄС нічого не змінюється, — і ми реалізуємо Угоду далі. Подібний же наслідок матиме ситуація, якщо явка на референдумі складає менше 30%. Тоді референдум вважатимуть таким, що не відбувся.

За останніми соціологічними даними від агенції I&O Research, кількість противників складає 38%, кількість прихильників — 32%. Явка ж має скласти близько 30%, свідчать соціологи. На початку січня 2016 року телепрограма EenVandaag голландського громадського мовника оприлюднила дані свого опитування: 50% респондентів були «впевнені, що ратифікацію документа відхилять». Таким чином, кількість більш оптимістично й прихильно налаштованих до асоціації з Україною громадян у Нідерландах зростає.

Тому хоча раніше цей сценарій виглядав не дуже ймовірним, поступово його вірогідність збільшується.

***

Сценарій №2: жовтий. «Жовтий сценарій» — це коли більшість людей на референдумі голосує проти асоціації. Але з одним нюансом: явка не дуже перевищує 30%, а кількість противників не дуже перевищує кількості прихильників.

Тоді це дає політичному класу Нідерландів серйозний простір для маневру.

Річ у тім, що формально референдум є консультативним. «Він прямо не зобов'язує ані нідерландський уряд, ані нідерландський парламент до якихось рішень», — говорить у розмові з Громадським Тоні ван дер Тоґт, експерт Нідерландського інституту міжнародних відносин у Гаазі. Іншими словами, з суто правової точки зору можливе «ні» на референдумі голландські політики мають право проігнорувати. Але вони навряд чи зроблять це з політичних причин.

Однак, юридичні наслідки референдум усе-таки матиме. «Уряд матиме подати до парламенту новий законопроект — або на підтримку Угоди про асоціації, або на скасування Угоди», — говорить у розмові з Громадським Катерина Зарембо, заступниця директора Інституту світової політики. І Парламент фактично мусить наново голосувати, чи підтримує він Угоду чи ні.

А тут уже починається політичний процес, у якому все залежатиме від нюансів. Чи підуть парламентарі за настроями людей? Чи достатньо високою буде явка? Якщо супротивники асоціації переможуть — чи великою буде їхня перевага?

«Референдум вважається дійсним при явці мінімум 30%. Далі вся справа в математиці», — говорить ван дер Тоґт. Якщо явка буде «прохідною», але низькою (наприклад, трохи більше 30)%, а «проти» проголосують лише 55-60%, то політики можуть заявити, що голосування не є аж таким репрезентативним. І підтвердити своє рішення щодо Угоди.

***

Сценарій № 3: Червоний. «Червоний сценарій» – це коли результат референдуму є негативним — і парламент Нідерландів вирішує голосувати проти Угоди.

Іншими словами, кількість голосів «проти» значно перевищує кількість голосів «за», і парламент переглядає своє рішення про ратифікацію Угоди.

Для того, щоб зрозуміти правові наслідки цього сценарію, маємо трохи заглибитися в нюанси права ЄС.

Річ у тім, що з європейського боку Угода про асоціацію має два виміри: той, що стосується компетенції ЄС (як наддержавного утворення), і той, що стосується національної компетенції його держав-членів.

Іронія в тому, що компетенції ЄС стосується переважна більшість статей Угоди про асоціацію з Україною (самі європейці кажуть про понад 90%). Передусім це статті про зону вільної торгівлі, секторальну співпрацю і навіть чимало політичних статей.

Повний перелік цих статей також є: він міститься у рішенні Ради ЄС від 23 червня 2014 року.

Європейський парламент, як інституція всього ЄС, початкову роботу з ратифікації Угоди вже зробив.

Тому виникає питання, про що саме, з точки зору права ЄС, голосують голландці? Тут з’являється простір для різних правових інтерпретацій.

У розмові з Громадським Петер ван Ельсувеге, професор європейського права в Університеті Гента (Бельгія), висловлює думку, що голосування матиме вплив тільки на ратифікацію маленької частини Угоди, яка підпадає під компетенцію Нідерландів як держави ЄС.

У разі негативного голосування держави ЄС матимуть підписати певний протокол, який визначатиме, що певні частини Угоди, наприклад, щодо мобільності працівників, не діють на території Нідерландів.

Однак, остаточної відповіді на ці питання поки що немає. Історія з референдумом безпрецедентна для ЄС. Немає також розуміння, хто саме зможе надати офіційну правову інтерпретацію, бо, приміром, Суд справедливості Європейського союзу може дати свій висновок тільки в разі позову, а це може зайняти роки. «Я не чув ні про який план «Б» у Брюсcелі», — говорить Тоні ван дер Тоґт у розмові з Громадським.

