Хто мінує Україну? Чи здатні правоохоронці взяти зловмисників під контроль

Перший місяць 2022-го ще навіть не добіг кінця, а правоохоронці вже отримали 600 повідомлень про замінування — майже стільки, скільки було за весь минулий рік.

Журналістка hromadske Вікторія Рощина виїхала на виклики з вибухотехніками, побувала на судовому засіданні над підозрюваним псевдомінером і спробувала розібратися, хто ж «мінує» цілі міста та чому зараз це так активізувалося.

Деталі — в матеріалі.

«От якщо зараз рване — то сюди точно дістане»

«Як я зробив домашнє завдання — так одразу мінування, а як ні — так школа»,— скаржиться Артур, учень четвертого класу однієї зі шкіл у Броварах на Київщині. Я зустрічаю хлопчика та його однолітків біля шкільного стадіону. Діти гуляють: їхній навчальний день завершився, так і не розпочавшись. «Ми йшли до школи, нас зустріли старшокласники і сказали, що школу замінували. Потім нам учитель сказав йти додому. Але вдома не так цікаво, тому ми пішли гратися», — пояснює учениця Марина.

Наприкінці минулого тижня правоохоронці отримали повідомлення про замінування 10 шкіл та 25 дитячих садочків у Броварах під Києвом. У кожному закладі — понад тисячу дітей. Анонімний терорист вимагав два мільйони гривень і обіцяв підірвати все протягом двох годин. «От якщо зараз рване — то сюди точно дістане. Обережніше»,— застерігають мене діти. Жартують, що були б не проти, якби школа вибухнула. «Ну я не те щоб не люблю школу, просто буде більше часу на ігри», — каже один із учнів.

У школах стоїть незвична для робочої п’ятниці тиша. Я помічаю у класах покинуті речі й навіть їжу. «От як вони сиділи на уроці трудового навчання — так усі й вибігли. Хтось навіть не доїв», — сміється директорка, проте наголошує, що паніки серед учнів не було. «Ми дали короткий дзвінок. Зателефонували батькам, усіх організовано евакуювали. Учнів молодших класів віддали дорослим на руки, старшокласники пішли самі». Після цього будівлю залишили працівники. «Це у нас таке взагалі вперше за весь час. Але паніки не було. Діти щасливі», — розповідає охоронець навчального закладу — єдиний, крім директорки, хто залишився у школі чекати на правоохоронців.

Трохи далі — дитячий садочок. Його теж «замінували». На подвір’ї чергують працівники. «Прийшло у вайбері повідомлення: сказали, що заклади освіти заміновано, терміново потрібно евакуювати всіх дітей. Ми за 10 хвилин евакуювали садочок, пішли на шкільний стадіон — у нас там є такий евакуаційний пункт. Дітей дуже швидко й оперативно розібрали»,— розповідає заступниця директора дитсадка.

Біля ще однієї броварської школи помічаю автомобіль патрульної поліції. Жінка біля входу думає, що я — учениця, і кричить: «Ідіть додому! Замінували тут все». Я показую журналістське посвідчення, вона дозволяє зайти. Приміщення саме перевіряють правоохоронці.

Постійна робота для Джема

«Якщо є підозра вибухівки — він завмирає, — так кінолог пояснює особливості роботи поліцейського собаки Джема. — Далі він не йде, на підозрілий предмет не кидається. Це вже ми відпрацьовуємо місце, на яке він покаже».

На огляд кожного об’єкту вибухотехніки витрачають близько двох годин. Спецслужбовці вважають, що хибними замінуваннями людей відволікають від чогось важливого, але хто, чому й навіщо — питання не до них, а до слідчих.

Цікавлюся, чи стресова їхня робота.

«Авжеж, стресова, на нас велика відповідальність. Тут потрібно все детально оглянути, будь-яка неуважність може коштувати життя»,— відповідають мені правоохоронці та обстежують приміщення далі.

Після перевірки група патрульних складає акт про відсутність підозрілих предметів. Його підписує керівництво закладу, вибухотехніки та кінологи.

«Все буде добре. Ви теж уже йдіть, не мерзніть», — кажуть правоохоронці на прощання директорці школи, а самі їдуть на наступний виклик.

