Близько 70% вітчизняного ринку чоловічої білизни займають іноземні виробники. Бізнес-план розповідає про українських друзів-підприємців, які вирішили змінити це виробництвом якісних трусів під брендом Regata Club.

Хто і як виробляє чоловічу спідню білизну в Україні? Чому в магазинах важко знайти труси вітчизняного виробника? І яким брендам білизни українські чоловіки віддають перевагу?

Бріфи, боксери, хіпси, джокі, бікіні та навіть стрінги... Різновидів чоловічих трусів стало так багато, що покупці просто губляться у виборі.

За офіційними даними, обсяг виробництва чоловічої спідньої білизни в Україні становить близько 4 млн одиниць в рік. Хоча, якщо порівнювати цей показник з імпортним, то він не такий вже й високий… Білізна закордонного виробництва на українському ринку складає близько 70%. Для порівняння, в сегменті жіночої білизни виробляється майже 21,5 млн одиниць.

Лідером на ринку чоловічої білизни в США є компанія Hanesbrands. Вона позиціонує себе як найбільший продавець чоловічої та дитячої білизни в «штуках». Виручка Hanesbrands від продажів торік склала $2,7 млрд.

Олександр Матяш та Євген Алексєєв — засновники бренду чоловічої спідньої білизни Regata Club. Самі ж підприємці, які дружать ще зі школи, жартома називають себе «трусяними олігархами». За два роки з моменту заснування торгової марки майбутні мільярдери пошили більше 5000 трусів. Вартість однієї пари — 285 гривень. Хоча спочатку передбачалось, що ціна буде втричі нижчою.

REGATA CLUB

Дата заснування — липень 2015

Форма власності — ФОП

Кількість персоналу — 2 людини

Продукція — труси, шкарпетки

Достаток клієнта — середній +

Виробництво продукції здійснюється підрядником

Ті, хто хоча б раз купував продукцію Regata Club, добре знайомі з історією бренду. Перша партія білизни була протестована Сашею в зоні бойових дій. Коли влітку під час боїв постало питання про те, що білизна незручна, Саша відправив друга на пошуки альтернатив.

У Жені були протипоказання за станом здоров'я, тому на війну він не пішов. Отримав від друга чіткий інструктаж про те, якою має бути білизна, і одразу ж вирушив на пошуки в магазини. Але якісного виробу дешевше, ніж 1000 гривень, не знайшов.

Женя пішов іншим шляхом — і невдовзі на швейній фабриці у місті Васильків із залишків тканини, що призначалася для дитячих сорочок, були відшиті перші 12 пар трусів, які відправились бійцям на фронт. Так і почалась історія підприємців.

Відкладених на власну справу коштів у друзів не було. Тому в бізнес інвестували гроші, які Саша збирав на купівлю квартири. 7000 доларів витратили на закупівлю тканини, виробництво і доставку білизни. І вже за півтора місяці, до кінця Сашиної ротації, було випущено першу партію чоловічої білизни кількістю 478 штук.

Хоч якось триматись на плаву «трусяним олігархам» допомагали друзі, бо витративши всі кошти на виробництво білизни, вони навіть не подумали про упаковку.

Крім того, залишалось презентувати продукцію масовому споживачеві. Але після проведення первинних переговорів з однією з мереж гіпермаркетів, умови яких виявились незадовільними, партнери несподівано прийшли до іншого рішення — розширити виробництво.

Хлопці зробили сайт, створили сторінку в соціальних мережах і навіть спробували запустити рекламу. Та продажі не набрали обертів. До того дня, коли український журналіст Майкл Щур не купив у них «трусєля».

 

У МАЙКЛА ЩУРА 115 ТИСЯЧ ПІДПИСНИКІВ У FACEBOOK

Лише через рік після пошиву тих самих «12 трусєлів» бізнесмени, нарешті, змогли отримати свій перший прибуток, більшу частину якого інвестували в нову партію білизни. Яку, знову ж, треба було ще продати.

Крім продажу онлайн, хлопці домовились із магазином одягу українських виробників та брали участь у різних заходах. Найбільш ефективною точкою офлайн-продажів виявились виставки та ярмарки. Тут виробник не лише безпосередньо зустрічається зі своїм покупцем, а й знайомиться із продукцією конкурентів, вивчає тенденції всього ринку. Слід зазначити, що аудиторія на виставці відрізняється від тієї, яку приводять соціальні мережі.

Для успішного ведення бізнесу з виробництва спідньої білизни в Україні потрібен вихід на масовий ринок. Але, не дивлячись на те, що Саша і Женя все ще не можуть дозволити собі полицю в магазинах великих торговельних мереж, вони вирішили не зупинятись на «трусах» і нещодавно випустили під своєю торговою маркою трекінгові шкарпетки. Також підприємці акумулюють кошти на виробництво спідньої білизни для жінок.

/«Бізнес-план» — проект Hromadske.ua спільно з Currenttime.tv про реальні історії з життя малого та середнього бізнесу в Україні

Поділитись:
spilnokosht desktopspilnokosht mobile