«На краю землі»: як депутати Миколаївщини ділять узбережжя
Підробка документів, самовільна забудова, так звані «тітушки», які допомагають захопити землю, — все це вже будні земельних конфліктів.
Але на Миколаївщині пішли ще далі — місцеві депутати заради землі біля моря вирішили закрити школу. Адже на три гектари її території можна звести котеджне містечко або кілька баз відпочинку.
Село Покровка розташоване біля морського узбережжя, в одному з найвіддаленіших районів Миколаївської області. Тут є школа. Нещодавно чиновники вирішили поступово скорочувати у ній класи. Діти з цього села та з Покровського, розташованого зовсім поряд, тепер мають їздити до іншого села — Василівки за 25 кілометрів, адже школа в Покровці опинилася на межі закриття.
Сергій Філіпенко — мешканець Покровського і батько чотирьох школярів. У 2015 році він пішов добровольцем на Схід України у складі 79-ї бригади. Зараз Сергій у відпустці і каже, що має незабаром знову відбути на Донбас. До від’їзду йому лише хотілося б вирішити проблему з навчанням дітей у своєму селі. Бо їздити щодня в сусіднє віддалене село фізично важко.
«Нас зібрали і сказали, що дітей більше навчати не можуть в зв’язку з тим, що за законом в нiй не вистачає учнів. Тобто, що вони будуть навчатися в селі Василівка, розташованому за 25 кілометрів. Їхати туди треба півтори години. Дітей закачує, п’ють таблетки», — розповідає учасник АТО з Покровського.
Кінбурнська коса, на якій розташована Покровка, — це півострів, вкритий пісками. Півторагодинна поїздка цими піщаними дорогами — серйозне фізичне випробування для організму дорослого, не те, що дитини.
Час від часу учні залишаються вдома, бо у місцевої сільради не завжди є кошти на пальне для сільський автобус. За словами Філіпенка, перші та останні заняття у школі скасовують. На перше вони не встигають, а останнє — щоб доїхали додому, доки стемніє.
Втім, місцеві мешканці твердять, що кошти на школу в Покровці, за бажання, можна було б знайти. Але у сільради інші пріоритети.
«Ми зараз зайшли у глухий кут щодо цього питання. Але потім ми вирішили його так, щоб довозити дітей до Василівки і навчати 5-10-11 класи там», — заявив Покровський сільський голова Григорій Агафонов.
Та місцеві активісти впевнені, що під закриттям учбового закладу криється схема чергового розподілу коштовної землі. Адже, школа займає майже 3 гектари біля моря. Сергій Філіпенко певен, що в закритті школи зацікавлений сам сільській голова:
«Школа розташована на самому узбережжі моря. Навіщо її закривати? Я вам скажу. Це готова база відпочинку».
Очільник села такі звинувачення відкидає: «Це нісенітниця і маячня сивої кобили. Але як можна навчальне приміщення продати кудись або кудись загнати ще й землю?»
Кінбурнська коса, на якій розташоване село — унікальне місце. Тут є кефалеві озера, соснові ліси, заповідник з рідкісними рослинами та тваринами. А головне — чисте море. Влітку на цьому півострові, відірваному від цивілізації, відпочивають тисячі туристів. Відтак, земля коштує чимало — від 1 до 3 тис. доларів за сотку.
Єдина влада на косі — Покровська сільська рада. Вже 30 років її незмінно очолює Григорій Агафонов, депутатський корпус також майже не оновлюється. Розуміючи попит на тутешню землю, сільрада поставила її роздачу «на конвеєр». Масова роздача землі в Покровці, зрештою, зацікавила правоохоронців. Поліція Миколаївщини порушила 5 кримінальних проваджень щодо посадових осіб сільської ради. Два з них вже закриті, у трьох інших слідство все ще триває.
«Відкуповує він свободу землями. Подивiться, кому він землю виділяє і в якій кількості. Він на короткому поводку. Силовики приходять сюди і отримують землю», — впевнений Сергій Філіпенко.
