Карел Шварценберг: 'Колись ми поставимо квіти до монумента Путіну'

В інтерв'ю Hromadske.tv Карел Шварценберг, міністр закордонних справ Чеської Респубілки (2007-2009, 2010-2013), розповів про зміни у сприйнятті України за кордоном.

Ще в листопаді минулого року в інтервю Радіо Свободі ви попереджели, що непідписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС може обернутися для країни "великою трагедією". Що ви мали на увазі? 

Україна перебуває у становищі, де все можливо. Економічна ситуація погана. Трансформація її сусідів в цьому плані пішла набагато далі. Ми також не повинні виключати більшого використання військової сили. Це з одного боку. Водночас з іншого, треба відмітити, що певний прогрес був таки 
досягнутий. Люди в Україні чітко знають чого вони хочуть. Коли я був в Україні в грудні і спілкувався з людьми на Майдані, я зрозумів проти чого вони стоять. Але не було зрозуміло, чого вони власне хочуть. Тепер голос є досить чітким. У вас відбулися процеси, які можна порівняти з тим, що сталося в Австрії у 1940-х рр. після 
поразки у Другій світовій війні. Тоді стався розрив з Німеччиною, яка використала ідентифікацію австрійців як німців для окупації Австрії та проведення аншлюсу. Зараз більше 90% австрійців не вважають себе німцями. В певному сенсі німецька окупація призвела до зворотного ефекту, ніж це на початку очікувалося. 
Те, що я відчув у спілкування з багатьма тут в Україні — це зростання української ідентичності, що є досить дивовижним. 
Можливо, одного дня ми поставимо квіти до монумента Владіміра Владіміровича Путіна, людині, яка зробила Україну життєздатиною країною і створила українську ідентичність. Можливо це так і буде.

Яким чином революція Євромайдану змінила образ України за кордонном? 

О, так, звичайно. Довгий час, коли я був міністром закордонних справ Чеської Республіки і ми в Брюсселі обговорювали перспективу Асоціації з України, лунали голоси, що остання насправді в цьому не зацікавлена, і що їй комфортно бути більш проросійською, ніж проєвропейською країною. Зараз це кардинально змінилося. Те, що сталося на Майдані, чітко показало, що Україна існує і вона хоче сама вирішувати свою долю, 
не бути обєктом міжнародної політики.

Як протидіяти впливу Росії на країни східної Європи, де вона має широку мережу агентів, лобістів, пропагандистів?

Це насправді дуже велика проблема. Російська пропаганда дуже активно використовує різні канали донесення своєї інформації. Тому дуже важливо, щоб Україна
налагодила власні. Це робота для молодих людей, які більш освічені та залучені до сфери медіа. Кожен з українських політиків, який прагне йти в Європу, повинен робити промоуцію вашої країни закордоном. Так, це правда, що російська піар-машина є дуже ефективною.

Чи можете ви прокоментувати позицію теперішнього президента Чеської республіки Мілоша Земана щодо України. 

Від початку здавалося, що він мав досить проросійську позицію. Так, він займав таку позицію. Можливо, він має деяке розуміння ситуації. Я цього не виключаю. Він був моїм опонентом на президентських виборах. Він належить до старого покоління, що виховувалося у 1940-1950-х рр. і мало сильні проросійські впливи. Ці люди здобули освіту у братьому Радянському Союзі і це залишило слід на них. Отже, президент Земан має певне розуміння. Можливо, він навіть був переконаний, що українців як нації не існує. Адже, як я вже казав, українці не рухалися в цьому напрямку. Але, коли він побачив, що Росія застосувала силу та окупувала Крим, тоді змінив свою думку.

Чи не вважаєте, ви що східноєвропейські країни повині очікувати більшої допомоги Заходу для зміцнення своєї обороноздатності з огляду на нарощування російської агресії? 

На мою думку, спочатку вони повині виконати свою домашню роботу. Ми не можемо розраховувати на допомогу США, Європейского Союзу чи будь-кого іншого, якщо вони не виконають внутрішньої роботи. І ми насправді цього не зробили, за винятком хіба Польщі та Естонії. Більшість країн у нашому регіоні зробили мало. Тому перед тим як просити, треба зробити свою домашню роботу. 
Що стосується Вишеградської четвірки, яку допомогу вони можуть надати Україні? 

У нас відбувалися дуже інтенсивні дискусії в Вишеградській групі. І сподіваюся, ми зробимо все для того, щоб мобілізувати підтримку 
для вашої країни.