Хізб ут-Тахрір: терористи чи цап-відбувайло для ФСБ?

Хізб ут-Тахрір – назва, про яку мало що знаємо і яка багатьох лякає — переважно мешканців анексованого Криму та Росії. Силовики на півострові зробили «справу Хізб ут-Тахрір» своєю візитною карткою. У РФ організація заборонена як терористична уже 13 років. Тож боротьбою із начебто тероризмом зараз виправдовують усе свавілля ФСБ та поліції – масові облави, обшуки, затримання та викрадення людей. Громадське.Крим розпитало про Хізб ут-Тахрір у її представників та експертів.

Що таке Хізб ут-Тахрір – секта, конфесія, партія?

Організація з’явилась понад 60 років тому в Єрусалимі як реакція на утворення Ізраїлю. Саме через несприйняття цієї держави та часом антисемітську риторику Хізб ут-Тахрір обмежений у своїй діяльності у деяких країнах, зокрема у Німеччині.

Хізб ут-Тахрір частково походить із руху «Брати-мусульмани» та створений як мусульманська, але суто політична партія. Своїми глобальними цілями хізби вважають створення пан-ісламської наддержави – всесвітнього халіфату, який би жив за канонами ісламу та законами шаріату.

Втім, як підкреслює голова інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір в Україні Фазил Амзаєв, це в першу чергу стосується країн арабського світу:

«Наша діяльність обмежується виключно політичними та ідеологічними методами. Ми працюємо над зміною форм правління в ісламському світі на ісламську форму правління. А у неісламських країнах, до яких належить і Україна, ми працюємо над розповсюдженням ісламських цінностей, добра ісламу серед мусульман, а також над протидією ісламофобським тенденціям».

Фазил Амзаєв, голова інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір в Україні. Фото: https://hizb.org.ua/

«Війна за мінбари»

На думку експерта Центру близькосхідних досліджень Сергія Данилова, перші кілька десятків років існування організації були не дуже успішними.

«Нове життя в цій організації, новий поштовх до розвитку і нове обличчя з’явилося не так давно — у 1990-2000 роках, коли організація почала в значній мірі базуватися в Лондоні, на Заході, бути в реаліях західного світу. Це призвело до абсолютно нових підходів у діяльності, спрямованих на PR, на публічність заходів, на певну відкритість», - каже Данилов.

За його словами, відтоді Хізб ут-Тахрір розвивалась радше за канонами PR, ніж за релігійними, хоча іслам залишався базисом існування партії. Саме на теренах екс-СРСР , зокрема і в Україні, у Криму – хізби почали успішно конкурувати із традиційними духовними управліннями мусульман:

«З початку 2000-их років з’явилася спочатку досить нечисельна, маленька група. Але ефективна. Яка пробувала перехопити у Духовного управління мусульман Криму лідерство, принаймні в частині мечетей. Це супроводжувалось і фізичним насильством зокрема, називалось це все «війна за мінбари», коли Хізб ут-Тахрір по факту схиляв на свій бік імамів мечетей. І фактично таким майже рейдерським чином отримував контроль над мечетями.

Вони відрізнялися від традиційного кримськотатарського імаму активністю, краще знали власний релігійний компонент, були краще підготовлені, велику увагу приділяли «хутбі», проповіді, спілкуванню з вірними, з мусульманами, які приходили, з джемаатом» — каже експерт Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов.

Сергій Данилов, експерт Центру близькосхідних досліджень. hromadske.ua

Крім того, останніми роками саме хізби активно приростали новими послідовниками, причому не тільки з числа кримських татар, а часто і за рахунок слов’ян, які приймали іслам.

Чисельність Хізб ут-Тахрір у Криму

Отримавши більш-менш стабільну підтримку певної частини мусульман у Криму, Хізб ут-Тахрір почав проводити публічні акції — форуми, конференції та мітинги. Значні дивіденди давали і своєрідні юридичні кампанії. Зокрема саме хізби намагались через суди отримати право для мусульманок фотографуватись на паспорт у хіджабі.

Мітинг Хізб ут-Тахрір у Сімферополі. Фото: GolosIslama.com

Перші масові акції, які проводились, приміром, у Сімферополі показали велику кількість членів Хізб ут-Тахрір. Втім, Данилов скептичний в оцінках їхньої чисельності:

«Ті публічні заходи, які відбувались в будинку профспілок, наприклад, в Сімферополі – вони вражали чисельністю. І створювали враження начебто членів Хізб ут-Тахрір в Криму багато. Хоча насправді чисельність організації була все ж досить невелика».

