Hromadske.Idea | Хочеться стати першою агенцією з України, на яку рівняється весь світ

Роман Гавриш завітав до студії Громадського, щоб розповісти про те, як заснували агенцію Aimbulance, про маркетинг, про те, як взагалі працює реклама і на що здатен соціально відповідальний бізнес.

Про агенцію

Я взагалі з політології і починав працювати як політичний аналітик. Але зрозумів, що політика мені не дуже цікава з різних причин і почав шукати роботу. Дуже випадково знайшов роботу у компанії UMC. Там я вже почав отримувати навички і досвід, та пропрацював, фактично, 3 роки. А потім мені запропонували стати партнером однієї вже існуючої інтернет медіа агенції, вона називалася Brainberry. І тоді ми почали розвивати індустрію маркетингових комунікацій, оскільки медіа – це тільки її частина. Ми почали дивитися трохи ширше, що таке цифрові комунікації окрім медіа і, власне, почали займатися розробкою, консалтингом, маркетингом вже в цифрі. І потім так вийшло, що ми мали цікаву команду, але посварилися з попередніми партнерами і відокремилися в іншу компанію, яка називається тепер Aimbulance. І вже 4 роки ми з нею працюємо.

Ми потрапили в шорт-ліст Канського фестивалю. Він вважається найбільш престижним. Це як Оскар, але в рекламі. Шорт-ліст - це фіналіст. Ми не отримали золоту нагороду, а просто вийшлии в фінал. Але в Україні це лише три рази ставалося за всю історію реклами. Також ми отримали Golden Drum, є така міжнародна нагорода і Effie - це український варіант міжнародної нагороди, яка орієнтована на ефективність.

Чому в кризу працювати ефективніше

Оскільки ми, як агенція, орієнтуємося на бізнес ефективність комунікацій… Реклама - вона може бути різною. Вона може бути вражаючою, а може бути такою, яка приносить бізнесу результат. І ми орієнтуємося більше на другий напрямок. Тому нам легше зараз….

Коли криза і йде занепад, то всі починають думати, а як так зробити, щоб не стало гірше. І всі свої амбіції, щоб просто побавитися у рекламу, вони відкладають на другий план, а на перший план виносять бізнес. І ось це нам найбільше подобається.

Як нас “змушують” купувати

Дуже просто. Все починається з дуже простого явища “не знаю - не купую”. Незнання для людини є рівноцінним стресу і страху. Люди ніколи не куплять той продукт, який вони не знають. Відповідно, перша задача, яка збільшує продажі автоматично - це дізнатися. От якщо ви дізналися про продукт, то є значно більша ймовірність, що ви його купите. Наступне - це є рівні знання. Якщо ви його погано знаєте, то ви можете придбати його час від часу. Якщо ви вже розумієте про що продукт і чи пасує він вам, то ви його ще більш ймовірно купите. Таким чином, коли ми будуємо комунікацію, то перша задача, щоб ви дізналися, потім, щоб зрозуміли, що це продукт є саме для вас, що він має конкретні переваги, які потрібні саме вам. От коли ми вибудовуємо таку комунікацію, то в людей змінюється споживання і вони починають переключатися на той чи інший продукт, який їм більше пасує з точки зору світогляду, переваг, які він дає і так далі.

Про соціально відповідальний бізнес

Один наш знайомий, якому ми колись допомогли збільшити продажі, продав свій бізнес, поїхав у Франківськ і відкрив там мережу ресторанів. І в якийсь момент він зрозумів, що він “вперся в місті”. Він досягнув максимального розміру, яке дозволяє зробити місто. І тут у нього було два варіанти: або йому йти з міста, або місто розширювати. І він, як хороший такий патріот, прийшов і сказав “Я хочу місто розширювати”. Логіка така, що є Івано-Франківськ, чи Станіславів - це як перевалочний пункт перед Буковелем. Туди їздять, приблизно, 2 млн людей в рік. В Станіславі - 300 тисяч людей. І цікаве було завдання, затримати їх бодай на кілька днів в місті. Щоб вони залишилися, походили по кав’ярням, по ресторанам і принесли гроші в місто. Але все це можна почати тоді, коли місто стане привітнішим - візуально легшим для споживача. І він сказав “Давай зробимо правила використання зовнішньої реклами в місті”. Я погодився, але сказав, що насправді - цього мало. Ці правила вже є в кожному місті. Я запропуновув зробити щось на кшталт візуальної ідентифікації міста, бо місто має бути про щось, має якось виглядати і має себе ідентифікувати. Він погодився і зібрав, приблизно, 50 підприємців, дрібних і середніх, які склалися до купи грощима на нашу роботу, щоб ми залучили міжнародного спеціаліста з брендінга. Ми з ним почали робити цей проект і в результаті представили його громадськості. Зараз це реалізовується в Станіславі у різних бізнес середовищах. Навіть держава потроху починає цікавитися, а що ж ви там зробили. На державному рівні це не затверджено, але бізнес драйвить цей процес.

Про мрії

Часто рекламісти мріють попрацювати з якимось культовим брендом, як Virgin чи Apple. Але ми і того маємо достатньо, бо, наприклад, працювали з Pepsi. Тут радше така місія бути корисними. І ще хочеться стати першою агенцією з України, на яку рівняється весь світ. От така мрія.