ENRU

Хулігани чи небезпечні дезертири: як військові поранили жінку в її квартирі

Анна Загривна вивезла родину з окупованого Луганська до Попасної. Але війна заскочила їх й у прифронтовому містечку: до оселі Анни вдерлися вояки ЗСУ та підстрелили її матір. Чому військові відкрили вогонь, хто за це відповідатиме та якої допомоги потребує постраждала жінка — з'ясовувало Громадське.

У Попасній Анна з матір'ю Любов'ю Стехіною та малолітнім сином винаймали квартиру. Одного дня в листопаді 2017 року до них спершу постукали, а потім почали ламати двері. Відчинивши, Анна побачила двох військових. За словами жінки, вони були п'яні та озброєні, вимагали пустити їх в дім, мовляв, для перевірки.

«Я намагаюся зачинити двері, тягну їх на себе, а один у дверний отвір приклад автомата поставив і не дає зачинити. Я не втримала двері, він мене відштовхнув прикладом у плече. Я благала не стріляти й кричала, що в мене тут дитина», — розповідає Анна.

Коли перший військовий потрапив до оселі, мати Ані саме вийшла з кімнати. У цей час його товариш по службі вистрілив, куля влучила жінці в живіт.

Як згодом встановила експертиза, військові таки були напідпитку, пише видання Informator. Вони самовільно покинули військову частину №А3715, розташовану поблизу Попасної, прихопивши із собою автомати. Фактично це були дезертири, які вирішили їхати до Харкова.

Дочекатися потяга військові вирішили в чужій оселі. Так опинилися у квартирі Анни Загривної.

Того ж дня, 13 листопада, на офіційній сторінці Штабу АТО у Facebook з'явилося повідомлення про затримання двох військових, які «завдали тілесних ушкоджень» мирним мешканцям, і про початок розслідування військовою службою правопорядку.

Громадське звернулося до військової прокуратури із запитанням, на якому етапі нині слідство, і за якими статтями відкрили кримінальне провадження.

З'ясувалося, що затримані перебувають на гауптвахті Військової служби правопорядку в Сєвєродонецьку (гауптвахта — спеціальне приміщення для заарештованих військових збройних сил), а кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за статтями №262 («Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї… або зловживання службовим становищем»), та №296 («Хуліганство») Кримінального кодексу України.

У Попаснянській ВЦА про цей випадок кажуть «все може бути» — військові на передовій переживають постійний стрес. А от грошей на реабілітацію, за словами голови ВЦА Сергія Шакуна, жінка, найімовірніше, не дочекається 

16 січня 2018 року двом затриманим військовим продовжили термін перебування під вартою на два місяці. У цій справі потерпілими визнали саму Анну та її поранену матір Любов. Неповнолітній син визнаний свідком.

«Триває слідство, проводять експертизи. Була тільки одна, має бути ще чотири. Мама досі в Дніпрі в лікарні Мечникова. Міністерство оборони у фінансовій допомозі на реабілітацію відмовляє, бо вже частково профінансували лікування,  — розповідає Громадському Анна. — Уже майже все загоїлося, лікарі чекають, щоб зрослися кістки. Лікування триватиме до травня. А через те, що мати півтора місяці пролежала на витяжці, все заросло хрящем. Потрібна реабілітація, щоб вона змогла знову ходити».

За її словами, в Україні існує всього три реабілітаційні центри, де можуть допомогти її матері — в Києві, Харкові та Запоріжжі. Але реабілітація коштує щонайменше 40 тисяч гривень. Позаяк грошей у переселенки немає, вона звертається до місцевої влади та Міністерства оборони з проханням допомогти фінансово.

У Попаснянській військово-цивільній адміністрації про цей випадок кажуть «все може бути» — військові на передовій переживають постійний стрес.  А от грошей на реабілітацію, за словами голови Попаснянської ВЦА Сергія Шакуна, жінка, найімовірніше, не дочекається, адже ще не минуло року, відколи їй виділили допомогу — три тисячі гривень.

«Людина має по закону отримувати допомогу раз на рік. Ми працюємо згідно з Конституцією, згідно із законом. Якщо людина отримала на себе допомогу, то на маму можна. Якщо людина хоче допомоги, то вона дзвонить і каже «ніхто нічого не робить».

Військові — це люди, які пішли обороняти. Треба виховувати відповідальність. Хто продає їм алкоголь, хто не продає. Ті ж самі брати, сестри, друзі, це наше оточення. До того ж, у таку погоду хлопці сидять в окопах стільки вже на передовій? Усе в житті буває».

У Міноборони ж відписують, що вже частково профінансували лікування матері, а якщо родина ще має фінансові потреби, то потерпіла може отримати допомогу тільки згідно з рішенням суду.

До травня 2018 року мати Анни продовжуватиме лікування, потім потрібна буде реабілітація, гроші необхідно знайти протягом трьох місяців. Донька каже, що це коштуватиме близько сорока тисяч гривень. Громадське продовжуватме слідкувати за тим, як просуватиметься справа щодо бійців ЗСУ.