ENRU

Трирічна перспектива Мінфіну: служба фінансових розслідувань і пенсійна реформа — інтерв'ю з міністром фінансів

Кабмін вперше в історії незалежної України затвердив середньострокову бюджетну резолюцію на 2018-2020 роки. Вона передбачає зростання економіки на 5% у найближчі три роки. Тож тепер країна має план, який, до речі, міністр фінансів закликав перевиконати.

Також Мінфін продовжує боротися за створення служби фінансових розслідувань. Вона, за словами міністра, буде незалежною і ефективною, тому її підтримають всі.

Що означає справедлива пенсійна система, чому важливо планувати бюджет більше, ніж на рік, та коли в Україні почнуть по-справжньому незалежно розслідувати фінансові злочини — в інтерв’ю Громадському розповів міністр фінансів Олександр Данилюк.

Міністр фінансів України Олександр Данилюк Фото: В'ячеслав Ратинський/УНІАН

 БЮДЖЕТНА РЕЗОЛЮЦІЯ: перспектива трьох років

Чим важлива ухвалена Кабміном бюджетна резолюція?

Це план на наступні 3 роки. Вважаю, це найважливіший фінансовий документ, на базі якого будуватиметься бюджет, трирічна перспектива, де закладаємо основні реформи.

Якби ми писали цей документ і не закладали, що ми плануємо робити в майбутньому, то він був би суто бюрократичний, нікому не цікавий. Ніхто б там не зрозумів нічого. А це документ — бачення уряду: що ми плануємо робити, як ми плануємо розподілити ресурси і що ми хочемо отримати протягом трьох років; як це позначиться на бюджеті і, взагалі, на економічних показниках країни. Комплексний документ.

Раніше бюджет не подавався вчасно, не голосувався вчасно...

Це процедурні речі. Наприклад, ми запускаємо медичну реформу. А що це означає? Що в нас буде більше інвестицій? Менше витрат на одні сфери, а на інші треба збільшувати, на превенцію, наприклад? Це означає, що треба продумати і вкласти це в бюджет. І зараз ми цим займаємося. Не виписуємо всі деталі, але стратегічно в цьому документі є все, що планує зробити уряд, держава протягом наступних 3 років.

Чи в резолюції передбачені механізми, які гарантували б продовження ваших кроків в разі приходу іншого уряду?

Я вважаю, що у кожного уряду є своє завдання. Ми маємо зараз не думати як зацементувати, закріпити наші досягнення, а не зупинятися і продовжувати трансформацію, реформи в тих сферах, де маємо це зробити. І, коли ці реформи будуть давати позитивний ефект, це і є головний запобіжник.

Тож якою, на перспективу на 3 роки, нинішнє міністерство бачить Україну?

Уряд визначив пріоритетні реформи. Це реформа медичної сфери, освіти, системна реформа податкової служби. Вони нам мають дати через 3 роки декілька результатів. Перше – якісніші державні послуги. Це складно оцінити в фінансовому документі, але це має бути нашою метою і люди оцінюватимуть.

Друге – фінансово і економічно ми маємо стати незалежними. У нас в 2019 році завершується програма МВФ. Для її успішного завершення нам треба зробити ще декілька структурних реформ. Наприклад, приватизацію, щоб передати підприємства до ефективного власника, бо зараз вони грабуються.

Далі — пенсійна реформа. Зараз система пенсійного забезпечення нестабільна, вже є ризики через декілька років, що люди не будуть отримувати гідні зарплати, пенсії. Бо вони були неіндексовані, система не є збалансованою. Ми знайшли відповідь, як гарантувати людям гідні пенсії, і збалансовану систему.

Наступне — земельна реформа.

Ці три принципові структурні реформи, є зараз в програмі МВФ. Коли ми їх завершимо, то отримаємо результат вже за декілька років,  і від попередніх реформ, і тих, що я зараз сказав. Таким чином, на час завершення програми МВФ, в 2019 році, ми маємо бути фінансово, економічно незалежними. Це наша мета.

Кабмін вперше за історію бюджетування в незалежній Україні затвердив середньострокову бюджетну резолюцію на 2018-2020 роки (на фото- міністр фінансів Олександр Данилюк (праворуч) та прем'єр Володимир Гройсман (в центрі)  під час засіднання уряду 14 червня) Фото: Владислав Мусієнко/POOL

Чи можна зараз прогнозувати, скільки нових позик та інвестицій має залучати Україна? Як ми маємо готуватися вже у 2017 році, щоб у 2019 не бути змушеними просити додаткових позик для погашення попередніх?

Ми використовуємо дуже ефективно і дозовано підтримку МВФ. Гроші, які ми залучаємо від МВФ, не йдуть на проїдання, не йдуть в міністерство фінансів, щоб ми заклали в бюджет, і, наприклад, спрямували на якісь популістські заходи. Вони йдуть до резервів Національного банку і там накопичуються, не проїдаються. І, коли прийде час виплачувати, вони також будуть виплачуватись. Але розвиваючи економіку, ми будемо вже власні ресурси отримувати і накопичувати в резервах.

Справді, у нас в 2019 — 2021 будуть досить високі виплати по зовнішніх зобов’язаннях. На той момент ми повинні мати доступ на зовнішні ринки і бути в програмі МВФ. Бо для багатьох інвесторів це є індикатором, наскільки ефективно ми працюємо. Так працює глобальний світ, глобальні інвестори, вони не можуть приділяти багато уваги, розбиратися в усіх деталях, що відбувається в Україні.

