«Хамерман Знищує Віруси»: Гурченко, Боуі та 20 років адекватності

Гурт «Хамерман Знищує Віруси» прибув на Stage 13, щоб принести вітер змін, показати, з яким номером виступив би на «Євробаченні» та розповісти про ювілейний концерт з китайським хором до двадцятиріччя колективу.

Почнімо з вашого номеру для майбутнього виступу на «Євробаченні». Розкажіть, чому його героїнею стала Людмила Гурченко?

Вова Пахолюк: Справа в тому, що Людмила Гурченко дуже схожа на Марлен Дітріх, а нею я колись захоплювався і передивився всі фільми по декілька разів. Ну, крім цього «атстоя» німецького періоду, раннього, коли вона ще була дуже поганою актрисою. І якось трансформації і втрату Людмили — як же її по батькові — всі ми дуже сильно переживали. Й ми подумали, що все це неподобство, яке з нею відбувалося, дуже нагадує різні конкурси, на зразок «Євробачення». Й тут все злилося разом і в результаті вийшов прекрасний номер.

У другій пісні, яку ви виконали, з’являється Боуі. Що він значить для гурту «Хамерман Знищує Віруси» і як він на вас впливає?

Вова: Коли ми придумували пісню про зміни, ми задались питанням: які набільш важливі музичні твори, тексти про зміни, що були б близькі всім і кожному, хто живе в Україні? Найважливіший і найголовніший текст — це «Христос воскресе из мертвых», потім, імовірно, пісня Віктора Цоя «Перемен!».

Але оскільки ми вирішили, що «Христос  воскресе из мертвых» ми використовувати не будемо, то залишався лише Цой і треба було додати щось ще. А оскільки ми з Альбертом дуже досвідчені аудіофіли, нам прийшла ідея використати геніальну пісню Девіда Боуі «Changes». З цих інтертекстів Цоя та Боуі ми зробили крик українського колективного несвідомого, що прагне змін, але не може їх отримати. Якщо ви звернули увагу, текст виходить безладним, він складається з якихось окремих шматочків.

Альберт Цукренко: І «Ветер перемен» також згадується в назві. Це пісня з фільму «Мэри Попинс, до свидания».

Вова: Так, вітер змін, що дме вихором лише в кулуарах Верховної Ради, а потім його різко виносить на хрін з українськими бюджетними грошима.

Альберт: Через купол.

Вова: Через купол, так.

У вас уже були цікаві колаборації і з Dakh Daughters, і з великим колективом, коли ви готували оперу «Розовый бутон». Окрім майбутнього виступу на «Євробаченні», які нові жанри ви плануєте освоювати найближчим часом?  

Альберт: Цирк на воді. Цього літа збираємося. Хоча, можливо, цього, а може, й наступного. Що ще?

Вова: Ще щось у нас було. Є «Дядя Степа на Марсе», але він зараз в досить замороженому стані перебуває. Ми вже приблизно вирішили, що це буде якесь кіно або ж мультфільм.

Це буде мюзикл?

Вова: Це буде музичний фільм, але не певен, чи прямо мюзикл. Мабуть, це буде синтетичний жанр. Подивимося, що з цього вийде. Я ще не готовий про це говорити.

Альберт: Ти поки просто скажи, про що це взагалі буде.

Вова: Словом, це про Дядю Стьопу, що захищає колоністів-співвітчизників на Марсі від впливу буржуазної ідеології.

Альберт: Проект трохи заморозився і ми вирішили зробити цирк на воді.

Альберт Цукренко 

З приводу вашого ювілейного концерту: 20 років адекватності — це багато чи мало?

Вова: За 20 років з молодого життєрадісного хлопця можна перетворитися в пузатого імпотента. І ми в цьому напрямку рухаємося певним чином. Судячи з того, як все змінилося з групою, з її сприйняттям, з кількістю слави й визнання, що ринули на нас, звісно, 20 років — це велетенський термін. Ми проробили велику роботу і вдячні людям, що нас підтримують, особливо в останні три роки.

Наприклад, Діма Тяжлов знімає про нас документальний фільм, що ніколи не вийде. Такий собі проект тривалістю в життя. А треба розуміти, що Діма Тяжлов — не просто якийсь волонтер-любитель, а метр документальної кіножурналістики. І з нами таких людей працює багато. Також для декількох останніх шоу костюми нам робить Саша Долгий, геніальний дизайнер.

Альберт: З нами виступав також Мітя Герасімов, відомий музикант-кларнетист, лідер гурту Pushkin Klezmer Band.

Вова Пахолюк

А з чим ви пов’язуєте те, що за останні декілька років інтерес зріс, слава ринула і з’явилося багато випадків співпраці?

Альберт: Раніше ми були прокаженим гуртом, а тепер ні. Багатьом ми подобалися, але вони соромилися підійти ближче. А потім хтось це зробив раз, хтось зробив другий і пішло.

Вова: Досить один раз сходити в будинок розпусти і стежка вже буде протоптана. Позбавитися звички буде дуже тяжко. У нас раніше суспільство було неготове, воно було заточене під сприйняття «Євробачення». Тепер в міру зрілішання суспільства, в міру його інтелектуалізації стало можливим звертати увагу на елітарне мистецтво і такі проекти, як наш. І тепер не чути, не знати чи не ходити на концерти «Хамерман Знищує Віруси» вважається взагалі ганебним явищем.

Альберт: Я знаю кількох таких людей.

Вова: Ну, з ними вже давно ніхто не спілкується.

Яке мистецтво зараз актуальне, на вашу думку?

Вова: Ну, по-перше, «Хамерман Знищує Віруси». Це авангард актуального мистецтва. І не лише України. Бо якщо ви в курсі, ось зовсім недавно ЮНЕСКО, віддаючи належне творчому спадку нашого гурту, оголосило 2016-й рік роком Хамермана в Україні.

Це породило таку ланцюгову реакцію, що президент Китаю недавно виступив з ініціативою назвати 2016-й рік роком Хамермана за китайським календарем. Ми вже готуємося до великого шоу в Пекіні. Туди ми вирушимо восени, після нашого концерту в Гідропарку. Для того, щоб китайці нас легше сприймали, бо мова дуже складна, президент прислав з Китаю справжній хор «Дін Дон», що перекладається «чистий звук». З ним ми спершу виступимо в Києві, а потім уже вирушимо у всесвітнє турне.

Альберт: Це правда.

Вова: Про китайський хор абсолютна. Як і про все решта.

Альберт: Але особливо про китайський хор.

Де вас можна буде почути найближчим часом?

Альберт: 3 червня в Atlas’і.

Вова: Це буде великий звітний концерт, присвячений 20-річчю гурту. Мегашоу за участю зведеного рок-колективу зірок київської сцени і китайського хору «Дін Дон».

Альберт: Потім ще концерт в Сумах у червні. Далі 9 липня на фестивалі «Файне місто» в Тернополі. Це буде також з лайв-бендом. Ще на початку вересня на Respublica в Кам’янці-Подільському.

Над записом Stage 13 працювали: Андрій Шурпенков, Анна Московченко, Анна Перепелиця, Данило Венгренюк, Марина Сидоренко, Юліанна Сліпченко