Кримські татари продовжують жити в Криму, як більмо на оці — заступник голови Меджлісу Ільмі Умеров

12 травня 2016-го року ФСБ в анексованому Криму порушила проти Ільмі Умерова кримінальну справу за статтею 280.1 за нібито заклик в ефірі телеканалу ATR до дій, які «загрожують територіальній цілісності Російської Федерації».

Наразі розслідування завершене, Умеров починає знайомись з матеріалами справи, після чого має розпочатися суд. Обвинувачення передбачає позбавлення волі строком на 5 років.

З 18 серпня Ільмі Умеров перебував у 9-му відділенні стаціонарної судово-психіатричної експертизи для осіб, які не перебувають під вартою.

7 вересня Умерова звільнили з психіатричної лікарні в окупованому Криму.

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров Фото: krymr.org (RFE/RL)

Що зараз відбувається із правами людини на півострові?

Останнім часом з'явилось дещо нове у діях окупаційної влади. Вони почали займатися обмеженням прав і можливостей наших адвокатів. Ми не можемо похвалитися, що у нас багато адвокатів. Їх, на жаль, дуже мало. В РФ немає свободи слова, дотримання прав людини, немає нормальних судів. Тому адвокатів, що бажають зв’язуватись зі справами кримських татар, зі справами, що пов’язані з політикою і взагалі з Кримом, не так вже й багато.

У мене є один московський адвокат. Він одночасно є адвокатом Ахтема Чийгоза, заступника голови Меджліса. Ніколай Полозов є моїм адвокатом. Його тепер залучають за моєю ж кримінальною справою у якості свідка. Свідок не може бути адвокатом у цій справі за законами РФ. І тепер Полозов є свідком обвинувачення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Репортаж з психлікарні в Криму: як Ільмі Умеров проходить примусову експертизу»

Ще одне нововведення. Замість порушення таких кримінальних справ, розслідування яких тягнуться дуже довго, вони тепер взяли за практику заводити адміністративні справи. Звинувачують людину в адміністративному правопорушенні, як правило це публікація або репост у соцмережах, і саджають людину на 10-15 діб.

Що ви можете зараз зробити? Що можуть зробити кримські татари? Що може зробити Меджліс, перебуваючи тут?

Можливості дуже і дужн обмежені. Ми не визнаємо проведений у 2014-му році референдум, не визнаємо юрисдикцію РФ у Криму, не визнаємо анексію та приєднання, не визнаємо окупаційну владу. Такий мовчазний ненасильницький протест. І, що головне, продовжуємо тут жити. Як більмо на оці кримськотатарський народ у своїй більшості продовжує жити в Криму. Незначна кількість поїхала.

Скільки залишилось і скільки поїхало?

Ми вважаємо, якщо було 300 тис. кримських татар у Криму, то 20 тис. поїхали. Інші живуть в Криму. Побажання до влади української, до парламенту, до президента перейти від слів до справи і ухвалити кілька законів. Один з них — про статус кримськотатарського народу, і внести зміни до Конституції України про Крим, який сьогодні є автономією, зробивши Крим кримсько-татарською автономією у складі України. І робити це потрібно, не чекаючи деокупації та звільнення Криму.

На практичному рівні, будь-які дії, які робитиме Україна, ніяк не відображатимуться на Криму. Тут потрібно працювати над тим, щоб зміцнювались економічні санкції стосовно РФ. Я інших варіантів не бачу. Санкції мають розширится, і РФ має сама прийти до того, що вона мусить відмовитись від Криму і частин Донецької та Луганської областей.

Повернення Криму має зробити сама Росія. Інших варіантів я не бачу, тому що надто мілітаризований півострів, і немає військових сил, які могли б протистояти військовій міці, що перебуває в Криму.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Покинути Крим — все одно що покинути хвору матір», — спецрепортаж до третьої річниці окупації

Зліва направо: національний лідер кримських татар Мустафа Джемілєв, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров та заступник голови Меджлісу Ільмі Умеров Фото: сторінка Ilmi Umerov у facebook

Ви можете згадати, яким було 26 лютого 2014-го року? Зараз багато людей, можливо, не ми, не ви, забули. Хтось пам’ятає лише так званий штучний референдум. Ви пам’ятаєте ці дні перед 26-м, 26-е? Як все відбувалося, як ви про все дізнавалися?