Терористи чи ні?

Ще 2003 року Росія визнала Хізб ут-Тахрір терористичною організацією та заборонила її діяльність. Саме членство у партії відтоді означало автоматичне звинувачення в тероризмі.

Після анексії півострову Росією це розв’язало руки силовикам, зокрема ФСБ та так званій прокуратурі Криму. Вже півтора десятки кримчан затримані та перебувають під слідством за статтею «тероризм» у рамках так званої «справи Хізб ут-Тахрір». До речі, правозахисники та адвокати затриманих кримських мусульман намагались з’ясувати, за який такий теракт Хізб ут-Тахрір записали у терористи. Не знайшли.

«Насправді, за 60-річну історію Хізб ут-Тахрір жодних  підтверджених терактів, скоєних нашою організацією, нема. Тому що їх в природі не існує. І це стосується не лише Росії чи Середньої Азії. Це стосується діяльності Хізб ут-Тахрір у світі» — каже голова інформаційного офісу партії Фазил Амзаєв.

Експерти теж не вважають цю партію потенційно небезпечною. Навпаки, за їхніми словами, багато хто із нових членів Хізб ут-Тахрір розчаровується і йде до інших структур, оскільки хізби виявляються не настільки радикальними, як вони того очікували.

«Хізб ут-Тахрір – організація дуже голосна, але насправді не дуже небезпечна. Звичайно, ніяких терористичних актів від членів Хізб ут-Тахрір не було. Зрозуміло, що і не буде. З безпекової точки зору є проблема в тому, що частина вірних членів організації з часом втрачала в неї віру і ще більше радикалізовувалась, розуміючи, що Хізб ут-Тахрір насправді не збирається захоплювати владу» — пояснює Сергій Данилов.

В чому причина репресій?

Чому ж силовики у Криму обрали саме хізбів об’єктом своїх репресій? У фахівців є різні думки. По-перше, вони не виключають, що за активним тиском з боку самоназваної кримської влади може стояти керівництво муфтіяту та Духовного управління мусульман Криму, які активно співпрацюють із так званим урядом Аксьонова.

Кримський муфтій тисне руку Сергію Аксьонову. Сімферополь, 31 травня 2015 року. Фото:  rk.gov.ru

Тож муфтій міг руками силовиків зводити рахунки із «конкурентами по ісламу». Але більш вірогідна інша версія – хізби стали заручниками своєї публічності. Про них усі чули. Тож російському ФСБ було зручно ліпити із них образ ворога.

Обшуки у кримських татар у справі «Хізб ут-Тахрір». Фото: фото Крым. Реалии

Фазил Амзаєв вважає навішування на Хізб ут-Тахрір ярлика терористів – суто політичним:

«Їхня спроба зробити із Хізб ут-Тахрір якесь опудало, за допомогою якого можна заганяти у страх населення Криму і видавати себе за борців, як це сьогодні модно у світовому масштабі, за борців з тероризмом – це і є істинна мета переслідування саме Хізб ут-Тахрір у Криму. Коли у 2011 році до влади у Єгипті прийшли «Брати мусульмани», міністр закордонних справ Сергій Лавров мав контакти із Мухаммедом Мурсі, який представляє цей рух. На питання журналістів про те, яким чином ви взаємодієте із представниками організації, яка, як і Хізб ут-Тахрір, у 2003 році була оголошена терористичною організацією, він відповів, що готовий співпрацювати з усіма  силами, що працюють на благо Єгипту. Тож  стає зрозуміло, що рішення про визнання кількох ісламських організацій терористичними – є суто політичним».

Обшуки у кримських татар у справі «Хізб ут-Тахрір». Фото: Крым.Реалии

Із такою думкою погоджуються і Сергій Данилов із Центру близькосхідних досліджень:

«Як організація, яка переважно займається піаром і публічними акціями, вона дуже випадає із російського контексту, де всякі альтернативні піар-проекти сприймаються як більша загроза, ніж справді терористична організація. Це моє припущення».

Що далі?

Нинішній очільник ФСБ на півострові – генерал Віктор Палагін – до призначення на півострів відзначився запеклою боротьбою саме із хізбами у Башкірії. Там під тиск силовиків, а згодом і за грати потрапили понад 50 членів партії. Тож навряд чи найближчим часом слід очікувати припинення переслідування Хізб ут-Тахрір у Криму.

Голова ФСБ у Криму Віктор Палагін (ліворуч) та Сергій Аксьонов. Фото: Simferopol.info