Katya Chilly — про музичні традиції, повернення на сцену і спокій

Ще в 1996-му Katya Chilly перемогла на фестивалі «Червона рута», потім дала українській музиці альбом «Русалки In Da House», сміливо змішувала традиційну музику з електронною, їздила в тури Україною та Європою. В останні роки від музикантки було менше чути. Але в 2017-му Katya Chilly з’явилася на вокальному шоу «Голос країни». Для когось зі слухачів це стало поверненням, для інших — відкриттям.

 Ми запросили музикантку та її колектив — Katya Chilly Group — виступити в музичному проекті Stage 13. А ще запитали, що змінилося для неї за останні двадцять років, яку роль у її музиці відіграють народні традиції та як їй вдається зберегти рівновагу в часи змін.

Яким було твоє музичне виховання в дитинстві-юності — на якій музиці росла? Яка найбільше впливала? З якої музики починала власну творчість?

Питання не таке просте... з тиші... внутрішнього серця…

Як змінилися твої погляди, твоє розуміння музики, скажімо, з часів виходу альбому «Русалки In Da House»?

Як і уявлення про життя. Неоднозначно...У часі 20 років назад спонтанно і несвідомо. Зараз спонтанно і свідомо. За ці роки багато змін. Але усвідомлена цінність того, що залишається без змін…

Ти з’явилася на українській сцені досить давно. Як музичне оточення змінилося за цей час (у підході до запису та випуску музики, до організації виступів, фестивалів)?

Я не можу оцінювати, оскільки явище можна порівняти, займаючи одну позицію і одну точку зору, під певним кутом. Плин часу не може залишати будь-кого без змін. Змінилися і кут і якість того, хто може оцінювати. Я вибираю не ставити оцінок. Нікому. Це не піднімає з колін і не надихає. Це велике обмеження. Я вибираю дивитися як на явище. Живе. І взаємодіяти з живими людьми.

Наскільки для тебе в музиці важлива традиція (народна чи жанрова)? А наскільки важливе новаторство?

Народна важлива...Це канонізоване Знання, що передавалося із вуст в уста багато тисяч років... без права на суттєві зміни. Лише через призму серця допускаються зміни, аби не потурбувати форму і зміст. Народна музика близька до канонічної молитви і мантри. На рівні тембру та звуку, інтенсивності і мелодики. Вона завжди подібна до ландшафту, де народжена.. Це священні тексти та вібрація Єдиної Землі...

Жанрові традиції не важливі, але велика повага і розуміння, чому і навіщо. Кордони важливі, аби зберігати традицію будь-чого.

Новаторство — дивлячись у якому розумінні. Важливе серце у будь-чому. Воно і єдине, і неповторне... Важливо, аби було Живе...

 Чи багато слухаєш музики інших виконавців? Яка не своя музика найбільше надихає?

Оптина Пустинь, Коран, Суфійська, Народні автентичні різних земель і України, мантри Індії і Тибету, струнні Китаю, та індійська бансурі..

Народна музика близька до канонічної молитви і мантри

Як сформувався той колектив, з яким граєш зараз?

...Нас зібрав Намір і Час.

Katya Chilly Group, hromadske.ua

Яким було твоє найсильніше музичне враження (може бути пов’язане як із власною, так із чиєюсь музикою)?

Це був перший досвід, що все не так, як здається і бачать очі, що все не зовсім так, що світ багатовимірний. Це причина того, що я пішла зі сцени. Але і причина повернення на Сцену Життя. Це коли джерело Звуку Я.

Спокій — величина накопичувальна

А коли слухаю...  — мій лакмус на життя в музиці завжди дає тіло. Це сльози, мурахи, чи дихання... коли хочеться вдихати і видихати. Коли Хочеться Дихати.

 Що для тебе є мірилом успіху, реалізованості себе в музиці?

Підтримка Любові у світі.

Katya Chilly у проекті Stage 13, hromadske.ua

Що допомагає зберігати рівновагу в умовах нового стрімкого зростання популярності зараз?

Я рухаюся туди, де відчуваю Любов. Так я не втомлююсь. Я рухаюся туди, де відчуваю Радість у зовнішньому світі. Я дозволила їй вести. Але аби увійти у ті двері повноцінним гравцем, я повинна бути Спокоєм. Аби бачити і розуміти. І аби на це був смисл. Мій будильник стоїть на 4 ранку. Я медитую, молюсь і займаюсь духовними практиками, тими, що відчуваю. Регулярно. Це моє правило. Спокій — величина накопичувальна.

Які плани маєш на найближчі півроку?

У мене нема плану. План для матриці. Вона мені не цікава. У мене є Тут і Тепер. Вони непередбачувані якщо вміти з ними взаємодіяти. І траєкторія невідома. Я вибрала так, тому що не хочу прожити даремно. Це мій вибір і я відчуваю, — що це вибір із одного. Я щаслива людина. Я дуже вдячна Богу. Сущему і Несущему.