Історії ультрас на війні: «Дід» / Hromadske.doc

З дитинства він займався футболом, грав у спортивній школі. Були і бійки, здебільшого чубилися з фанатами «Динамо» і «Дніпра». Але після подій 2 травня одесит «Дід» пішов на Донбас добровольцем.

Того дня грав «Чорноморець». Посеред гри вболівальники дізналися, що на Грецькій вбили одесита.

«Трибуна вся помчала у центр міста. А там вже стріляли. Або ми з Україною, або… Ми були не згодні. Ми зайшли і почали їх «відкидати». Вони сховалися у Будинку Профспілок. У нас вимога була одна – не піднімати прапори іншої країни», — розповідає «Дід», — «коли почалася пожежа, ми почали їх витягати. А вони закривали зсередини двері. Нам було дуже важко їх витягати». Після 2 травня він зібрав речі і пішов добровольцем. Потрапив під Мар'їнку, де проти українців стояв «батальйон «п'ятнашка» —представники 15-тьох колишніх республік». 

Історія одесита «Діда» — одна з циклу Hromadske.doc про футбольних хуліганів, які попри репутацію розбишак раптом стали ударною силою Революції Гідності, а потім одними з перших пішли добровольцями на російсько-українську війну.

Відеоісторії з циклу «Ультрас: шлях до волі» відзняті на Сході України, зокрема на передовій та в зоні бойових дій, створені в партнерстві з волонтерами «Народного Тилу» та фотографом Романом Ніколаєвим.