Історія одного серцебиття

12000 пацієнтів з порушенням ритму серця в Україні потребують встановлення дефібрилятора, – такі дані наводять в Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова. Натомість, протягом року встановлено менше ста таких приладів.

«В Україні до 68% летальних випадків зумовлені серцево-судинними захворюваннями», – говорить головний кардіохірург МОЗ України Костянтин Руденко.

«Інститут ім. М. М. Амосова, як провідна установа в цій галузі медицини, намагається виправити цю ситуацію. Останніми роками тут проведено більше п’яти тисяч операцій на серці. Загалом, по Україні зроблено близько 25-ти тисяч операцій за минулий рік. Зараз активно розвивається напрямок аритмології. Це свідчить про те, що пацієнтів, які потребують імплантації штучних водіїв серцевого ритму, дуже багато. А імпланти, які рятують життя, дуже коштовні. Десятки, а іноді навіть і сотні тисяч гривень. Тому важливо розуміти, що таку екстрену допомогу повинна надавати держава. Вже розпочаті закупівлі високовартісних пристроїв: дефібриляторів та штучних водіїв ритму серця. Ми будемо намагатися максимально забезпечити в першу чергу хворих, які потребують невідкладної допомоги, дітей, воїнів АТО».

 Валерій Залевський завідувач відділення хірургії складних порушень серцевого ритму Інституту ім. М. М. Амосова: «Основна наша проблема – не вартість приладів, яка дійсно висока, а те, що наші лікарі не готові до надання такого виду допомоги. Наше відставання від найближчих сусідів, таких як Польща, катастрофічне. Поляки імплантують 10 тисяч приладів на мільйон населення, а у нас лише 70 штук можливо буде закуплено. І проблема не у тому, що мало купують приладів, а що мало направляють пацієнтів. Найбільша черга на такі операції в Міністерстві охорони здоров’я була – 154 людини. Проблема імплантованих приладів – це проблема загальної освіти лікарів, які мають безпосередній контакт з пацієнтом»

Основний клінічний прояв зупинки серця – втрата свідомості. При втраті свідомості перше, що потрібно виключити у пацієнта – загрозу зупинки серця, а не епілепсію чи невротичні напади, наполягають кардіологи.

Історію дев’ятирічного Максима можна вважати фантастичною. Під час відпочинку на березі моря, в Одесі дитина втратила свідомість.

«У нього були приступи до двох років – втрачав свідомість. Ми зверталися до лікарів, але нічого конкретного нам ніхто не сказав: одні говорили, що нехватка кальцію, інші – що це епілептичні напади. Так ні на чому ми й не зупинилися» – розповідає Мар’яна Дерменжи, мама Максима.

За щасливим збігом обставин, поряд відпочивав кардіохірург з інституту Амосова Ігор Жеков, який не лише зрозумів, що у Максима зупинилося серце, а й зміг реанімувати його. У лікарні хлопчику діагностували рідкісне генетичне захворювання – синдром Бругада.

Синдром Бругада — це захворювання з генетичним характером, для якого властиві зміни на електрокардіограмі, а також підвищений ризик появи ВСС (раптова серцева смерть). Вперше синдром Бругада був відкритий в 1992 році двома братами, лікарями-кардіологами з Іспанії. Однак на даний момент практикуючі лікарі-клініцисти практично нічого не знають про цей синдром.

Провідний український кардіохірург в галузі дитячої аритмології Валерій Залевський встановив Максиму кардіовертер-дефібрилятор – пристрій, що змусить битися його серце, якщо те зупиниться знову.

«Я не скажу, що він буде спортсменом, але у нього буде нормальне, звичайне суспільне життя. Він не матиме дискомфорту від того, що він не такий як всі. Він не буде інвалідом», – кардіохірург Валерій Залевський.

«Випадки раптової смерті – проблема не лише для України, а й для всього світу», – зазначає головний кардіохірург МОЗ України Костянтин Руденко, – «діти помирають на уроках фізичного виховання, військовослужбовці й спортсмени під час тренувань. Як правило, це трапляється через невиявлену патологію серця. Вчасно поставлений діагноз та електронний пристрій можуть зберегти життя людям з вадами серця».