Публічна кадастрова карта дає відповідь на питання, чому справи про переділ землі в Покровці не доводяться поліцейськими до суду.
Наприклад, тільки працівникам Очаківського відділку поліції або їхнім родичам надано тут 9 земельних ділянок. Серед бенефіціарів — Дмитро Волков, дільничний у Покровській сільраді, Артем Родигін, колишній начальник слідчого відділу, Микола Войналович, працівник райвідділу, Юрій Литвиненко — теж колишній начальник Очаківського райвідділу. Також землю отримали колишні очільники Нацполіції Миколаївщини.
В середньому «нарізалось» від 10 до 25 соток, а це за ринковими цінами від 25 до 50 тисяч доларів. Чи можна це вважати підкупом правоохоронців?
Запитуємо у в.о. начальника слідчого управління відділу Очаківської поліції:
— Ви отримували землю в Покровськiй сільській раді, село Покровка?
— По-перше, не я її отримував, отримувала моя дружина. І отримували ми до того, як одружилися.
— Ми подивилися, у вас піврайвідділу земельні ділянки отримало в Покровці і Покровському районі. Чи немає в цьому спроби посадових осіб Покровської сільської ради уникнути відповідальності шляхом роздачі землі працівникам райвідділу?
— Це право кожного громадянина, якщо мені пам'ять не зраджує, відповідно до Земельного кодексу.
— Але ж не кожен громадянин може отримати цю землю.
— Так, абсолютно. Звичайно. Якщо слідчий отримує землю і у нього в провадженні справа, то звичайно виникає питання. Напевно, підлягає перевірці обов'язково. — додає поліцейський начальник.
Податківці, судді, чиновники управління земельних ресурсів — всі вони також отримали тут земельні ділянки.
Не забули сільські депутати і про себе. На депутата сільради Миколу Крумаленка оформлено 10 ділянок площею близько 16 гектарів. Місця, які можна назвати унікальними — біля самого моря та на землях регіонального парку, де розташоване поле орхідей. Депутат каже, випасатиме там худобу.
Місцева прокуратура зробила спробу оскаржити виділення цієї землі. Аж раптом працівниця прокуратури Вікторія Чехліна, яка веде земельну справу депутата Крумаленка, та її чоловік отримали ділянку в цих місяцях. Ми запитали її, чи не виникає конфлікт інтересів при цьому? Працівниця прокуратура відмовилась відповідати на запитання кореспондента та рекомендувала звернутися до прес-служби.
Селяни сподівались врятувати школу через отримання селищем Покровка статусу віддаленого району, який може претендувати на бюджетну підтримку. Але за таких темпів роздачі ділянок і напливу нових землевласників, тут скоро буде популярний курортний центр, а не малозаселений віддалений район.
«Ми написали листа з проханням визнати Покровську сільську раду важкодоступною. Мені подзвонили і сказали — зрозуміло, що буде негативна відповідь. За останні 4 — 5 років Покровська сільрада виділила 2,5 тисячі ділянок землі», — відповів Сергій Самоуков, голова Очаківської райдержадміністрації.
Сергій Філіпенко та його односельці вважають, що якби частина земель була продана на відкритому чесному аукціоні, грошей би вистачило і на школу, і на інші потреби села. Натомість тепер, стараннями сільради, у Покровки обмаль коштів і не так багато вільних ділянок землі. Одна з яких — під місцевою школою.
Зараз Сергій Філіпенко не має надії ані на місцеву владу, ані на правоохоронні органи, ані на справедливий суд.
«Чому мені з Очакова з Міністерства освіти дзвонять і кажуть: ми розуміємо, що це незаконно. Але що нам робити? Якщо вони не розуміють, шо робити, хай беруть каску, броню і їдуть туди... Там є що робити...» — додає обурений боєць АТО.
/Ярослав Чепурний, Олег Оганов – Центр журналістських розслідувань (Миколаїв) для «Слiдство.Iнфо».