«Ісламська держава» погрожує Росії (огляд преси)

Медичні працівники в Іспанії звільняються через паніку, пов'язану з поширенням лихоманки Ебола - пише видання El Pais. У мадридському шпиталі "Карлос ІІІ" Еболи не боялися, поки там не помер священик, котрий повернувся із Західної Африки і не заразилася медсестра, яка його лікувала. Тепер медперсонал відмовляється лікувати підозрюваних у захворюванні на Еболу, і навіть прибиральниці не хотіли прибирати палату, в якій помер священик. Той медперсонал, який оглядав хвору медсестру, зараз теж ізольований, а кілька поверхів шпиталю повністю звільнили, щоби не піддавати ризику інших хворих. Співробітники скаржаться, що їх не навчають, як поводитися у випадку небезпеки Еболи, а захисне обладнання, котре їм видають, ненадійне.
Паніка поширилася і на особисте життя медперсоналу шпиталю. "Їх дітей не запрошують на святкування днів народження, а друзі відмовляються від спільних відпусток", - каже газеті один із співробітників. Після того, як кілька працівників написали заяви на звільнення, керівництво шпиталю оголосило набір нового персоналу. Проте знайти охочих не так легко: медперсонал боїться йти працювати в місце, де були зафіксовані випадки захворювання лихоманкою, ліків від якої досі немає.

Учнів російськомовної школи у Вільнюсі щороку забирають до воєнізованих таборів, які організовує російська армія, - про це пише інтернет-видання Delfi. Підлітки зі школи Софії Ковалевської взяли участь в таборі "Союз 2013" минулого року в Одесі, очолював групу вчитель математики Віталій Кузборський. Офіційно це спортивний табір, однак джерела повідомили виданню, що він фінансується російським Міноборони. Офіцери російської розвідки вчать підлітків стріляти, витримувати психологічний тиск, проводити операції. На веб-сторінці табору їх називать "солдатами". Видання вважає, що завданням таборів є набір людей для майбутнього їх зарахування в російські військові академії. А набирає російськомовних студентів з Литви російське посольство у Вільнюсі. Директор школи Євдокія Василева звинувачення заперечує: каже, що учні школи їздили в табір, фінансований російським урядом, але це був не військовий табір.

"Ісламська держава" погрожує Росії - про це пише агенція Bloomberg. Кілька днів тому один із ватажків терористичного угруповання, відомий як Омар аль-Шишані або Омар-Чеченець зателефонував своєму батькові, котрий мешкає у Грузії. "Не хвилюйся, тату. Я повернуся додому і ми ще покажемо росіянам, - передає журналістам його слова батько, - Мене підтримують тисячі людей. Ми помстимося Росії". 
Рудобородий аль-Шишані, справжнє ім'я якого Тархан Батірашвілі - син грузина та чеченки, родом із Панкіської ущелини на кордоні Грузії, Чечні та Дагестану. Він навернувся в іслам після російської війни в Грузії і пішов воювати на боці "Ісламської держави". Аль-Шишані зажив слави одного з головних стратегів у цій знаній своєю жорстокістю терористичній групі, яка вже захопила великі території в Іраку та Сирії. За його голову президент Чечні Рамзан Кадиров пропонує винагороду у 5 млн доларів. В "Ісламській державі" Аль-Шишані очолює так званий загін російськомовних, який складається із близько 1000 людей - в основному це чеченці, але також вихідці з Панкіської ущелини. 
Чеченці очевидно злі на Путіна за дві війни і хочуть помсти, пише "Bloomberg". Однак загрожують вони і Грузії. "Щойно ісламісти побудують халіфат, вони повернуться воювати додому" - прогнозує один із цитованих у статті експертів.

Про курдських жінок, які воюють проти бойовиків "Ісламської держави", пише видання The New Republic. Серед жінок, які взяли до рук автомати Калашникова, щоби протистояти наступу ісламістів у Сирії, 21-річна Джазіра. "Жінок тут утискали протягом 50 тисяч років, а тепер ми нарешті маємо можливість виразити свою волю, проявити силу та індивідуальність", - каже вона. 
Із 40-50 тисяч курдських солдатів у Сирії близько третини становлять жінки. Вони є членами жіночого крила "Загону народної оборони", який є частиною Робітничої Партії Курдистану - організації, яка десятиліттями бореться за створення незалежної курдської держави і яку Туреччина та країни Заходу довгий час вважали терористичною. Зараз саме курдські загони є тією силою, яка фактично самотужки намагається стримати наступ "Ісламської держави" в Сирії та Іраку. Взяти до рук зброю багатьох курдських жінок змусило безробіття та відсутність можливості здобути вищу освіту - зазначає видання. Серед тих, хто воює, в основному незаміжні дівчата (наймолодшій ще немає 18 років), але є також і матері, котрі приєдналися до своїх синів на фронті.