Це був період дуже напружений. Приблизно починаючи з 20-х чисел лютого щодня ми отримували відомості, що Верховна Рада Криму збирається ухвалювати сепаратистські рішення, звертатися до Путіна з проханням приєднати Крим до РФ. І ми майже щодня збиралися у будівлі Меджлісу кримськотатарського народу, проводили якісь наради, робили якісь заяви, готували резолюції. Це був дуже напружений період. Можливо, ми тоді самі не розуміли, на порозі яких подій ми перебуваємо.

А яким було 26-е, пригадаєте?

У нас була інформація, що цього дня спікер кримського парламенту Константінов збирає сесію, щоб ухвалити певне звернення до Путіна. У нас була інформація, що це повідомлення має сепаратистський зміст. В руках ми його не тримали, не читали, але всі наступні події підтвердили наші підозри і наміри кримської, тоді ще української, влади, ухвалити сепаратистські рішення.

26-го політична сила, яка називалась «Русское единство»… не зовсім так. Ми вирішили провести пікет навпроти будівлі Верховної Ради з метою показати наше ставлення до можливого розвитку подій в Криму.

Ми були проти сепаратистських рішень в Криму, ми за єдину Україну, ми стояли і скандували: «Крим — це Україна». А на іншому боці площі перед Верховною Радою Криму зібралась політична сила, яка називалась «Русское единство» з російськими прапорами. Якщо у нас були українські та кримськотатарські прапори, — у них були російські, і вони скандували «Крим — Росія». Вони зібрались, щоб чинити тиск на депутатів, щоб ті швидше ухвалили рішення про якийсь референдум з подальшим приєднанням Криму до Росії.

Зіткнення між активістами "Русского единства" та кримськими татарами біля Верховної ради Криму у Сімферополі 26 лютого 2014 року

Фото: Artur Shvarts/EPA

Чи було розуміння, що відбувається з точки зору військових, силових структур Росії?

Чесно, поклавши руку на серце, скажу, що чіткого розуміння і усвідомлення, що може до такого дійти, не було. Навіть ввечері, коли все скінчилося і Чубаров попросив людей розійтись по домівках, більшість людей розійшлись. Ми, коли прощались, говорили, що, напевно, ще років 10 сепаратистських настроїв у Криму не буде. Виявилось, що ми сильно помилялись. Все відбулося не просто в найближчий час, а одразу цієї ж ночі.

Все відбулося в ніч з 26-го на 27-е лютого. ГРУшники російські без розпізнавальних знаків, у військовій формі здійснили захоплення будівлі Ради Міністрів АР Крим і будівлі Верховної Ради АР Крим. Я так думаю, що керівництво і Ради Міністрів, і Верховної Ради про це знало. Тому що не було ніякого спротиву. Не було наказів жодним підрозділам, адже в Криму було більше 300 військових підрозділів. Були усілякі «Альфа», «Беркути». Була, врешті-решт, міліція, війська СБУ. Нікому жодного наказу чинити спротив або здійснювати якісь дії проти того, що відбувається в Криму, віддано не було.

Звісно, що ми не знаємо до кінця, але чи був сенс щось робити інакше? В той момент багато хто з людей не знав, що відбувається, не знали, як вчинити. І, можливо, цих відповідей немає й досі.

Якби кожна військова частина по одній автоматній черзі у відповідь дала тим, хто їх заблокував, це було б 300 автоматних черг. Якби військові частини отримали наказ і чинили якийсь опір, то настільки далеко ці проблеми б не зайшли. Навіть можна було програти ці військові дії, було б якесь продовження. Були б якісь партизанські рухи, частина населення підтримала би військових. В цьому випадку нікому не залишили шансу чинити будь-який спротив.

Як ви думаєте, наскільки ваше становище небезпечне? Як ви взагалі оцінюєте свою ситуацію?

Проти мене порушено кримінальну справу за статтею «екстремізм», за публічні заклики до порушення територіальної цілісності РФ. Мені реально світить п’ятирічний термін. Я перебуваю на підписці про невиїзд. Судіть самі, яка небезпека мені загрожує. Але думка поїхати з Криму в мене не з’являється.

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі УмеровФото: сторінка Ilmi Umerov у facebook

Підписуйтесь на наш канал в Telegram