Громадські телерадіомовники вимагають від держави знижку 99% на ліцензування

Питання надання знижки "Громадське телебачення" поставило ще з початку 2015 року - організація звернулась до українського уряду з проханням - ввести зміну до діючої нормативно-правової бази, що складається з одного речення. Вона запропонувала передбачити знижку в 99% на сплату ліцензійного збору для громадських телерадіоорганізацій під час отримання ліцензій на мовлення в супутнику і кабельних мережах. Без такої знижки громадські телерадіоорганізації повинні будуть вимушені сплатити десятки тисяч гривень для отримання ліцензій на мовлення без жодних витрат з боку держави.

При цьому діючі умови сплати за ліцензії передбачають надання знижок державним і комунальним телерадіоорганізаціям розміром в 90%. І це в той час, коли ці численні мовники отримують значні кошти державного бюджету. Громадські мовники не отримують жодної копійки з державного бюджету.

Проект рішення, що пройшов усі погодження і зауваження Міністерства фінансів та Міністерства юстиції, профільний урядовий комітет на чолі з віце-прем’єром Кириленком, був відправлений прем’єр-міністром на додаткове громадське обговорення.

Як зазначають у ГО "Громадське телебачення", яка стала організатором заходу, постанова про знижку є критично важливою на шляху становлення та створення сприятливого середовища для незалежних ЗМІ в Україні.

"В існуючих умовах ми не створюємо штучних перешкод особливо для справді незалежних мовників, бо приватні медіа завжди зможуть заплатити, а нам важливо, щоб було більше вільних медіа. Якщо ми рухаємося шляхом до вільних медіа, то зарегульовувати шкодить нам всім. Від надання знижки держава не втратить анічого, а люди отримають", - пояснила ситуацію Наталка Гуменюк, голова ГО "Громадське телебачення".

"Ми не просимо від держави ніякого ресурсу. Я також не разумію, чому ми маємо платити цей цей ліцензійний збір – ми не просимо державні частоти. Ми не є прибутковими", заявив на початку слухань Роман Скрипін, ведучій та представник ГО Громадське телебачення та запропонував допомогу державі у визначенні ознак громадських мовників.

На думку громадських мовників станом на зараз Кабмін має ухвалити рішення, за яким їм нададуть знижку у 99% на ліцензію, після чого можно розглядати подальші кроки.

"Тут не має конфлікту, коли йдеться про постанову Кабміну у вигляді одного речення", - вважає Гуменюк.

Заступник голови Нацради Григорій Шверк, однак, вважає, що подібні "виключення" з існуючого законодавства - не можна робити. Натомість він запропонував дочекатися, коли ВР ухвалить законопроект за яким ліцензуванню буде підлягати тільки частотний державний ресурс.

"Нацрада вважає, що має бути якнайменша реєстрація мовників. Але є думки, що і цього не треба. Кабельні та супутникові мережі не будуть підлягати ліцензуванню. Цей законопроект має швидко дійти до ВР и проголосований. Я проти виключень у законодавстві. Я б хотів, щоб ми зараз вирішували питання в загальному, а не для однієй організации Громадське", - заявив Шверк.

Представник Нацради вважає, що 120 тис грн - вартість супутникової ліцензії - "не мають бути питанням для медіакомпанії, яка готує якісний продукт". Цей коментар викликав обурення представників громадських мовників, для яких це може бути річний бюджет.

"У вас дуже слушні пропозиції, у вас є бачення. Ми регуляторний орган – ми виконуємо законодавство. Якщо є інші бачення і ви говорите, що Кабмін вирішить однією строчкою – ми виконаємо. Не має бути винятку. Повинна бути одна прозора система для усіх компаній на ринку", - наполягав Шверк.

До слухань були запрошені предстаники медіаспільноти, Держкомтелерадіо, Асоціація правовласників та постачальників контенту, Телекомунікаційна палата України. Слухання відбулись в приміщенні ко-воркінгу #MediaHub.

hromadske.tv