Для цього вони орієнтуються на МВФ. Якщо МВФ тут працює, отже, у нас є прогрес, Тому надзвичайно важливо перебувати у програмі фонду, реформувати країну, виходити на зовнішні ринки, ставати стабільною, незалежною, в усіх змістах цього слова, державою.

Міністр фінансів України Олександр Данилюк Фото: В'ячеслав Ратинський/УНІАН

СЛУЖБА ФІНАНСОВИХ РОЗСЛІДУВАНЬ: «Нас підтримує президент»

Коли буде створена служба фінансових розслідувань?

Створення служби фінансових розслідувань – це пріоритетне питання не лише для міністерства, але, я вважаю, передусім для країни і суспільства. Вона повинна замінити ті органи, які зараз працюють в цій сфері. Їх чимало, вони неефективні, створюють тиск на бізнес і… ну, це нікого не влаштовує.

Зрозуміло, що з такою репресивною системою говорити про розвиток економіки просто немає сенсу. Тому, для нас це надзвичайно важливе питання. Ми розробили законопроект, провели його через уряд, і зараз він перебуває в Національній раді реформ, звідки його спрямують до Верховної ради.

На чию підтримку, насамперед, в парламенті, ви розраховуєте?

Нас підтримує Президент. Я впевнений, що багато депутатів проголосують за цей законопроект. Хочу вам нагадати, коли були намагання відновити податкову міліцію, багато депутатів цю ідею не підтримали. От це ті, в принципі, на кого ми розраховуємо. Це, насамперед, фракції коаліції і не тільки.

Коли ви говорите про репресивний тиск на бізнес, ви маєте на увазі силовий блок?

Звичайно. Він — нереформований. Його підходи залишаються тими ж. Ми можемо змінювати податкову політику, зменшувати податки, шукати інвестиції, спілкуватися з бізнесом, говорити, що у нас все комфортно...

А потім приходять з обшуком в Dragon Capital…

Так, а в житті все інакше… Я не кажу, що немає розуміння, воно є, але всі звикли — на те він і є силовий блок: він сильний. Тож, мають бути люди, які зможуть його реформувати і матимуть сили це зробити.

Як будуть розподілені функції: що залишиться за службою безпеки, генпрокуратурою, нацполіцією? І чим займеться служба фінансових розслідувань без права втручатися в цей процес інші органи?

Служба фінансових розслідувань, має займатися питаннями зловживань в економічній сфері. Тобто, економічні злочини проти держави. Інші ограни не мають права займатися цим питанням.

Для чого це робиться? Щоб не ходили по декілька органів: хтось закриває справу, хтось її відкриває, хтось закриває справу, домовляючись з тим, хто потім відкриє… Тому має бути єдиний орган. По-перше, там мають бути нові люди, які пройдуть відбір і тренінги.

По-друге, цей орган має бути незалежний від будь-якого політичного впливу. Передбачається, що він буде в системі міністерства фінансів, але ми будемо тільки формувати політику. Я хочу мати маленьку структуру — максимум 2 тисячі осіб. Зараз у цій сфері працюють 15 тисяч людей.

Законопроект [про створення служби фінансових розслідувань] є, і я дуже хотів би, щоб він вже почав впроваджуватись. Ми зараз співпрацюємо з нашими міжнародними партнерами, для того, щоб почати впровадження закону.

Тобто, поки він не проголосований, запрацює у тестовому режимі?

Я звик так працювати. Якщо так планувати: колись буде закон, тоді і почнемо — це точно неправильно. Ми зараз вже працюємо над тим, як запускатимемо цю службу. Має бути планування.

Міністр фінансів України Олександр Данилюк Фото: В'ячеслав Ратинський/УНІАН

ПЕНСІЙНА РЕФОРМА: «Це справедливо, а все, що справедливо, — буде прийняте»

Є концепція, як має виглядати пенсійна реформа. Один із аспектів це те, що профільні для пенсійного фонду видатки мають бути виключені із пенсійного фонду, а значить, напряму фінансуватися із бюджету. А значить, це буде проблемою міністерства фінансів…

Це і так є проблема міністерства фінансів.

Але може стати ще більшою проблемою…

Ні не буде. З точки зору міністерства фінансів, це надзвичайно просто. Є дефіцит пенсійного фонду. Щось виключається, воно лягає на бюджет напряму, а ситуація в пенсійному фонді покращується. Якщо зараз деякі видатки приберемо з пенсійного фонду і переведемо на бюджет, все ж це видатки. Нам важливо дивитися на все в комплексі. І коли ми балансуємо систему, то говоримо про балансування всіх видатків.

Реформа вже представлена. Це і запровадження мінімального стажу, який забезпечить справедливість — ті, хто працював легально, платив внески до пенсійної системи, будуть мати певні преференції. Вони мають право виходити на пенсії за певних умов, а ті, хто не працював, або робив це нелегально, не сплачував, вимушені будуть трошки довше попрацювати, заробити на пенсію. Це справедливо, а все, що справедливо, буде прийняте, я впевнений. Бо зараз ми маємо надзвичайно несправедливу систему...

І потрібен якийсь аудит виплат, верифікація, хто їх отримує? Це все теж лягає на плечі міністерства фінансів?

Питанням верифікації мають вирішувати всі органи, які розглядають видатки. Але ми взяли на себе функцію такої централізованої верифікації, координатора в цьому. Я бачу в майбутньому Мінфін як центр верифікації. Коли ми плануємо бюджет, то розуміємо, наскільки важко дається кожна копійка. Тому кожен з нас найбільше зацікавлений, щоб верифікація відбувалася якомога ефективніше.