З Мюнхена до Києва: як Німеччина підтримує українську культуру
Громадське.Культура прогулялося з Беатою Кьолер Києвом, а також Сумами, куди очільниця Ґете—Інституту завітала для підписання меморандуму про співпрацю з місцевим університетом. Про важливість культури в сучасному світі, українську провінцію та ностальгію за Батьківщиною — в репортажі Громадське.Культура
День Беати Кьолер починається о 8:30 з уроку української мови. Переїхати з Німеччини в Україну жінка вирішила ще до Майдану. Три роки тому вона це зробила. Тепер живе в Києві, працює на Подолі — директоркою Ґете-інституту.
«Протягом дня в мене дуже багато зустрічей. Із партнерами обговорюємо підтримку проектів, підписую документи. І лише після цього найулюбленіша частина роботи — нас запрошують на виставки, вернісажі, концерти».
Ґете-Інститут — громадська організація, яка підтримує міжнародну культурну співпрацю, а також сприяє вивченню німецької закордоном.
«Ми співпрацюємо з людьми, які беруть на себе відповідальність за розвиток. Наприклад, Юрій Андрухович. Він був на Майдані. Чи Сергій Жадан, твори якого перекладають на німецьку. Вони відрізняються від західних митців, які цікавляться більше естетичними питаннями незалежними від політики. А тут митці — це двигуни соціальних перетворень».
Громадське.Культура прогулялося з Беатою Кьолер Києвом, а також Сумами, куди очільниця Ґете-Інституту завітала для підписання меморандуму про співпрацю з місцевим університетом. Про важливість культури в сучасному світі, українську провінцію та ностальгію за Батьківщиною — в репортажі Громадське.Культура
- Поділитися: