ENRU

Граната під Радою: два роки потому

Bf854af8846426766
Фото: Михайло Палінчак/POOL

31 серпня 2015 року, центр Києва. Під Верховною Радою кілька сотень протестувальників тримають у руках синьо-жовті прапори з емблемами ВО «Свобода» і скандують політичні лозунги. Навпроти щільними шеренгами вишикувалися підрозділи міліції та Національної гвардії. Лідер «Свободи» Олег Тягнибок зі сцени кричить про російську агресію і «регіоналів».

Перша година дня. Радикально налаштовані активісти прориваються до стін парламенту. Їх намагаються  відтіснити правоохоронці. В обидва боки летять петарди та димові шашки.

Повітря сколихнув гучний вибух. Кілька правоохоронців падають навзнак. Інші вибігають із тилу шеренги. Пізніше стане відомо: з боку протестувальників у бік парламенту кинули бойову гранату.

Від вибуху загинули четверо Нацгвардійців. За даними МВС, іще 141 людина зазнала ушкоджень різного ступеню тяжкості, із них — 131 правоохоронець. Того ж дня затримали близько 30 осіб, які брали участь у подіях під парламентом. Шістнадцятьох заарештували на два місяці.

«Я прямо звинувачую Олега Тягнибока і партію «Свобода» в злочині, який призвів до загибелі людини», — написав 31 серпня 2015 року у Facebook міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. За кілька днів президент Петро Порошенко на засіданні уряду заявив, що за планом зловмисників, іще одна граната мала вразити вікно будівлі Верховної Ради, «обліплене депутатами та журналістами».

Однак президент не уточнив, звідки в нього була така інформація.

Зіткнення протестувальників з силовиками біля будвілі парламенту 31 серпня 2015 року (архівне фото) Фото: EPA/SERGEY DOLZHENKOВід вибуху гранати загинули четверо Нацгвардійців, 141 людина зазнала ушкоджень різного ступеню тяжкості, із них — 131 правоохоронець Фото: EPA/SERGEII NUZHNENKO

Що стало причиною сутички?

Уранці 31 серпня 2015 року депутати повернулися з літніх канікул на позачергове засідання парламенту. Планували ухвалити в першому читанні законопроект про зміни до Конституції у частині децентралізації.

Він, зокрема, розширював повноваження місцевих громад. А ще — визначав «особливості місцевого самоврядування» на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Тобто, надавав ширші повноваження, ніж мають інші регіони України.

Рівно о першій 265 депутатів підтримали законопроект у першому читанні. Засідання одразу закрилося. Під куполом пролунав гімн України, а за кілька хвилин на вулиці розпочалися сутички.

Справа про гранату

Спершу правоохоронці розслідували одну велику справу щодо подій 31-го серпня. Але пізніше вирішили розділити її на два окремих провадження. Перше стосується масових заворушень і опору силовикам. Друге — кидання бойової гранати в ряди Нацгвардії та міліції — кваліфікували як терористичний акт.

Обвинувачення в його вчиненні висунули двом особам — Ігорю Гуменюку та Сергію Крайняку. На час затримання 21-річний Гуменюк був бійцем-добровольцем батальйону «Січ», який згодом підпорядкували Міністерству внутрішніх справ. Але за два дні до подій під Верховною Радою він написав рапорт про звільнення. Його товариш, Сергій Крайняк, уходив до ультраправої молодіжної організації «Сокіл».

Боєць батальйону особливого призначення «Січ» Ігор Гуменюк (в центрі) перед відправленням в зону бойових дій на схід України (архівне фото 20 травня 2015 року) Фото: Сергій Нужненко/УНІАН

За даними слідства, гранату кинув Гуменюк, а Крайняк у цей момент нібито жбурнув димову шашку, щоби відволікти увагу.

17 вересня 2015 року, доповідаючи у Верховній Раді про хід розслідування, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що «теракт вчинений не терористом-одинаком, а організованою групою осіб» та що «це не випадковий кидок гранати, а частина єдиного плану з дестабілізації». Також він продемонстрував відеозапис, в якому фігурують Гуменюк і Крайняк.

Згідно з матеріалами справи, Крайняку і Гуменюку інкримінують участь у терористичній організації. А останньому ще й незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами чи вибухівкою та опір правоохоронцям. Обом загрожує максимальне покарання — довічне ув’язнення. Вони перебувають під вартою в київському СІЗО на Лук’янівці вже майже два роки. Своєї провини не визнають.

«Сюжет змонтований, Аваков заявив про це відео. Ми бачили, що хлопців вели фактично з моменту їхньої зустрічі. Чому саме їх? Адже, якщо працівникам МВС було відомо про якийсь терористичний акт, що готувався — чому не запобігли? Багато питань до доказів і ми будемо визнавати більшість із них неналежними. Адже вони навіть не доводять вини», — у коментарі Громадському пояснює Юлія Попік, адвокатка Крайняка.