Пікантності ситуації додає те, що Угода про асоціацію де-факто вже застосовується. В самій Угоді про асоціацію (стаття 486) існує поняття «тимчасового» застосування Угоди (provisional application), тобто застосування ще до повної ратифікації.

Для запуску цього «тимчасового» застосування було достатньо ратифікації Європейським парламентом та Верховною Радою України, яка відбулася одночасно – 16 вересня 2014 року.

«Тимчасове» застосування стосується тих статей Угоди, які належать до компетенції ЄС, тому нідерландське «ні» на нього впливу не матиме», — говорить Петер ван Ельсувеге.

***

Сценарій №4: темно-червоний. «Темно-червоний сценарій» — це коли після негативного результату референдуму та голосування «проти» у нідерландському парламенті уряд Нідерландів вирішує блокувати рішення в Раді ЄС.

Тут важливо пояснити одну річ.

Ратифікація на наддержавному рівні ЄС відбулася, але відбулася тільки наполовину. За Угоду проголосував Європарламент, що й відкрило двері для її «тимчасового» застосування.

Однак, для остаточної ратифікації Угоди потрібне ще голосування Ради Євросоюзу. Тобто урядів держав-членів. Причому одностайне голосування. Воно має ухвалити остаточне рішення (conclusion) про ратифікацію Угоди з боку ЄС. І цього голосування ще не було. Якщо результат референдуму буде виражено негативним, уряд Нідерландів формально може заблокувати це голосування в Раді ЄС.

Але чи робитиме він це? Чи піде він проти інших країн Євросоюзу? Чи накладе він одностороннє «вето» на рішення про підтримку Угоди у ситуації, коли всі інші 27 країн вже завершили процес ратифікації?

Експерти, з якими спілкувалося Громадське, сходяться на думці, що уряд Нідерландів не піде проти всієї Європи. Не в останню чергу через цей юридичний нюанс: в Раді ЄС уряд голосуватиме щодо тих частин Угоди, які є «компетенцією всього ЄС» (як наддержавного утворення), тоді як референдум стосується частини Угоди, що належить до «компетенції держав ЄС». Саме цього нюансу не було в попередній історії голландського «ні», — коли Нідерланди завалили Конституцію ЄС у 2005 році.

«Якщо результат референдуму буде негативним, уряду буде дуже складно пояснити це іншим європейським партнерам», — говорить у розмові з Громадським Дірк Ян Ван Баар, нідерландський історик, коментатор відомої голландської газети de Volkskrant.

«Тож я не думаю, що негативний результат голосування призведе до того, що асоціація з Україною буде скасована», — додає він.

***

Сценарій № 5: чорний. «Чорний сценарій» – це коли, дивлячись на позицію уряду Нідерландів, деякі інші країни ЄС також починають переглядати своє рішення по асоціації. Це блокує не лише Угоду про асоціацію з Україною, але й процес ухвалення рішень в усьому ЄС.

Наразі цей сценарій є найменш імовірним. Між різними столицями ЄС багато протиріч, але щодо більшості ключових питань досягалася принципова єдність позицій. Питання Угоди про асоціацію з Україною – одне з тих, щодо яких ЄС демонстрував єдність.

***

Інша річ – які далекосяжні політичні наслідки матиме «ні» на референдумі?

«Механізм референдуму достатньо небезпечний для ЄС», — говорить Катерина Зарембо з Інституту світової політики. Він може запустити ефект доміно, коли в різних країнах також будуть ставити під сумнів рішення, ухвалені в Брюсселі.

Уявімо, що результат референдуму буде негативним, але де-юре нічого суттєвого не відбудеться, тобто Угода буде працювати й далі, хоча з певними мікроскопічними обмеженнями. Тоді це може підняти хвилю невдоволення в Євросоюзі не лише в Нідерландах, але й серед тих верств інших країн ЄС, які критикують Брюссель за «дефіцит демократії».

«Подивіться, голосів громадян у Європі не чують», — говоритимуть вони. І, як не дивно, референдум може опинитися бомбою уповільненої дії для всього Євросоюзу. І, наприклад, дати ще більші аргументи прибічникам виходу Великої Британії з ЄС.

Очевидно, що Росія сьогодні зацікавлена в розколі ЄС. Саме тому кампанія навколо референдуму наповнюється фейками, які типові для російських політтехнологів. До прикладу: фейкові заяви нібито від полку «Азов» з погрозами нідерландському суспільству. Крім того, противники асоціації часто використовують риторику Кремля про «фашистів» в Україні.

Втім, у ЄС сьогодні значно більше людей, які свідомі цієї гри Кремля, ніж було два роки тому.

Громадське.Світ/ Володимир Єрмоленко