«Я — не терорист! До побачення»

«Я російський терорист KARNAVAL. Офіційно заявляю, що замінував усі школи і ТРЦ у місті Бровари», — таким було повідомлення від псевдомінера, що паралізував роботу шкіл та садочків на Київщині.

Це псевдо зустрічається не вперше. Минулого тижня у Кривому Розі правоохоронці викрили хлопця, який нібито замовив мінування місцевого коледжу в адміністратора російського телеграм-каналу під назвою KARNAVAL (слідство вважає, що кураторами каналу є російські спецслужби). Це був 18-річний студент місцевого вишу Владислав Кокушков, якого суд пізніше відпустив під нічний домашній арешт. На судовому засіданні він заявив, що до групи доєднався через цікавість — думав, що все це жарти. А потім, за його словами, знайомий вмовив перевірити, чи схема «замінувань» справді працює.

Натомість прокурор у справі вважає, що це був свідомий вчинок, а не просто провокація. «Втім, усе це ще буде досліджуватися. Допитують свідків, тривають експертизи, щодо організаторів цих каналів. Матеріали плануємо виділити в окреме провадження», — каже прокурор Дмитро Троцик. Він також наголосив, що рішення суду про нічний домашній арешт планує оскаржити, оскільки вбачає ризики в перебуванні хлопця на волі. «Попри те, що ми вилучили ґаджети, ми розуміємо, що все одно існує можливість дистанційного видалення інформації або її зміни».

Адвокат підозрюваного спілкуватися відмовився, а на суді заявив про «відсутність життєвого досвіду у підзахисного». Сам Кокушков свідчення ще не надав. Спілкуватися зі мною юнак також не захотів, лише коротко прокричав під час конвоювання: «Я — не терорист! До побачення». 

Правоохоронці вилучили у Кокушкова комп’ютер і мобільний телефон, на яких лишилися докази — листування з адміністратором телеграм-чату. Мама підозрюваного Кокушкова розповіла мені, що в телеграм-каналі, про який йдеться у підозрі, було близько 60 учасників.

Сто гривень — і школу «замінують»

Я також написала в цей телеграм-чат. Користувач з ім'ям KARNAVAL підтвердив, що займається «мінуваннями», і повідомив, що «за 300 рублів (105 грн — ред.) переведе учбовий заклад на дистанційку». Гроші, згідно з інструкцією, слід надіслати на QIWI-картку. На уточнювальні запитання про те, чому він цим займається та скільки каналів координує, акаунт не відповів, а щодо затриманого Владислава пояснив коротко: мовляв, хлопця затримали, бо «базікав забагато».

В Національній поліції зазначили, що псевдомінери зазвичай користуються засобами анонімізації — наприклад, VPN або TOR. В СБУ додали, що визначили кілька десятків телеграм-каналів, за допомогою яких і узгоджуються псевдомінування.

Варто зазначити, що схожа ситуація з мінуваннями нині і в Росії: журналісти ВВС зауважили, що, приміром, роботу навчальних закладів Черкас паралізували ті ж самі повідомлення, що й роботу шкіл у Ростові-на-Дону.

Дайте 50 тисяч гривень, і мінування не буде

Вранці 16-го грудня на електронну адресу директора бердянської загальноосвітньої школи надійшов лист про замінування будівлі. З вимогою: надіслати на банківський рахунок 50 тисяч гривень. «Мінер» назвався блогером Іваном Золочівським, а в листі, серед іншого, написав: «Я все життя всіх ненавидів. Сьогодні ви всі відчуєте мою ненависть. Вам усім кінець», «Я дуже сильно сподіваюся що помруть 500+ людей, я ненавиджу цей світ». Цікаво, що псевдомінер, який наприкінці грудня паралізував метро в російському Новосибірську, також представлявся тіктокером Злочевським.

Директор одразу звернувся до поліції. Мінування виявилось фейковим.

Через паніку люди гинуть навіть під час фейкових мінувань

«Одна з найголовніших небезпек під час евакуації — саме паніка. Чимало людей гинуть навіть під час фейкових мінувань, бо всі починають бігти, давити одне одного», — розповідає Олена Кендиш, психологиня столичної поліції. Ми звернулися до неї з проханням пояснити, як діяти під час евакуації, що слід і чого не слід робити.

Пані Кендиш наголошує на деталях, які є значущими під час «мінувань»: наприклад, учителям, які повідомляють про евакуацію, варто контролювати не лише голос, а й кожне слово.