У липні 2016 року Генпрокуратура завершила слідство і передала обвинувальний акт до суду. Однак більш ніж за рік суд так і не розпочав розгляд справи по суті. Останнє засідання відбулося 21 серпня. Адвокати вкотре хотіли відводу суддів, але їм відмовили.

ВГО "Сокіл"

«Деякі з присяжних не подали декларації та ми не можемо бачити їхній фінансовий стан<...> Також усі, крім одного присяжного, беруть участь не в одному кримінальному процесі, як це передбачено нормами КПК, а одразу двох, трьох засіданнях з одними і тими ж суддями, тому також виникає питання в об’єктивності», — пояснює захисниця Юлія Попік.

«Щодо затягувань — не мені коментувати. Адвокати заявляють відводи, оскільки їх не влаштовують ті чи інші учасники процесу. Що ж, це їхнє право», — сказав у коментарі Громадському прокурор Сергій Герасим. Водночас відповідати на запитання про матеріали справи та про доказову базу відмовився.

«На сьогодні справа залишається в Шевченківському суді Києва. Тому на наступному засіданні вже повинні переходити до оголошення обвинувального акту і судового розгляду», — зазначила адвокатка Юлія Попік.

Ігору Гуменюку інкримінують участь у терористичній організації, незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами чи вибухівкою та опір правоохоронцям (на фото - засідання суду Печерського суду щодо обрання запобіжного заходу Гуменюку 2 вересня 2015 року) Фото: Олександр Синиця/УНІАН

Справа про масові заворушення

У справі про масові заворушення під Верховною Радою 31 серпня значно більше фігурантів. На лаві підсудних — 15 осіб. Серед них четверо колишніх народних депутатів від партії «Свобода»: Едуард Леонов, Ігор Сабій, Юрій Сиротюк та Ігор Швайка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Півроку без правди: чому досі не названі винні у перестрілці правоохронців у Княжичах

За версією слідства, обвинувачені, намагаючись прорватися до стін парламенту, били правоохоронців руками, ногами та кийками. Також прокуратура стверджує, що «свободівці» відбирали у правоохоронців амуніцію та бризкали на них сльозогінним газом.

Обвинуваченим загрожує від двох до восьми років позбавлення волі. Попри те, що слідство завершилося ще півтора року тому, і цей судовий процес досі не розпочався по суті.

«Суддя розуміє складність справи, а організувати процес дуже важко. Бо то хтось із 15 обвинувачених захворіє, то адвокати на інших слідчих діях. Тому раз на тиждень відбувається спроба відкрити засідання, але воно ніяк не розпочинається. Першого вересня буде чергова спроба», — сказав у коментарі Громадському один із фігурантів справи, колишній народний депутат від «Свободи» Юрій Сиротюк.

Наразі в обвинувачених фактично немає реального запобіжного заходу, але вони мають з’являтися до суду за першим викликом судді.

«Я певний час ходив із електронним браслетом. Потім перевели на особисте зобов’язання. А зараз, наскільки я розумію, у мене зобов’язання лише перед судом: тобто маю з’являтися на засідання. У інших така ж ситуація», — зазначає екс-нардеп від «Свободи».

У справі про масові заворушення під Верховною Радою 31 серпня значно більше фігурантів (на фото зліва направо: Ігор Сабій, Едуард Леонов, Юрій Сиротюк під час засідання Подільського райсуду 4 листопада 2016 року) Фото: В'ячеслав Ратинський/УНІАНЩе онин фігурант справи про масові заворушення під Верховною Радою 31 серпн - Юрій Сиротюк (на фото - засідання ечерського районного суду у Києві, 26 жовтня 2015 року) Фото: Вікторія Пришутова/УНІАН

Перший засуджений

Попри гальмування судового розгляду, за подіями 31-го серпня вже є перший вирок. У березні 2017-го суд у Миколаївській області засудив до шести років позбавлення волі учасника бойових дій на Донбасі, «свободівця» Геннадія Дуброва.

Згідно з обвинувальним вироком, Дубров брав участь у масових заворушеннях 31-го серпня під Радою, а також бив правоохоронців. Окрім того, його визнали винним у спробі викрадення депутата Миколаївської обласної ради від «Батьківщини» Сергія Чмиря в грудні 2015-го. Однак і Геннадій Дубров нині перебуває на волі. Справу передали в Апеляційний суд Миколаївської області, який призначив засідання на жовтень.

Через два роки після трагічних подій керівництво МВС вирішило, що бійці Нацгвардії складатимуть військову присягу на площі Конституції, під стінами парламенту.

«Я не знаю жодної політичної доцільності в тому, щоб наші хлопці, на догоду розгойдування якихось політичних проектів або інтересів, несли свої життя на вівтар. У той день поранили 120 людей, загинули четверо. <...> Я хочу, щоби кожен політик, який організовує такі заходи, ніс не лише політичну відповідальність, але і людську. Перед кожним із нас, перед батьками, перед гвардійцями», — сказав міністр внутрішніх справ Арсен Аваков 31 серпня 2017 року.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram