Життя

«Хочу в заручники до «Сасна црер». Обличчя та icторії протесту в Єревані

20 березня, 2017 15:16
Життя/«Хочу в заручники до «Сасна црер». Обличчя та icторії протесту в Єревані
Зберегти
Вигляд
Вони приходять сюди останні два тижні, щоб підтримати групу «Сасна црер» («Хоробрі з Сасуна»), активісти якої захопили будівлю полку ППС.

Увечері, коли спека спадає, перед будівлею Оперного театру в Єревані знову збираються люди. Вони приходять сюди останні два тижні, щоб підтримати групу «Сасна црер» («Хоробрі з Сасуна»), активісти якої захопили будівлю полку ППС. Сьогодні їх менше — близько тисячі, бо за кілька днів до цього поліцейські жорстко розігнали мітинг, а нападники здалися.

Щовечора білья єреванського театру збираються люди

Людей поменшало після розгону мітингувальників поліцейськими

Серед мітингуючих — студенти, літні люди, політики. Хтось тримає плакат з фото одного з учасників опозиційної групи, у інших — футболки або плакати «Хочу в заручники до Сасна црер».

Плакат неподалік місця, де відбувається мітинг

«Ми прийшли підтримати наш «Сасна црер, — каже студентка у футболці з принтом на підтримку групи. — Ми хочемо показати сьогодні, що ми їм довіряємо, віримо в їхні ідеї».

Дівчина впевнена, що лише так вони можуть змінити своє майбутнє на краще, адже теперішній уряд цього не робить.

Студенти, пенсіонери, політики, громадські активісти — учасники акції на підтримку «Cасна црер»

Пенсіонер Левон також не вважає учасників групи, які захопили будівлю полку ППС, терористами:

«Вони найблагородніші, гідні люди, патріоти», — говорить він.

Мітингувальники кажуть, що більше не мають страху перед поліцією, і вірять: якщо всі люди піднімуться на протест, то задавлять поліцію.

На протест прийшла і мати одного з учасників групи. Ще до того, як її син здався, з нею контактували представники спецслужб — просили вмовити сина здатися, але жінка відмовилась. Тепер їм не дозволяють зустрітися. 

В ніч з 29 на 30 липня поліція застосувала світлошумові гранати та сльозогінний газ

Арутюн Ахтамазян, програміст за фахом, один з тих, хто входив до «Антикризової ініціативної ради» (створена після захоплення будівлі полку ППС і координувала протест на підтримку «Сасна црер»), яка саморозпустилася після арештів її лідерів, виступає на мітингу. Він закликає людей продовжувати протести і, незважаючи на затримання, самоорганізовуватися.

Йому самому вдалося уникнути арешту, хоча, каже Ахтамазян, ще вчора за ним стежили спецслужби у дворі його будинку.

Арутюн Ахтамазян, активіст, постражав під час розгону

Арутюн Ахтамазян — один з тих, хто постраждав під час розгону демонстрації в ніч на 30 липня, коли поліцейські застосували до протестуючих світлошумові гранати та сльозогінний газ, постраждали, за офіційними даними, 73 людини. Демонстранти розповідають, що їх били дерев'яними кийками переодягнені в цивільний одяг поліцейські.

«Поліція атакувала журналістів, аби ті не показували розгін мітингувальників»

Серед постраждалих під час розгону чимало журналістів, які висвітлювали події навколо захоплення будівлі полку патрульно-постової служби в єреванському районі Сарі Тах. Це вже не вперше вірменські журналісти потрапляють під кийки поліції. Схоже відбулося торік під час протестів «Електричний Єреван». Тоді за це нікого не покарали. Саме тому, на думку журналістів, їх знову били. 

Президент Вірменії Серж Саргсян, вибачаючись, попросив представників ЗМІ забути про те, що сталося і пообіцяв, що подібне не повториться. Утім, постраждалі кажуть, що приймати вибачення не збираються, адже заяву президента вважають натяком на те, що розслідувань не буде. Хоча поліція заявила, що слідство у справі побиття журналістів триває.

Напади на журналістів засудили міжнародні правозахисні організації — Human Rights Watch і ОБСЄ.

Мкртич Карапетян, журналіст

В ніч розгону 21-річний журналіст civil.net. Мкртич Карапетян вів пряму трансляцію мітингу: 

«Поліція заявила, що верхня частина території в районі Сарі Тах, де зібралися протестувальники, — це стратегічна зона, і там не можна перебувати. З цієї точки добре було видно будівлю полку ППС і все, що відбувалося навколо.

Правоохоронці дали людям п'ять хвилин на те, щоб вони покинули територію. Поки лідери протесту намагалися домовитися, почалася зачистка. Поліцейські застосовали світлошумові гранати — через дим неможливо було продовжувати зйомку. Після того як дим розсіявся, журналісти побачили поліцейських, переодягнених в цивільний одяг, які почали бити дерев'яними кийками представників ЗМІ та активістів, які залишилися. Людей били по ногах і головах», — розповідає Карапетян.

За словами Карапетяня, поліція за свідченнями до нього поки що не зверталась:

«Я не піду, навіть якщо і покличуть. У нас знято багато відеоматеріалів - їх достатньо, щоб встановити винних».

Марут Ванян, журналіст

33-річний журналіст видання lragir.am Марут Ванян показує гематоми після побоїв. Тієї ночі він також знімав в епіцентрі подій. Зараз перебуває в лікарні св. Григорія Просвітителя. Він розповідає, що його били 7 — 10 кремезних чоловіків у цивільному, озброєні дерев'яними палицями, трохи більшими, ніж поліцейські кийки.

Ваняну запам'яталося, що кийки були зі свіжозрізаного дерева, «повні води». Він спробував їх зупинити — показав прес-карту і повторював, що він журналіст, але це не спрацювало. У нього також відібрали камеру. Після того, як він опинився побитий на землі, довелося самостійно викликати швидку — поліцейські тільки відтягли його під дерево, не надавши жодної допомоги.

Вранці після нападу, коли Марут Ванян вже був у лікарні, його допитали правоохоронці. Каже, що тоді у нього був сильний біль, тому він погано пам'ятає, що саме відповідав.

На запитання, чи з'явився страх після розгону, журналіст відповів:

«Щиро кажучи, ніякого страху не з'явилося. Я не злюся на людей, які мене так били. Але шкода, що у Вірменії таке сталося. Я не очікував, що можна ось так серед натовпу взяти просто зібрати журналістів і бити».

В одній палаті з журналістом лежить 25-річний Геворг Мнацаканян, скульптор, житель району Сарі Тах. Того дня він вийшов підтримати протест і внаслідок застосовуння поліцією світлошумових гранат  отримав численні опіки ніг. Лікарі вилучили з його тіла 8 осколків.

Геворг Мнацаканян (ліворуч), постраждалий під час розгону активіст

Медіа-експерт і редактор порталу Armenia.am Гехам Варданян каже, що поліція атакувала журналістів, аби ті не показували в прямому ефірі, як вони розганяють мітингувальників. Варданян також вважає, що така жорстокість у ставленні до ЗМІ пов'язана зі зростанням їхньої ролі у висвітленні подій. Наприклад, одна з вимог групи «Сасна црер» при здачі поліції «в статусі військовополонених» — обов'язкова присутність одного з телеканалів.

Гехам Варданян, медіа-експерт і редактор порталу Armenia.am

«Через півроку — рік знайдуться люди, які здійснять ефективніший бунт»

Загалом під час мітингів поліція заарештувала понад 150 людей, серед яких — більшість лідерів протесту, що входять до «Антикризової ініціативної ради». Двоє членів партії «Наследіє» також заарештовані.

Також активісти зафіксували правопорушення стосовно заарештованих. Близько 106 осіб після арешту повезли не в поліцейські відділки, а у військову частину внутрішніх військ. Їм не давали можливості зателефонувати, не допускали до них адвокатів, не годували і били: 

«Це фактично було викраденням», — каже 28-річний активіст Даніель Іонісян, який в ніч масових арештів займався пошуком своїх соратників у поліцейських відділках.

Даніель Іонісян, координатор ГО «Союз поінформованих громадян»

Активіст і координатор «Cоюзу поінформованих громадян» Даніель Іонісян вважає, що саме захоплення полку ППС для влади не несло жодної загрози.

«Ну захопили і захопили. Його можна було спецназом взяти назад. Але питання в тому, що захоплення підтримала громадськість. Якщо в перші дні громадська підтримка такого методу була широкою, то значить поліція спрацювала на користь тих, хто захопив полк ППС», — каже Іонісян.

Протести в Єревані відбуваються вже четверте літо і, на думку Іонісяна, якщо попередні були соціальними, то цього разу люди виходять проти президента і уряду:

«У влади є два шляхи, — говорить Іонісян. — Зменшити рівень фальсифікацій на виборах, змінити щось у своїй політиці, прибрати корупцію. Або подібні групи будуть розвиватися. Півроку тому озброєну групу, яка готувала подібний бунт, заарештували за два дні до запланованого бунту. Але вони все ж встигли зробити те, що хотіли. Якщо влада нічого не поміняє, я вас запевняю, через півроку — рік знайдуться люди, які з урахуванням попередніх помилок збройних бунтів, здійснять ефективніший».

Наразі владі вдалося придушити протест. Однак, восени очікується новий сплеск вуличних виступів — саме тоді почнеться судовий розгляд у справі групи «Сасна црер». Також на свободу вийдуть лідери протесту, яких ув'язнили на два місяці.

31 липня 20 членів «Сасна црер», що захопили полк патрульно-постової служби в Єревані, склали зброю і здалися владі.

Вони захопили будівлю поліції 17 липня, вбивши одного поліцейського і поранивши шістьох людей. Нападники взяли у полон більше десяти людей і вимагали звільнення Жирайра Сефіляна, лідера «Предпарламенту», якого арештували у червні за звинуваченням в незаконному придбанні та зберіганні зброї. Вони також вимагали відставки президента Сержа Саргсяна.

23 липня з будівлі поліції в Єревані звільнили всіх заручників.

У ніч на 29 липня під захопленим відділком поліції спалахнули сутички демонстрантів із поліцією. Затримано більше 100 осіб, ще близько 100 отримали поранення.

Свідок розгону акції протесту Арменак Мінасянц розповів в ефірі Громадського, що силовики кидали світлошумові гранати прямо в будинки.

/Тетяна Козак 

Пов`язані новини