«Потрібно щосили уникати негативних слів: “злочинець”, “смерть”, “небезпека”. Це викликає паніку, особливо в дітей. А паніка спричиняє дві реакції: або агресію, або ступор. І обидві є небезпечними. Вчителям важливо говорити твердим, але доброзичливим голосом. Під час спілкування з малечею слід уникати слів з часткою “не”, натомість повторювати, наприклад: “Я тебе чую. Ти в безпеці. Я тобі допоможу” тощо».

Психологиня додає, що регулярні репетиції евакуацій у навчальних закладах є дуже важливими: коли людина чітко розуміє, що потрібно робити — паніка відступає.

Також поради в ілюстративній формі для учнів та студентів опублікував освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

Ви в торговому залі, який замінували. Як діяти?

Якщо ж «замінували» торгово-розважальний центр чи інші громадські місця — важливо в жодному разі не йти проти натовпу. «Якщо ви у натовпі і впали — насамперед слід спробувати якнайшвидше підвестися. Але якщо не вдається — затулити руками голову, грудну клітку і згорнутися калачиком, — пояснює пані Кендиш. Також вона зазначає, що дуже важливо виконувати вказівки правоохоронців. — Часто люди не розуміють, чому їм, наприклад, кажуть підійматися на третій поверх — через перший же нібито швидше. Проте саме правоохоронці мають повну картину, і вони розуміють, що спуск може бути небезпечним або шлях заблоковано. Важливо слухатися».

6 років ув’язнення для мінера з «ДНР»

Завідомо неправдиве повідомлення про замінування — кримінальна стаття. За це можуть дати до 6 років в'язниці. А якщо «мінують» важливі об’єкти інфраструктури, лікарні чи школи — злочинцеві світить до 8 років за ґратами.Однак для цього його ще слід спіймати.

Більшість повідомлень про мінування цього року надходила електронною поштою, і писали переважно з територій «ДНР» та «ЛНР». А це означає, що знайти та покарати злочинців буде дуже складно. «Сьогодні ми можемо впевнено констатувати: серія псевдозамінувань — ні що інше, як елемент гібридної агресії та спланована інформаційна операція. Мета цього інформаційного-тероризму — тримати українців у напрузі, вселити невпевненість у власній безпеці, і зробити це не стільки терористичним актом, скільки можливістю такого. Тому головне — зберігати спокій», — наголосив міністр внутрішніх справ Денис Монастирський.

Трапляється й так, що куратори з РФ залучають до фейкових замінувань і громадян України, яким дають чіткі вказівки та обіцяють анонімність.

Днями на Черкащині СБУ викрила студента-першокурсника, який протягом січня через закритий телеграм-канал «мінував» школи, коледжі, житлові будинки й торговельно-розважальні центри. Окрім цього, він нібито створив власний телеграм-канал, де публікував звіти про результати «замінувань», отримував наступні замовлення та гроші від російських кураторів.

Спіймати мінера ще до мінування: місія можлива?

У Національній поліції на мій запит повідомили: у 2021-му році 184 «мінерам» оголосили про підозру, а до суду скерували 226 проваджень.

Від початку 2022-го ж поліція знайшла 16 псевдомінерів, і лише п’ятьом оголосили про підозру. А «мінувань» було понад шістсот!

Голова Національної поліції Ігор Клименко наголошує, що кінологи та вибухотехніки чергують цілодобово і реагують на кожен виклик про мінування, «адже безпека громадян — на першому місці». Я запитала поліціянтів, скільки ж платникам податків вартує один такий виїзд, проте мені відповіли, що спеціальної «фінансової» статистики немає.

Чи діють правоохоронці на випередження? А чи можливо взяти «мінерів» під контроль? У поліції кажуть: лише частково. Скажімо, департамент кіберполіції моніторить інтернет і за допомогою спеціальних програм шукає псевдомінерів. Те ж саме роблять і в Службі безпеки. Речник СБУ Артем Дегтяренко коротко зазначив нам: «Робота на випередження постійно триває. У різні способи, зокрема й негласні, які ми не можемо розголошувати».

Утім, з огляду на статистику та подальші «замінування», у битві «мінери-правоохоронці» рахунок поки що 1:0. На користь перших.